ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22615/19
провадження № 2/753/530/21
"21" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності,
У жовтні 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору доручення на придбання квартири від 15.06.2013 за кошти позивача придбав та оформив на себе спірну квартиру. Проте після закінчення терміну дії договору доручення відповідач на неодноразові прохання позивача не переоформив на нього квартиру, що обмежує і порушує майнові права позивача.
Ухвалою від 03.02.2020 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
25.05.2020 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову.
Протокольною ухвалою від 02.06.2020 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору дружину відповідача ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
Ухвалою від цієї ж дати суд об'єднав в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та цивільну справу № 753/22615/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, провадження у якій було відкрите ухвалою від 30.01.2020.
Об'єднаному провадженню справ було присвоєно № 753/22615/19.
Протокольною ухвалою від 27.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07.12.2020.
26.11.2020 від позивача ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшла копія нотаріально посвідченої заяви про відмову від позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
07.12.2020 від відповідача ОСОБА_2 на електронну адресу суду надійшла повторна заява про визнання позову ОСОБА_1 та розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з хворобою судді судове засідання 07.12.2020 не відбулося та було перенесене на 21.01.2021, про що учасники справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
В судове засідання 21.01.2021 учасники справи не з'явилися, позивач ОСОБА_1 подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, жодних заяв та клопотань від представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 не надходило.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про відмову від позову суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі в частині її вимог до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідно до положень статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору доручення на придбання квартири від 15.06.2013 довіритель ОСОБА_1 доручив своєму сину ОСОБА_2 (повіреному) придбати на своє ім'я з подальшим переоформленням на довірителя через ПАТ АКБ «Аркада» нову однокімнатну квартиру у АДРЕСА_2 .
Строк дії даного договору сторони визначили до 15.06.2018.
16.06.2013 відповідач склав розписку, якою засвідчив факт отримання від позивача грошових коштів в сумі 60 000 дол. США, призначених для сплати вартості квартири.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.10.2015, індексний номер 45144585, відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності однокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.09.2015, номер запису про право власності: 11483343, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 743015780000.
Правовими підставами заявлених позивачем вимог є відповідні положення цивільного законодавства.
Так, стаття 1000 ЦК України визначає, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
За нормою статті 1006 цього Кодексу повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК України).
За правилом, встановленим нормою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 цього Кодексу визначає орієнтовний перелік способів судового захисту, до яких зокрема відноситься такий спосіб захисту як визнання права.
Отже на підставі оцінки наявних у справі доказів та з урахуванням безумовного визнання відповідачем позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності відповідача на неї.
Керуючись статтями 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,2 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 743015780000, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) на даний об'єкт нерухомого майна
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя:
Повне рішення складене 21.01.2021.