26 травня 2021 р. Справа № 480/1893/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2020, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 26.11.20 по справі № 480/1893/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С"
до Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "ДІЄС-С") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.03.2020 за № 0022125404 за платежем: сума завищення від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 383 007,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, зазначені у позовній заяві, які, на його думку, не враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 замінено Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) на суб'єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів ДПС України - Головне управління ДПС у Сумській області, утворене на правах відокремленого підрозділу, (ЄДРПОУ ВП 43995469), як правонаступника.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2019 за № 1453/18-28-54-04/41768953 (надалі також - акт перевірки) (а.с. 8, 9).
На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форми “В4”) № 0104225404 від 18.12.2019 про зменшення суми від'ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу в розмірі 383 007,00 грн та нарахованих штрафних санкцій в розмірі 25 % в сумі 95 751,75 грн.
На податкове повідомлення-рішення (форми “В4”) № 0104225404 від 18.12.2019 позивачем подано скаргу до ДПС України.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 02.03.2020 за № 8111/6/99-00-08-05-01-06 скаргу ТОВ “ДІСС-С” частково задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення (форми “В4”) № 0104225404 від 18.12.2019 в частині застосованої з посиланням на п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України штрафної санкції у розмірі 25 % в сумі 95751,75 грн. В іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а. с. 3, 4).
На виконання Рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 02.03.2020 за № 8111/6/99-00-08-05-01-06, ГУ ДПС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення (форми “В4”) № 0022125404 від 06.03.2020 про зменшення суми від'ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу в розмірі 383 007,00 грн (а.с. 5).
Скориставшись правом на оскарження рішення відповідача у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 0022125404 від 06.03.2020.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом правомірно встановлено порушення ТОВ "ДІЄС-С" п. 200.4 ст. 200 розділу V ПКУ, в результаті чого встановлено завищення суми, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р. 20.1) на суму 383 007 грн, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 за № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок № 21) та Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).
Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість визначено ст. 203 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).
Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПКУ).
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (далі - реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.
Відповідно до п. 1 розд. II Порядку № 422 облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому, кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Підпунктом 4 п. 2 розд. III Порядку № 422 визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від'ємного значення ПДВ сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, в якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації такого платника.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ДІЄС-С» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року (від 21.10.2019 за N 9245458026) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за серпень 2019 року (від 28.10.2019 за N 9250850564).
В податковій декларації з ПДВ за серпень 2019 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, позивачем у р. 20.1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» задекларовано 383 007,00 грн.
Проте, станом на 01.10.2019 в ІС «Податковий блок» в ІКП ТОВ «ДІСС-С» відсутня заборгованість з податку на додану вартість, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків, надою відповідачем до матеріалів справи.
Тобто, позивачем помилково відображено в рядку 20.1 у зазначеній податковій декларації зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 383 007,00 грн.
Крім того, за змістом акту перевірки від 20.11.2019 за № 1453/18-28-54-04/41768953 податковим органом не заперечується наявність у позивача права на від'ємне значення з податку на додану вартість, а лише встановлюється факт помилкового відображення зазначеного показника у рядку 20.1 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно встановлено порушення ТОВ "ДІЄС-С" п. 200.4 ст. 200 розділу V ПКУ, в результаті чого встановлено завищення суми, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р. 20.1) на суму 383 007,00 грн.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення, що є підставою для відмови у задоволенні позову, є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб'єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С" - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 480/1893/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін