Справа № 240/17236/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
26 травня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
в жовтні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (відповідача), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо ненарахування ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни, пільг, визначених ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту" на оплату житлово - комунальних послуг у вигляді 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами з жовтня 2019 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради здійснити перерахунок ненаданих пільг, надати та виплатити пільги за 2019-2020 роки з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни, пільг, визначених ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту" на оплату житлово - комунальних послуг у вигляді 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 07.12.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки за лютий - серпень 2020 року позивачу нараховувалась пільга за сплату електроенергії, однак, враховуючи здійснений за період із жовтня по грудень 2019 року та за січень 2020 року перерахунок наданих пільг по електроенергії, за позивачем рахується борг, який не охоплено пільгою.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що до жовтня 2019 року позивачу всіма комунальними підприємствами та установами нараховувалася пільга як інвалід війни, однак з жовтня 2019 року вказана пільга не компенсується відповідачем позивачу у повному обсязі через установу АТ «Ощадбанк» у якості 100% знижки плати на послуги з постачання електроенергії, водопостачання та управління багатоповерховим будинком, тощо.
Зазначає, що з розрахунку суми пільги, виплачених АТ «Ощадбанк» позивачу у період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року останній з'ясував про невиплату йому відповідачем в грошовій формі компенсації у вигляді 100% знижки за наступні комунальні послуги або здійснення компенсації у неповному розмірі: централізоване водопостачання, управління. У січні та липні 2020 року така компенсація взагалі не була нарахована відповідачем. Вважає, що відповідач протиправно відмовляє позивачу у наданні нарахуванні та виплаті пільг, визначених ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що у позивача було централізоване опалення, він самовільно відключив його та встановив електричне опалення, але не оформив дозвільних документів та не уклав договір з енергопостачальною компанією про застосування тарифу на електроопалення у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . За відсутності таких документів пільги на електричне опалення не можуть нараховуватись.
Вважає, що доводи позивача щодо ненарахування йому пільг на водопостачання та управління будинком у січні та липні 2020 року не відповідають дійсності, оскільки і в січні, і в липні 2020 року йому було нараховано пільги на водопостачання, водовідведення та управління будинком.
Також, ОСОБА_1 , у лютому та червні 2020 року зроблено перерахунок нарахованих пільг, у зв'язку з виявленням відсутності дозвільних документів на електричне опалення житлового приміщення. В лютому відбулося зняття надміру нарахованих пільг за січень 2020 року, в червні - за період з жовтня 2019 по грудень 2019 року. Всі нараховані суми пільг були виплачені позивачу через уповноважений банк АТ «Ощадбанк». Саме АТ «Ощадбанк» відповідальний за визначення конкретних сум та перерахування коштів на рахунки організацій - надавачів житлово-комунальних послуг.
Вказує, що ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» надала до управління відпрацьовані реєстри у вигляді dbf файлів, у яких було зазначено, що у квартирі гр. ОСОБА_1 встановлено електроопалення, отже нарахування за споживання електроенергії проводилося відповідно інших організації надавача послуг. ПТК «Звірка по різновидах та площі» формується управлінням щомісяця, уточнюючі дані вносяться після отримання dbf файлів. У лютому 2020 року управлінням було опрацьовано dbf-файли за січень 2020 року та внесені уточнення по особовому рахунку гр., ОСОБА_1 (квартира обладнана зонними лічильниками обліку електричної електроенергії та електроплитами). З лютого 2020 року нарахування проводилися відповідно уточнених даних ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія».
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю другої групи, інвалід війни.
ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради із заявою від 12.02.2020 у якій просив пояснити, чому в його особистому кабінеті, кошти на пільги перераховуються за воду та сміття, а за світло та квартиру не перераховуються.
Згідно інформації викладеної в листі №К-102 від 17.02.2020 Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради рекомендувало ОСОБА_1 звернутись для вирішення питання до центрального відділення АТ "Ощадбанк" .
В матеріалах адміністративної справи міститься заява ОСОБА_1 від 23.07.2020, адресована Житомирському РЕМ, в якій заявник просить надати повну роздруківку його оплати за електроенергію з 01.10.2019 та пояснити звідки у нього у вказаний період виникла заборгованість.
В матеріалах справи міститься лист Житомирський РЕМ АТ "Житомиробленерго" №1968 від 30.07.2020, в якому повідомлено про те, що із 01.10.2019 в Україні запроваджена монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Надано відомості щодо нарахування сум в розрізі 01.01.2019 - 01.07.2020.
Окрім того, на адвокатський запит, Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надало інформацію про види, розміри та період нарахування ОСОБА_1 пільг, визначених статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" помісячно за період із жовтня 2019 року по серпень 2020 року.
Вважаючи, що відповідач порушує право позивача на отримання у повному обсязі пільг, визначених статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) вказаний закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Перелік пільг, які надаються особам з інвалідністю внаслідок війни визначені в статті 13 Закону №3551-ХІІ.
Згідно норм п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги у вигляді 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
За приписами пункту 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №3551-ХІІ площа житла, на яку нараховується 100-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 100 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 100-процентна відповідна знижка плати.
При цьому, законодавчо визначено обмеження норм пільг, щодо яких позивач має право на компенсацію у розмірі 100 відсотків, а саме: "в межах середніх норм споживання".
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" Кабінет Міністрів України, установлено, зокрема, соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 30 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Для громадян, які використовують теплову енергію (для потреб централізованого або автономного опалення), природний газ або електричну енергію (для індивідуального опалення), опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно.
Згідно підпункту 6 пункту 3 зазначеної постанови від 6 серпня 2014 року №409 для користування послугами з електропостачання у житлових приміщеннях (будинках):
- у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 70 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт·г на місяць;
- обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 110 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт·г на місяць;
- обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт·г на місяць;
- не обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт на місяць;
Також, частиною 7 та 8 Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №807) (далі - Положення №848) якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу. Якщо в установленому порядку здійснено відключення споживачів від централізованого опалення (теплопостачання) і громадяни для обігріву приміщень використовують побутові електроприлади, для розрахунку житлових субсидій в опалювальний сезон застосовуються соціальні нормативи на комунальну послугу з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення.
Зазначені розрахунки здійснюються на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та акта обстеження стану зовнішньо- і внутрішньо будинкових електромереж щодо їх відповідності вимогам нормативно-правових актів, що проведені організаціями, які здійснюють обслуговування таких мереж.
Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - Порядок №373), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг, зокрема і житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 4 Порядку №373, право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389
Приписами частини 5 Порядку №373 визначено, що для розрахунку розміру пільги інформацію структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 20 числа кожного місяця надають, зокрема, управителі, виконавці комунальних послуг - про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Разом з тим, ч. 6 Порядку №373, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру (Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги) та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.
Як встановлено судом першої інстанції з повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 за період із жовтня 2019 року по серпень 2020 року, у повному обсязі надавались пільги у розмірі 100% на оплату: централізованого постачання холодної води, управління багатоквартирним будинком, вивезення твердих побутових відходів (а.с. 22 на звороті - 24).
Разом з тим, позивачу у жовтні 2020 року було нараховано соціальний норматив електропостачання 341 кВт (тариф 0,45) та 161 кВт (тариф 0,90) у листопаді 2019 року - січні 2020 року по 585,6537 кВт (тариф 0,45) та 281,8563 кВт (тариф 0,90).
Також, у лютому 2020 року було здійснено перерахунок наданих ОСОБА_1 сум пільг з електропостачання за січень 2020 року та зменшено суму нарахованих пільг на: 233,39 грн (за тарифом 0,45) та на 223,97 (за тарифом 0,90).
У червні 2020 року відповідачем здійснено перерахунок наданих ОСОБА_1 пільг з електропостачання за жовтень-грудень 2020 року (а.с. 23) та зменшено суму нарахованих пільг:
- за жовтень 2019 року на 112,12 (тариф 0,45), 115,60 (тариф 0,90);
- за листопад 2019 року на 222,13 (тариф 0,45), 223,97 (тариф 0,90);
- за грудень 2019 року на 222,13 (тариф 0,45), 223,97 (тариф 0,90).
З додаткових пояснень відповідача встановлено, що у лютому та у червні 2020 року Управлінням соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, на підставі наданих ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна кампанія" реєстрів, відповідачем було внесено уточнення по особовому рахунку позивача та здійснено перерахунок нарахованих коштів за спожиту позивачем електроенергію.
Згідно інформації викладеної в листі Виконавчого комітету Житомирської міської ради №25/К-12223 від 16.01.2020, адресованого позивачу, зазначено: "Оскільки Ви використовуєте електричну енергію на опалення житлового приміщення, то відповідно до зазначеної вище постанови (Постанова КМУ №409 від 06.08.2014), установлені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме, у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 30 кВт на 1 кв.м. опалювальної площі на місяць в опалювальний період. Для можливості отримання пільг на електропостачання для індивідуального опалення Вам потрібно укласти договір з електропостачальною компанією із застосуванням тарифу на електроопалення" (а.с. 14).
Водночас, колегія суддів наголошує, що згідно вимог чинного законодавства України, в тому числі ч. 9 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, тому Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради при розрахунку розміру пільг, використовує інформацію, яку надають управителі, виконавці комунальних послуг, зокрема і ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
Тобто, відповідач, на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та інформації, отриманої від виконавців послуг, розраховує суму пільги.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не наділений повноваженнями при визначенні суми пільг на оплату електроенергії, спожитої позивачем за спірний період (жовтень-грудень 2019 року та січень 2020 року), оскільки використовує інформацію, відмінну від наданої виконавцем (надавачем) послуг.
В свою чергу, під час звернення громадян за отриманням соціального захисту до відповідного суб'єкта владних повноважень, останній безумовно зобов'язаний сприяти у наданні такого захисту, зокрема, шляхом надання роз'яснень щодо порядку та вимог його отримання.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що за лютий - серпень 2020 року позивачу нараховувалась пільга за сплату електроенергії, однак, враховуючи здійснений за період із жовтня по грудень 2019 року та за січень 2020 року перерахунок наданих пільг по електроенергії, за позивачем рахується борг, який не охоплено пільгою.
Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Також, скаржником не надано доказів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.