21 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/82/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 р. (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі № 160/82/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України з грудня 2019 р. по грудень 2020 р. у розмірі 142032,97 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Скаржник просить рішення суду скасувати, увхалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вказує, що довідки, надані позивачем, не є підставою для відшкодування понесених витрат. Суд першої інстанції застосував імперативну норму пункту 2 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що, на думку скаржника, є невірним. Податковий кодекс України не відносить витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до переліку податків та обов'язкових платежів.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положеньЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Приватне акціонерне товариство «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» є підприємством з особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з довідкою про суму заборгованості, наданою позивачем до позову, за Приватним акціонерним товариством «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» станом на день звернення до суду рахується недоїмка з невідшкодованих сум витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з 25.12.2019 р. по 25.12.2020 р. у загальній сумі 93002,25 грн. Згідно з довідкою про суму заборгованості, наданою позивачем до позову, за Приватним акціонерним товариством «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» станом на день звернення до суду рахується недоїмка з невідшкодованих сум витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з 25.01.2020 р. по 25.12.2020 р. у загальній сумі 49030,72 грн. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статі 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума, що належить до відшкодування відповідачем за період з грудня 2019 р. по грудень 2020 р. по пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 становить 142032,97 грн. Відповідно до Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне страхування» (Список №2) для Приватного акціонерним товариством «Орджонікідзевський рудоремонтний завод», наданих позивачем до позову, сума витрат з грудня 2019 р. по грудень 2020 р. становить 142032,97 грн. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлялись Приватному акціонерному товариству «Орджонікідзевський рудоремонтний завод», що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від (Закон № 1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон№ 1058-ІV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663).
Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з» частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією № 21-1. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як встановлено судом першої інстанції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, направлялись на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями (а.с.7-34).
Враховуючи положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та Інструкції №21-1 підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Верховний Суд у постанові 05 січня 2021 р. у справі № 640/18421/19 зазначив, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій. Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач у добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим, у виникла заборгованість яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Доводи скаржника щодо відсутності підстав для відшкодування фактичних витрат спростовуються наявними у справі належними доказами направлення позивачем на адресу відповідача відповідних розрахунків. Неотримання кількох розрахунків з причин, які не залежать від органу Пенсійного фонду України (повернення за закінченням терміну зберігання) не звільняє відповідача від обов'язку на відшкодування таких витрат.
Доводи скаржника про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не входить до переліку податків та обов'язкових платежів колегія суддів вважає неспроможними, оскільки спірні правовідносини податковим законодавством не регулюються.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 р. в адміністративній справі № 160/82/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 травня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий