Справа № 620/3957/20
26 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Колегією суддів встановлено, що вказану копію ухвали від 16 березня року було отримано апелянтом 29 березня 2021 року, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 08 квітня 2021 року.
Водночас, 12 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду з даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги органу доходів та зборів. У свою чергу, апелянт вважає, що положеннями КАС України визначено право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення та усунення зазначених судом недоліків попередньої апеляційної скарги. Разом з цим, апелянт просить суд врахувати, запровадження Урядом на території держави карантинних обмежень, що у свою чергу зумовило несвоєчасну оплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Розглянувши вказане клопотання апелянта суд зазначає про таке.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.
Проте, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 04 березня 2021 року по справі № 280/4250/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 440/5106/19, а також у постановах цього суду, зокрема від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.
Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на Прикінцеві положення КАС України про те, що строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.
Відповідно до п. 3 розд.VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.295 КАС України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, дійсно, передбачені КАС України строки, у тому числі на апеляційне оскарження судових рішень були законом продовжені на весь строк дії карантину.
Водночас, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд.VI "Прикінцеві положення" КАС України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Колегія суддів зазначає, що саме вказана редакція п. 3 розд.VI "Прикінцеві положення" КАС України була чинною на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, а також станом на час звернення відповідача до суду з апеляційними скаргами на зазначене судове рішення вперше та вдруге.
Водночас, колегією суддів встановлено, що апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне провадження не зазначено про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання апеляційної скарги в цей період, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також, апелянтом не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином.
Натомість, судом встановлено, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у даній справі повторно, апелянтом знову на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16 березня 2021 року не надано суду документу про сплату судового збору, що у свою чергу вказує про зловживання відповідачем процесуальними правами.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, викладеної в ухвалі щодо прийнятності справи від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Аналогіна правова позиція підримана у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201, в якому зазначено, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб'єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан