П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/4029/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.02.2020 року №57 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 .
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.02.2020 р. № 57 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в ході інвентаризації пенсійної справи позивача встановлено, що Довідка про заробітну плату від 20.01.1998 оформлена відповідно до додатку 1 до п.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає формі довідки яку було затверджено тільки у 2002 році. Апелянт вказує, що відповідно до листів архівного відділу Херсонської міської ради від 08.04.2019 № 09-04-05/324 та № 09-04-05/323 документи з особового складу Колективного підприємства "Хлібопродукти" та ВАТ "Херсонське ремонтно-будівельне управління "Елеваторзернопром" на зберігання не надходили. Згідно з даними довідки від 04.03.2019 № 6503/05-04, наданою Херсонським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Херсонській області було співставлено суми фонду оплати праці КП "Хлібопродукти" з довідкою про заробітну плату від 14.01.2008 № 2 за 1997 рік, дані розходяться. Апелянт наголошує, що переплата пенсійних коштів виникла у зв'язку з поданням ОСОБА_1 довідок для обрахування пенсії, у яких було вказано недостовірні дані.
При цьому, 21.04.2021 року апелянтом було подано до апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст. 303 КАС України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. Водночас, оскільки строк на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року на момент надання до суду вказаних доповнень закінчився, суд апеляційної інстанції розглядає справу у межах доводів та вимог первинної апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 23.11.2007 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 27 березня 2020 року №1020-851/Х-02/8-2100/20 позивача повідомлено, що була проведена інвентаризація його пенсійної справи та з березня 2020 року проводиться утримання 20 відсотків з його пенсії.
Відповідачем було зазначено, що для розрахунку пенсії з 23 листопада 2007 року застосовувалась заробітна плата за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року із врахування довідки про заробітну плату від 20 січня 1998 року, виданих ВАТ ХРБУ «Елеваторзернопром» та довідок від 14 січня 2008 року №1 і №2, виданих КП «Хлібопродукти» за період з 01 травня 1992 року по 31 грудня 1997 року і з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2007 року.
В ході інвентаризації пенсійної справи встановлено, що довідка про заробітну плату від 20.01.1998 оформлена відповідно до додатку 1 до п.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що відповідає формі довідки яку було затверджено тільки у 2002 році спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійним фондом України від 30.04.2002 № 224/30 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 № 536/6824.
Відповідно до листів архівного відділу Херсонської міської ради від 08.04.2019 № 09-04-05/324 та № 09-04-05/323 документи з особового складу Колективного підприємства "Хлібопродукти" та ВАТ "Херсонське ремонтно-будівельне управління "Елеваторзернопром" на зберігання не надходили.
Згідно з даними довідки від 04.03.2019 № 6503/05-04, наданою Херсонським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Херсонській області було співставлено суми фонду оплати праці КП "Хлібопродукти" з довідкою про заробітну плату від 14.01.2008 № 2 за 1997 рік, дані розходяться.
Починаючи з 01.02.2020 пенсійна справа приведена у відповідність. За період з 23.11.2007 по 31.01.2020 виникла переплата пенсійних коштів у сумі 180092,36 грн.
24.02.2020 року відповідачем винесено рішення №57 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Тобто, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе за наявності однієї з двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вищевказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Частиною 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року (справа №489/2351/16-а), від 26 березня 2020 року (справа №299/3616/16-а), від 07 лютого 2019 року (справа №344/6370/14-а), від 25 вересня 2018 року (справа № 340/644/15-а), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Як встановлено вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є надання позивачем недостовірних відомостей про суму заробітної плати за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року із врахування довідки про заробітну плату від 20 січня 1998 року, виданих ВАТ ХРБУ «Елеваторзернопром» та довідок від 14 січня 2008 року №1 і №2, виданих КП «Хлібопродукти» за період з 01 травня 1992 року по 31 грудня 1997 року і з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2007 року.
Однак, висновки відповідача щодо надміру виплачених позивачу сум пенсій ґрунтуються на даних пенсійної справи позивача та перевірці первинних документів страхувальника, що стосуються відомостей, які враховані ГУ ПФУ в Херсонській області під час обчислення пенсії у бік її збільшення (комісія вирішила не враховувати довідку від 20 січня 1998 року ВАТ ХРБУ «Елеваторзернопром», натомість заробітну плату врахувати по довідкам від 14 січня 2008 року №1 і №2 КП «Хлібопродукти»).
Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не навів в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживань з боку ОСОБА_1 , про обізнаність останнього відносно недостовірності даних, які враховувалися при обчисленні пенсії.
Водночас, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається обґрунтованих доказів допущення ОСОБА_1 зловживань з його боку. Так, як вбачається з відомостей, викладених в апеляційній скарзі, пенсійний орган вказує на встановлену невідповідність даних довідки про заробітну плату від 20 січня 1998 року відомостям фонду оплати праці підприємства, тобто фактично мова йде про надання юридичною особою-роботодавцем недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
Положеннями ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Водночас, пенсія позивачу була призначена ще у 2007 році, проте як під час призначення пенсії, так і у період до кінця 2019 року у пенсійного органу сумнівів щодо достовірності наданих довідок та їх змісту не виникало.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477- ІV від 23.02.2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Враховуючи викладене, суд критично оцінює доводи апелянта, що переплата пенсійних коштів виникла у зв'язку з поданням ОСОБА_1 довідок для обрахування пенсії, у яких було вказано недостовірні дані, оскільки вказані доводи є неспроможними та не спростовують того факту, що відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О. О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва