Провадження 1кп-200/618/19 Справа 200/11561/19
25 травня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
з участю:
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040640001110, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-
16.04.2019 року приблизно о 19.20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на 2-му поверсі в приміщенні під'їзду № 4 будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень раніше знайомому потерпілому ОСОБА_4 , підійшов до останнього та невстановленим предметом наніс йому близько 3 ударів в область голови ззаду. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 наніс двома долонями, зжатими в кулаки не менше 4 ударів по обличчю ОСОБА_4 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани у правій скронево-тім'яній області, закритого багатоуламкового перелому кісток носу, багатоуламкових переломів передніх стінок обох гайморових пазух, з втисненням в порожнину пазух, численних саден м'яких тканин голови та обличчя праворуч і ліворуч, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинило тривалий розлад здоров'я, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 122 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 16.04.2019 року близько 19.20 год. він зі своєю сестрою ОСОБА_6 та сусідкою стояли між другим та третім поверхами під'їзду № 4 будинку АДРЕСА_2 , розпивали пиво. В цей час до них підійшов ОСОБА_4 , який позвав його сестру і вони спустилися на другий поверх. Потім він побачив, як ОСОБА_4 лаявся з сестрою та став бити сестру, замахнувшись в обличчя, і тоді він спустився до них та вдарив ОСОБА_4 кулаком по обличчю, від чого той впав на підлогу сходинкової площадки та розбив голову. Сестра про допомогу не просила. Вину визнає частково, оскільки він наніс ОСОБА_4 4-5 ударів кулаками рук по обличчю, в руці у нього нічого не було, а тому він не згоден з тілесними ушкодженнями, вказаними в обвинуваченні. Він своїми ударами не міг зламати ніс потерпілому і по волосистій частині голови він потерпілого не бив. Цивільний позов не визнає в повному обсязі.
Незважаючи на позицію обвинуваченого, суд вважає доведеним вищевикладене обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду, а саме:
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який у суді пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 він знайомий, оскільки він зустрічався з його рідною сестрою ОСОБА_7 16.04.2019 року у денний час він знаходився вдома і до нього прийшла ОСОБА_7 зі своєю подругою ОСОБА_8 і вони утрьох розпивали пиво. Через деякий час ОСОБА_7 пішла проводжати ОСОБА_8 і взяла ключи від його квартири. Оскільки ОСОБА_7 довго не поверталася, він їй зателефонував і остання сказала, що скоро прийде, однак не приходила. Близько 19.00 год. він, не дочекавшись ОСОБА_7 , сам пішов до неї додому, а саме у під'їзд № 4 буд. АДРЕСА_2 . Коли він зайшов до під'їзду, то почув голос ОСОБА_7 та її подруги, які стояли між другим та третім поверхами. Піднявшись до них, він побачив, що вони розпивають пиво і між ним та ОСОБА_7 виникла словесна перепалка щодо її поведінки та не повернення його ключів, оскільки ОСОБА_7 не хотіла їх повертати. В цей час до під'їзду зайшов ОСОБА_5 , який пройшов повз них та зайшов до своєї квартири, а потім через хвилину вийшов на площадку. Після чого ОСОБА_7 дістала з кишені ключі та кинула їх йому під ноги на підлогу. Коли він нахилився за ключами, ОСОБА_5 наніс йому якимось металевим предметом удари по голові в кількості не менше 3, а потім наніс кулаками удари по обличчю не менше 4-5. Після цього він пішов додому, а сусідка викликала йому швидку допомогу. В той день між ним та ОСОБА_7 була тільки словесна перепалка і він її не бив. Внаслідок скоєного ОСОБА_5 злочину йому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, заподіяну йому злочином, у сумі 34069,99 грн., яка складається з витрат на лікування у сумі 2243,99 грн., витрат на лікування, яке необхідно здійснити у майбутньому у сумі 30000 грн., а також втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності у сумі 1826 грн. А також просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у сумі 1 448 318,10 грн., яка виразилася у фізичному болі та стражданнях, внаслідок заподіяних йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, звільненню його з попереднього місця роботи у зв'язку із його лікуванням, втрати заробітку у достойному розмірі, відчуття емоційної напруги внаслідок розладу здоров'я.
Поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка у суді пояснила, що вона знайома з обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_4 16.04.2019 року близько 12.30 год. вона, повертаючись з роботи, зайшла до ОСОБА_4 , де її чекала подруга ОСОБА_7 , де вони випили пиво, а потім вони зі ОСОБА_7 пішли до неї додому у будинок АДРЕСА_2 . Коли вона та ОСОБА_7 знаходилися у під'їзді на площадці між 3 та 4 поверхами та розпивали пиво, ОСОБА_4 неодноразово заходив у під'їзд сварився зі ОСОБА_7 , потім телефонував ОСОБА_7 , однак остання не відповіла на дзвінок. Після цього ОСОБА_4 знову прийшов до них у підїізд. До них вже приєднався брат ОСОБА_10 , і коли ОСОБА_7 спускалася сходами, щоб порозмовляти з Похіл, на сходинах між 2 та 3 поверхами ОСОБА_4 вдарив її. Вона також спустилася по сходах і почала його соромити і тоді він відштовхнув її ( ОСОБА_9 ). Тоді ОСОБА_5 , якого вони не просили про допомогу вдарив ОСОБА_4 у голову декілька разів і останній скотився сходинами до низу, і вибіг з під'їзду.
Поясненнями свідка ОСОБА_6 , яка у суді пояснила, що ОСОБА_5 - її рідний брат, а з потерпілим ОСОБА_4 вона зустрічалася, як з чоловіком. 16.04.2019 року вона разом з ОСОБА_4 знаходилася вдома у ОСОБА_4 , де вони пили пиво. Через деякий час вони посварилися і вона взявши запасні ключи від квартири ОСОБА_4 , пішла до себе додому у буд. АДРЕСА_2 . Коли вона знаходилася вдома, до неї зайшла сусідка ОСОБА_9 , з якою вони вийшли у під'їзд та, знаходячись між третім та четвертим поверхами пили пиво, а потім до них підійшов і ОСОБА_5 . В цей час прийшов ОСОБА_4 , який стояв на другому поверсі та сказав, щоб вона повернула йому ключи від його квартири. Вона зайшла до квартири, взяла ключи та кинула їх ОСОБА_4 , після чого вони почали з ОСОБА_4 сваритися. Після того, як ОСОБА_4 , схопивши її за руку, намагався тягнути з під'їзду, вдарив по губам, і вона заплакала, ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_4 два рази руками по голові. Як вона зрозуміла, ОСОБА_5 вирішив заступитися за неї, хоча вона його про це не просила. Після цього ОСОБА_4 пішов до себе додому. Потім вона приходила до ОСОБА_4 , щоб дізнатися, як він себе почуває, і від сусідки їй стало відомо, що ОСОБА_4 викликав швидку допомогу.
А також письмовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
-довідкою КЗ «Міська клінічна лікарня № 16» від 16.04.2019 року, згідно якої ОСОБА_4 16.04.2019 року об 21-00 годин звертався до лікарні з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана голови, перелом кісток носу. ( т.1 а.с. 10);
-протоколом огляду місця події від 10.05.2019 року, згідно якого був оглянутий під'їзд № 4 буд. АДРЕСА_2 . ( т.1 а.с. 15-16);
-висновком судово-медичної експертизи № 1912е від 18.06.2019 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 за даними медичної документації внесеної у висновок спеціаліста № 1424 від 10.05.2019 та при огляді 10.05.2019 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани у правій скронево-тім'яній області, закритого багатоуламкового перелому кісток носу, багатоуламкових переломів передніх стінок обох гайморових пазух, з втисненням в порожнину пазух, численних саден м'яких тканин голови та обличчя праворуч та ліворуч, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день). Виявлені у нього тілесні ушкодження на голові та обличчі не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область голови та обличчя. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення за медичною допомогою до лікарні, тобто в термін, на який вказав потерпілий та слідчий у клопотанні. ( т.1 а.с. 38-42);
-протоком проведення слідчого експерименту від 23.07.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_4 розказав про обставини та показав механізм нанесення йому ударів ОСОБА_5 та спричинення йому тілесних ушкоджень. ( т.1 а.с. 49-52);
-висновком судово-медичної експертизи № 2349е від 24.07.2019 року, згідно якого локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказав ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. ( т.1 а.с. 60-62).
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.
Суд не може розцінювати, як доказ невинуватості обвинуваченого, його покази у суді стосовно того, що він не спричиняв потерпілому всі зазначені в обвинуваченні тілесні пошкодження, та вважає, що вони надані ним з метою ухилення від відповідальності за скоєне. Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину повністю підтверджується послідовними показами потерпілого ОСОБА_4 , який, як в ході досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту так і в суді надавав послідовні покази про те, що 16.04.2019 року близько 19-00 години саме ОСОБА_5 наніс йому декілька ударів якимось предметом, який він тримав зажатим в руці по голові, а потім вдарив декілька разів в обличчя кулаками. Зазначені покази потерпілого об'єктивно підтверджуються показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про те, що 16.04.2019 року близько 19-00 години саме ОСОБА_5 вдарив потерпілого в область голови та обличчя декілька разів. А також висновками судово-медичних експертиз № 1912е від 18.06.2019 року та № 2349е від 24.07.2019 року, відповідно до яких виявлені у потерпілого тілесні пошкодження спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область голови та обличчя і з врахуванням характеру та локалізації виявлених тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та даних медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення за медичною допомогою до лікарні, тобто в термін, на який вказав потерпілий та слідчий у клопотанні, а також локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи ,не суперечить механізму, локалізації та характеру, на які вказав ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі. Згідно довідки КЗ «Міська клінічна лікарня № 16» ОСОБА_4 16.04.2019 року об 21-00 годині звертався до лікарні з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана голови, перелом кісток носу.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що версія обвинуваченого, яку він висловив у судовому засіданні, є надуманою і його показам суд не довіряє та вважає їх заходом захисту обвинуваченого, оскільки його провина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Відповідно до обвинувального акту дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисні дії, що виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я. У відповідності до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Статтею 338 КПК України передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення. Однак під час судового розгляду прокурором клопотань про надання можливості скласти та погодити процесуальний документ щодо зміни обвинувачення не заявлялося.
З врахуванням наведеного, та положень ст.337 КПК України суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я, суд вважає правильно кваліфікованими за ч.1 ст. 122 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, враховуючи обставини вчинення злочину та тяжкість скоєного; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 можливо бути призначене покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі у межах строку, визначеного санкцією статті Кримінального кодексу України, із звільненням від відбування покарання із застосуванням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди, заподіяної йому злочином, у сумі 34069,99 грн., яка складається з витрат на лікування у сумі 2243,99 грн., витрат на лікування, яке буде проводитися у майбутньому у сумі 30000 грн., а також втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності у сумі 1826 грн. підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Суд вважає позовні вимоги щодо відшкодування понесених ним витрат на лікування у сумі 2243,99 грн. обґрунтованими та такими що підлягають повному задоволенню. В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на лікування, яке буде проводитися у майбутньому у сумі 30000 грн., а також втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності у сумі 1826 грн. суд вважає необхідним відмовити, оскільки вони позивачем не обґрунтовані документально, а саме не надані документи в підтвердження вартості лікування в майбутньому саме в такому розмірі та його необхідності, оскільки таке оперативне втручання вже було здійснено відповідно до наданих документів потерпілим у жовтні 2010 року і враховані в витрати проведеного лікування, крім того не надані документи щодо отримуваного потерпілим заробітку на момент спричинення тілесних ушкоджень і документи в підтвердження втраченого заробітку.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 1 448 318,10 грн. , яка виразилася у фізичному болі та стражданнях, внаслідок заподіяних йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, звільненню його з попереднього місця роботи у зв'язку із його лікуванням, втрати заробітку у достойному розмірі, відчуття емоційної напруги внаслідок розладу здоров'я та виходячи з принципів розумності, справедливості та зваженості, суд вважає обґрунтованим та вважає, що він підлягає задоволенню частково в сумі 10 000 гривень.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371,374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2243 (дві тисячі двісті сорока трьох) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Бабушкінського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1