П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2827/19
Головуючий І інстанції Бездрабка О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 30.12.2020р.) про повернення без розгляду заяви про визнання протиправними дій (бездіяльності, рішень) відповідача на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Херсоні ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.12.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Херсоні про визнання протиправною бездіяльність уповноважених осіб відповідача щодо прийняття рішення Комісії про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Херсоні ради від 16.12.2019р. про непризначення ОСОБА_1 житлової субсидії. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Херсоні ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 28.10.2019р. з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.
Сторони вказане вище рішення суду 1-ї інстанції від 28.02.2020р. в апеляційному порядку не оскаржили та останнє набрало законної сили - 31.03.2020р.
05.05.2020р. ОСОБА_1 , в порядку ст.382 КАС України, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про постановлення ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020р.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2020р. вказану заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
Позивач вказану вище ухвалу суду 1-ї інстанції від 06.05.2020р. в апеляційному порядку не оскаржив.
28.05.2020р. ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.382 КАС України, повторно звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із аналогічною заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020р.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2020р. вказану заяву ОСОБА_1 знову було повернуто без розгляду.
Позивач вказану вище ухвалу суду 1-ї інстанції від 29.05.2020р. в апеляційному порядку не оскаржив.
05.06.2020р. та 09.06.2020р. ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.382 КАС України, знову звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із аналогічними заявами про встановлення судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020р..
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.06.2020р. у задоволенні заяв ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 28.02.2020р. відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції від 30.12.2020р., ОСОБА_1 22.06.2020р. (за вх.№5074) подав апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2020р. за вказаною вище апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10.06.2020р. - відкрито апеляційне провадження, звільнено позивача від сплати судового збору за подачу даної апеляційної скарги, витребувано із суду 1-ї інстанції матеріали справи №540/2827/19 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
28.12.2020р. ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.ст.249,383 КАС України, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про винесення ухвали, якою визнати протиправними порушення прав позивача, рішення, дії, бездіяльності, вчинених Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. вказану заяву ОСОБА_1 було повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції від 30.12.2020р., ОСОБА_1 11.01.2021р. (за вх.№119/21) подав апеляційну скаргу (на 37 акр.), в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, просив суд 2-ї інстанції скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. та прийняти рішення, яким, в порядку, передбаченому ст.ст.249,383 КАС України, визнати протиправними порушення прав позивача, рішення, дії, бездіяльності, вчинених Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради.
04.02.2021р. (за вх.№2264/21) матеріали справи №540/2827/19, на виконання ухвали 5ААС від 26.06.2020р., надійшли до канцелярії П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2020р. за вказаною вище апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. - відкрито апеляційне провадження, звільнено позивача від сплати судового збору за подачу даної апеляційної скарги, та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно із п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, уважно дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції від 30.12.2020р. та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, постановляючи 30.12.2020р. ухвалу про повернення без розгляду заяви позивача від 28.12.2020р., суд 1-ї інстанції виходив з того, що ця заява не відповідає вимогам ч.ч.2,3 ст.383 КАС України, а саме, заява не містить інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, про хід виконавчого провадження, а також до неї не додано доказів її надіслання відповідачу.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, яка вже розглядається тривалий час, та уважно дослідивши матеріали справи, наявні у них докази, заяву позивача від 28.12.2020р., не може погодитися з вказаними висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення містяться і приписах ч.2 ст.14 КАС України та ч.ч.1,2 ст.370 КАС України, згідно з якими, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як чітко визначено ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду 1-ї інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
А як передбачено ч.2 ст.383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються і докази її надсилання іншим учасникам справи (абз.2 ч.3 ст.383 КАС України).
Так, дійсно, як вбачається зі змісту вимог ч.5 ст.383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Проте, як вже зазначалося вище, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, яка вже розглядається досить тривалий час, змісту заяви позивача від 28.12.2020р. (5 арк.) та його апеляційної скарги (37 арк.), не може погодитися з вказаними висновками суду 1-ї інстанції (1 арк.) про невідповідність вказаної заяви вимогам ч.ч.2,3 ст.383 КАС України, та, в свою чергу, вважає зазначені в ухвалі від 30.12.2020р. «недоліки» несуттєвими і формальними та такими, що цілком можуть бути усунуті або встановлені судом в ході підготовки справи до розгляду (т.б. з даних відкритого ЄДР виконавчих проваджень) або в процесі розгляду цієї заяви по суті.
До того ж, при прийнятті остаточного рішення по даній апеляційній скарзі, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, т.б. право на доступ до суду.
При цьому, не зайвим буде зауважити й про те, що виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява №589498/0, п.25 рішення від 22.02.2005р. у справі «Шаренок проти України» (заява №35087/02)).
Окрім того, у відповідності до приписів ч.1 ст.5 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було не повно і формально з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, в зв'язку із чим, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, на підставі вищезазначеного, судова колегія дійшла висновку про порушення суддею окружного суду при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, а тому, відповідно до ст.320 КАС України, дане судове рішення (ухвала) підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню до того ж суду для продовження розгляду заяви позивача від 28.12.2020р. по суті.
Керуючись ст.ст.308,311,317,320,321,322,325,328,383 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року - скасувати та направити матеріали справи №540/2827/19 до суду 1-ї інстанції - для продовження розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 28.12.2020р. (вх.№19609/20) по суті.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 27.05.2021р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко