Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 травня 2021 року справа №640/9054/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доМіністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, МЮУ)
про1) скасування рішення-наказу від 26 липня 2016 року №2296/5 частково, а саме пункт 3 «Анулювати доступ до ЄДР державного реєстратора Гончар О.О.»; 2) зобов'язання відповідача відновити доступ до ЄДР державного реєстратора Гончар О.О.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки відповідач без вивчення матеріалів реєстраційної справи, без пояснень державного реєстратора ОСОБА_1 , без вироку суду по кримінальній справі за фактом підробки документів, без вивчення та аналізу усіх обставин справианулював позивачу доступ до ЄДР.
Ухвалою від 18 травня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/9054/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного наказу МЮУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України; всіх заінтересованих осіб належним чином повідомлено про час та місце розгляду скарги у спосіб передбачений чинним законодавством.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково наголосив на обґрунтованості позовних вимог.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
24 червня 2016 року ОСОБА_1 на підставі поданих від імені ТОВ «Мартін» документів та заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, вчинила реєстраційні дії та внесла зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
05 липня 2016 року до державного реєстратора звернулись фізичні особи із заявою про підробку поданих раніше документів. В той же день державним реєстром ОСОБА_1 скасовано реєстраційні дії в ЄДР.
07 липня 2016 року начальником відділу державної реєстрації Баришевської селищної ради Баришівського району Київської області по даному факту подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого слідчим вилучено реєстраційну справу у відділі реєстрації Баришівської селищної ради.
Згідно з наказом від 26 липня 2016 року №2296/5 «Про часткове задоволення скарг компанії з обмеженою відповідальністю «Перша комерційна компанія Б.Т.П.», закритого акціонерного товариства «Консул Девелопмент» та закритого акціонерного товариства «Консул пропертіс» відповідно до частини шостої статті 34, пункту 1, 4 частини першої статті 27, пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, скарги задоволено частково, зокрема, анульовано доступ до ЄДР державного реєстратора Гончар О.О.
Вказаний наказ прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14 липня 2016 року за результатами розгляду скарги компанії з обмеженою відповідальністю «Перша комерційна компанія Б.Т.П.», закритого акціонерного товариства «Консул Девелопмент» та закритого акціонерного товариства «Консул пропертіс».
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи з меж позовних вимог, звертає увагу на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідно до положень частин першої та другої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Частиною третьою статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Згідно частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «є» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
В силу пунктів 9-11 Порядку, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.
Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач та інші зацікавлені особи, зокрема засновники товариства та скаржники, завчасно повідомлялись про час та місце розгляду скарги, та докази надання або направлення позивачу та іншим зацікавленим особам копій скарги і доданих до неї документів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.
Доводи Міністерства юстиції України про повідомлення усіх зацікавлених осіб шляхом розміщення оголошення про розгляд скарг компанії з обмеженою відповідальністю «Перша комерційна компанія Б.Т.П.» та закритого акціонерного товариства «Консул Девелопмент» та закритого акціонерного товариства «Консул пропертіс» на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, суд не приймає до уваги, оскільки не надано доказів, що вказане оголошення доведено до відома зацікавлених осіб завчасно до проведення засідання Комісії, а також наявна в матеріалах справи копія роздруківки з веб-сайту Міністерства юстиції України не містить інформації щодо предмету розгляду скарг та кола заінтересованих осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Міністерством юстиції України не виконало вимог Порядку щодо дотримання прав та інтересів усіх зацікавлених осіб бути присутніми на засіданні Комісії та ознайомитись із доводами скарг.
При цьому згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі справа №826/19452/16 (адміністративні провадження №К/9901/2616/18, К/9901/6334/18), важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Пунктом 3 Порядку, зокрема, передбачено, що скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.
Матеріали справи підтверджують, що Компанією з обмеженою відповідальністю «Перша комерційна компанія Б.Т.П.», ЗАТ «Консул Девелопмент» та ЗАТ «Консул пропертіс» подано заяви до МЮУ від 08 липня 2016 року про залишення скарг без розгляду, у зв'язку з тим, що державним реєстратором Гончар О.О. внесені коригування до реєстраційних записів та відновлено достовірну інформацію про товариство.
Разом з тим, відповідач всупереч вимогам пункту 3 Порядку, не залишив скарги без розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржуваний наказ не дотримався порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а тому пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 26 липня 2016 року №2296/5 є протиправним та підлягає скасуванню.
В частині позовних вимог про зобов'язання Міністерства юстиції України відновити доступ до ЄДР державному реєстратору Гончар О.О., суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваного наказу відповідача, з метою належного способу порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання МЮУ відновити доступ до ЄДР державному реєстратору Гончар О.О.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 26 липня 2016 року №2296/5.
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України відновити ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Міністерство юстиції України (01101, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622).
Суддя В.А. Кузьменко