"25" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/626/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/626/21:
Позивач: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код - 26597691)
Відповідач: Фізична особа-підприємець Бевза Олександр Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код: 26302595).
про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки у розмірі 194443,64 грн.
з підстав істотного порушення умов договору
Представники сторін:
від позивача: Танасійчук Г.М.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Добров Р.М.
СУТЬ СПОРУ: 10.03.2021 року Одеська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бевза Олександр Володимирович (далі - Відповідач) яким просить суд:
- розірвати договір купівлі продажу від 06.03.2018 р., укладений між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Бевза Олександром Володимировичем щодо нежилих приміщень першого поверху загальною площею 118,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 06.03.2018 р. за № 429.
- стягнути з фізичної особи-підприємця Бевза Олександра Володимировича на користь Одеської міської ради неустойку у розмірі 194 443,64 грн.
11.03.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Також суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
06.04.2021 року суд отримав письмові пояснення третьої особи - просить суд позовні вимоги задовольнити.
20.04.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
Копії Ухвал по справі направлялись Відповідачу за адресою місцезнаходження згідно витягу з ЄДР та повертались до суду неврученими з відміткою поштового відділення: „адресат відсутній за вказаною адресою". Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали.
Суд оголошував перерву у судовому засіданні 11.05.2021 року.
Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 р. № 1951-VII внесено зміни до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 24.12.2014 р. № 6014-VI, та доповнено його нежилими приміщеннями першого поверху загальною площею 118,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, які підлягають викупу орендарем за грошові кошти.
Так, на виконання вказаного рішення 06.03.2018 р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець) та фізичною особою-підприємцем Бевза Олександром Володимировичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу зазначених нежилих приміщень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 06.03.2018 р. за № 429.
Відповідно до п. 1.1. Договору продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих приміщень першого поверху загальною площею 118,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Положеннями п. 2.1. Договору передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити ціну продажу об'єкта у розмірі 921300,00 грн. (валютний еквівалент 34 789 доларів 67 центів США за курсом, встановленим Національним банком України станом на 06.03.2018 р. за рахунок власних коштів протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору.
Відповідно до п. 5.4.1. Договору покупець зобов'язаний у встановлений Договором термін сплатити ціну продажу об'єкта купівлі-продажу, штрафних санкцій, що можуть виникнути у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, підписати договір про повний розрахунок за придбаний об'єкт купівлі-продажу та Акт приймання-передачі об'єкта, зазначеного у п. 1.1. цього договору.
Позов ґрунтується на тому, що Відповідачем не сплачено ні ціну продажу об'єкта нерухомого майна, ні штрафних санкції, які виникли внаслідок неналежного виконання покупцем обов'язків за Договором.
Тому, Позивач просить суд розірвати вказаний договір купівлі продажу від 06.03.2018 р. та стягнути з Відповідач неустойку у розмірі 194 443,64 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Водночас, законодавством про приватизацію встановлено певні особливості укладення договорів купівлі-продажу об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 вказаного Закону під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі- продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, встановлений у договорі у відповідності до положень законодавства.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Крім того, відповідно до ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об'єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.
За несплату коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі- продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.
Несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі- продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.
Положеннями ч. 3 ст. 26 вказаного Закону також передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є. зокрема, несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов.
Враховуючи зазначене, якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі- продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати або розірвання договору.
Згідно з п. 6.1. договору купівлі-продажу нежилих приміщень у разі несплати покупцем коштів, передбачених розділом 2 «Порядок розрахунків за придбаний об'єкт», у термін 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 % ціни продажу об'єкта купівлі-продажу, зазначеної у п. 1.4. цього договору. У разі несплати ціни продажу об'єкта купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 календарних днів даний договір підлягає розірванню.
Умовами Договору передбачено, що покупець здійснює оплату у розмірі 921 300,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору. Договір нотаріально посвідчено 06.03.2018 р., а тому оплата вартості нежилих приміщень мала бути здійснена до 05.04.2018 р.
Суд вважає, що в даному випадку мало істотне порушення умов Договору з боку Відповідача, оскільки Відповідач не сплатив на користь Позивача передбачену Договором ціну продажу об'єкта у розмірі 921300,00 грн., що є підставою для задоволення позову в частині розірвання Договору.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 229 вказаного Кодексу учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
У зв'язку з повною несплатою відповідачем вартості нежилих приміщень, одним із способів захисту порушених прав територіальної громади м. Одеси є стягнення з покупця неустойки, яка має на меті компенсацію збитків, завданих продавцю невиконанням іншою стороною умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» за несплату коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.
Так, умовами п. 6.1. договору купівлі-продажу нежилих приміщень сторони погодили, що у разі несплати покупцем коштів, передбачених розділом 2 «Порядок розрахунків за придбаний об'єкт», у термін 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 % ціни продажу об'єкта купівлі- продажу, зазначеної у п. 1.4. цього договору.
Крім того, п. 2.2. Договору встановлено, що розрахунки за об'єкт здійснюються згідно з Положенням «Про застосування валютного еквівалента при розрахунках за об'єкт комунальної комунальної власності», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 08.12.1998 р. № 56-ХХІІІ від 08.12.1998 р. зі змінами від 09.12.1999 р.
Відповідно до п. 4 вказаного Положення розмір пені і штрафів за порушення умов договору купівлі-продажу розраховується від повної суми не внесених своєчасно платежів, перерахованих по еквіваленту.
Вказане повністю відповідає положенням ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України, якими встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У такому разі, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом.
Отже, оскільки грошове зобов'язання відповідача не виконано, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума, яку мав сплатити відповідач за Договором, що еквівалентна 34 789 доларів 67 центів США, за офіційним курсом НБУ 27,945600 станом на 01.03.2021 р. складає 972 218,202 грн. Таким чином, розрахунок неустойки наступний: 972 218,202 * 20% = 194 443,64 (грн.)
За таких обставин, позов підлягає задоволенню, в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір купівлі продажу від 06.03.2018 р., укладений між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) та фізичною особою-підприємцем Бевза Олександром Володимировичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щодо нежилих приміщень першого поверху загальною площею 118,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 06.03.2018 р. за № 429.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бевза Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691): неустойку у розмірі 194 443 гривень 64 коп. та 5186 гривень 65 коп. - судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України
Повний текст складено 27 травня 2021 р.
Суддя О.А. Демешин