Рішення
ІмЕНЕм України
справа № 521/2826/21
провадження № 2/521/2624/21
20 травня 2021 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Жураківській Н.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, посилаючись на те, що вони припинили подружні стосунки через непорозуміння з питань подружнього життя, в результаті чого були втрачені почуття любові та поваги. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, так як вважає, що сім'я розпалася остаточно, та відновлена бути не може.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2009 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №230.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом також встановлено, що подружні стосунки припинені остаточно через непорозуміння з питань подружнього життя, в результаті чого були втрачені почуття любові та поваги. В теперішній час сторони не ведуть спільного господарства.
Подальше сімейне життя подружжя та збереження сім'ї є неможливим та суперечило б інтересам сторін.
Шлюб носить формальний характер та підлягає розірванню, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.
Стосовно вимог позивача про визначення місця проживання дітей разом із матір'ю суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч.1 ст. 109 Сімейного Кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
За відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. За наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини, що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні вимог про визначення місця проживання дітей разом із матір'ю та роз'яснює сторонам право звернення до органу опіки та піклування з заявою про визначення місця проживання дитини чи до суду з відповідним позовом.
Керуючись ст. ст. 109, 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Шлюб, зареєстрований 06.06.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №230 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище -« ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 гривень в рахунок сплаченого судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк