20 травня 2021 року Справа №480/3330/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Бурнос Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3330/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та, уточнивши позовні вимоги, остаточно просить:
- визнати протиправними рішення відповідача від 25.02.2021 року № 959240184917, від 16.04.2021 року № 959240184917;
- скасувати рішення відповідача від 25.02.2021 року № 959240184917 щодо зміни (зменшення) перерахунку відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 80% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення відповідача від 16.04.2021 року № 959240184917 щодо зміни (зменшення) перерахунку відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 06.03.2020 р. № 18-264вих.20, починаючи з 13.12.2019 року, відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) і ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (у первинній редакції), з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- зобов'язати відповідача виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.
Свої вимоги мотивує тим, що з квітня 2005 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (в редакції Закону України Про прокуратуру» від 12.07.2001 № 2663-III) йому призначена пенсія за вислугою років у розмірі 90 відсотків від суми (чинного) заробітку без обмежень її граничного розміру довічно. З цього часу перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (на цей час - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як пенсіонер органів прокуратури за вислугою років. Наказом Генерального прокурора України № 1340к від 23.09.2011 р. звільнений з органів прокуратури за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років (ст. 38 КЗпП України). Пенсійний фонд неодноразово здійснював перерахунок пенсії позивача. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(11)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" 06.03.2020 р. прокуратурою Сумської області на звернення позивача надано довідку № 18-264вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, 10.03.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, в якій просив провести перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою працюючого працівника прокуратури області без обмеження її максимального розміру. Рішенням від 18.03.2020 р. № 184817 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії з надуманих мотивів, зокрема посилаючись на те, що відсутні нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, більш того постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 не передбачає перерахунку пенсії прокурорам, а також те, що надана прокуратурою Сумської області довідка від 06.03.2020 р. № 18-264 вих.20 за змістом не відповідає листу Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 р. № 21-698 вих.20. Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними його дій та про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №184817 від 18.03.2020 року щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 90% від загальної суми місячної заробітної плати за відповідною посадою працюючого працівника прокуратури з 01 січня 2020 на підставі довідки прокуратури Сумської області від 06.03.2020 р. №18-264вих20 без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 р. у справі № 480/2695/20 позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов' язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №184817 від 18.03.2020 р. про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 р. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 06.03.2020 р. № 18-264вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Судом не задоволено позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із розрахунку 90% від заробітної плати без обмеження її максимального розміру. У своєму рішенні суд зазначив, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Позивач повторно 22.03.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Сумської області від 06.03.2020 № 18-264вих.20, без обмеження максимального (граничного) розміру. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було прийнято рішення від 25.02.2021 №959240184917, яким знижено призначений позивачу загальний відсоток пенсії за вислугу років від заробітку по вказаній довідці з 90% до 80% та обмежено виплату десятьма прожитковими мінімумами, що встановлені для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо перерахунку пенсії, позивач знову звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними його дій з приводу зменшення відсотку його пенсії за вислугу років з 90% до 80% із застосуванням обмежень її граничного розміру, тобто, відмови щодо перерахунку пенсії в розмірі 90% без обмеження максимального розміру та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням фактично сплачених сум відповідно до попередніх судових рішень та матеріалів пенсійної справи № 184917. Протиправна відмова відповідача у перерахунку пенсії за вислугу років у встановленому законом розмірі перешкоджає в реалізації права позивача на перерахунок пенсії у розмірі 90% без будь-яких обмежень згідно з довідкою прокуратури Сумської області від 06.03.2020 року № 18-264вих.20, тому його права підлягають захисту у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 23 квітня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19.05.2020р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.93-95), в якому, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIIІ, передбачено, що порядок і умови проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.2. ст.86 ЗУ № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітньої плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообо'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообо'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони стали або мали місце. Таким чином, для перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися частина 2 статті 86 Закону № 1697. Відповідно до правового висновку Верховного Суду в зразковій справі № 560/2120/20 первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VІІІ цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року). Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з'явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що: - перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; - відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а відтак Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та підтримує висновок про те, що з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VІІ, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року. Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру відповідач зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 480/2695/20, що набрало законної сили з 09.03.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) на підставі довідки прокуратури Сумської області від 06.03.2020 № 18-264 вих. 20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. На його виконання з 13.12.2019 проведений перерахунок пенсії. Разом з тим, частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму визначається при прийнятті Державного бюджету України на відповідний рік. Так, його показник з 01.12.2019 становив 1638,00 грн., з 01.07.2020 - 1712,00 грн., а з 01.12.2020 становить 1769,00 грн. Відповідно, розмір пенсії, обчисленої з 13.12.2019 згідно з довідкою № 18-264 вих. 20, до виплати не може перевищувати з 13.12.2019 - 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., а з 01.12.2020 - 17690,00 грн. Враховуючи вищезазначене, виплата пенсії з 13.12.2019 забезпечена у максимальному розмірі 16380,00 грн., а з 01.07.2020 та з 01.12.2020 у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 17120,00 грн та 17690,00 грн. відповідно. Розмір пенсії за вислугу років у перерахованому розмірі нараховано до виплати у квітні 2021 року. Сума доплати за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 (38533,78 грн.) також нарахована до виплати та буде виплачена у разі надходження коштів на ці цілі, оскільки відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсія працівникам прокуратури у частині, що перевищує розмір пенсії із солідарної системи, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом. Тобто, законодавством передбачено для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, яке не передбачало обмеження максимального розміру, лише збереження раніше призначеного розміру пенсії, але не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії, у розмірі, що перевищує максимально встановлений розмір. У задоволені позову просить відмовити.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з наведених у відзиві підстав.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно, всебічного та об'єктивно оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області та з 05 квітня 2005 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати на посаді працівника прокуратури.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(11)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" на звернення позивача 06.03.2020 року прокуратурою Сумської області йому надано довідку №18-264вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років.
Рішенням від 18.03.2020 №184917 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Позивач оскаржив вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №184917 від 18.03.2020 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Сумської області від 06.03.2020 №18-264вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач повторно 22.03.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Сумської області від 06.03.2020 № 18-264вих.20, без обмеження максимального (граничного) розміру (а.с.32)
Листом від 15.04.2021 року № 1800-0202-8/20066 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 480/2695/20, що набрало законної сили з 09.03.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) на підставі довідки прокуратури Сумської області від 06.03.2020 № 18-264 вих. 20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
На його виконання позивачу з 13.12.2019 проведений перерахунок пенсії та надано копію рішення головного управління від 17.03.2021 № 959240184917 про перерахунок пенсії з 13.12.2019. Разом з тим, частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму визначається при прийнятті Державного бюджету України на відповідний рік.
Так, його показник з 01.12.2019 становив 1638,00 грн., з 01.07.2020 -1712,00 грн., а з 01.12.2020 становить 1769,00 грн.
Відповідно, розмір пенсії позивача, обчисленої з 13.12.2019 згідно з довідкою № 18-264 вих. 20, до виплати не може перевищувати з 13.12.2019 - 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120.0 грн., а з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, виплата пенсії з 13.12.2019 забезпечена у максимальному розмірі 16380,00 грн., а з 01.07.2020 та з 01.12.2020 у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 17120,00 грн та 17690.0 грн. відповідно. Розмір пенсії позивача за вислугу років у перерахованому розмірі нараховано до виплати у квітні 2021 року. Сума доплати за період з 13.12.2019 по 31.03.2021 (38533,78 грн.) також нарахована до виплати та буде виплачена у разі надходження коштів на ці цілі, оскільки відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсія працівникам прокуратури у частині, що перевищує розмір пенсії із солідарної системи, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються статтею 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Верховний Суд України в постановах № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 215118а15, № 804/5081/13-а та № 405/3663/13-а неодноразово зазначав та дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Таким чином, виплата нарахованих позивачу, згідно з вищезазначеним рішенням суду коштів за період з 13.12.2019 по 31.03.2021, буде забезпечена у разі їх надходження до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Разом з тим, згідно з постановою Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі № 21-293а13 та постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 № 8 виплата пенсій за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується, зокрема, до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. У зв'язку з цим, для перерахунку пенсії позивача за умов, викладених у його зверненні, підстави відсутні, оскільки, зобов'язання щодо обчислення пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати та її виплату без обмеження граничного розміру визначені у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 у справі № 591/1819/16-а, згідно з яким пенсія у розмірі 90% перераховується на підставі довідки прокуратури Сумської обласної від 31.03.2016 №91-зп-16. До того ж, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 480/2695/20, зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ, якою, зокрема, передбачено обчислення пенсії у розмірі 60% від розміру заробітної плати та її виплату у розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, при проведенні перерахунку розміру пенсії позивача згідно з довідкою від 06.03.2020 № 18-264 вих. 20 її розрахунок проведений з урахуванням частин 2 та 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19, п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.
Згідно із ч.1, 2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувалися до позивача у діючій редакції.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
При цьому, положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14.10.2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності з 15.07.2015 року.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ, попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» були внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, додатками до якої, затверджено нові збільшені схеми посадових окладів працівників прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У своєму рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Так, пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019 року. Отже позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок тоді, коли вже було визнано неконституційним положення про те, що порядок перерахунку пенсії повинен бути встановлений Кабінетом Міністрів України та був встановлений порядок здійснення перерахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13.12.2019 року.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Таким чином, дана постанова, яка набрала чинності 06 вересня 2017 року та довідка прокуратури Сумської області від 06.03.2020 р. № 18-264вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу по даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.02.2021 року № 959240184917 позивачу здійснено перерахунок відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 80% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.04.2021 року № 959240184917 позивачу здійснено перерахунок відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно з положеннями ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (які діяли на момент виходу позивача на пенсію) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ було встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої), в тому числі, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, відповідно до ч. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VІ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІ від 02 березня 2015 року внесено зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд звертає увагу, що зазначені норми законодавства, які обмежують максимальний розмір пенсії прийняті та набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки позивач отримує пенсію з 2005 року.
Крім того, «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VІ визначали, що обмеження не стосуються пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
В подальшому, 14 жовтня 2014 року прийнятий новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року та положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року встановлені тимчасові обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії, призначеної, в тому числі, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, у розмірі 10740 грн.
Однак, відповідно до Прикінцевих положень Закону України №911-VIII він набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, а відповідно до положень Прикінцевих положень Закону України №1774-VIII він набирає чинності з 1 січня 22017 року.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнені п. 13-2, відповідно до якого максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норм Закону «Про прокуратуру» №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання чинності законом, суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, відповідно до яких закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Пенсія позивачу була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції, чинній на момент її призначення, тобто до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, а тому положення Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, а також Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які стосуються положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ щодо обмеження максимального розміру пенсії, не можуть бути застосовані до позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 22 Конституції України звуження та обмеження змісту й обсягу існуючих прав і свобод шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України №3668-VІ, №213-VІІ, №1697-VII, № 2148-VIII не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому в спірних правовідносинах слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 25.02.2021 року № 959240184917 в частині зменшення йому при перерахунку пенсії відсотку до 80% заробітної плати та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром та рішення відповідача від 25.02.2021 року № 959240184917 в частині зменшення йому при перерахунку пенсії відсотку до 60% заробітної плати та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром та наявність підстав для їх скасування.
Враховуючи протиправність рішень відповідача, якими позивачу зменшено йому при перерахунку пенсії відсотку до 80% та до 60% заробітної плати та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 06.03.2020 р. № 18-264вих.20, починаючи з 13.12.2019 року, відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) і ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (у первинній редакції), з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою раніше пенсією за вислугу років усією сумою разово, суд зазначає, що спір виник лише в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача та обмеження максимальним розміром, при цьому з матеріалів справи не вбачається відмови відповідача щодо відмови у виплаті різниці між перерахованою та фактично виплаченою раніше пенсією за вислугу років усією сумою разово, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».
Тобто, на час звернення позивача до суду вказаного спору не існувало, а тому такі вимоги позивача є передчасними, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати до суду звіт про виконання рішення у місячний термін з дня набрання законної сили даним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
З огляду на вище наведені норми законодавства, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення після його прийняття шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Проте, таке рішення приймається судом у разі наявності відповідних підстав.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Твердження позивача про те, що рішення суду в цій справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не буде виконуватися не підтверджено жодними доказами і саме по собі не може вважатися підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Крім того, суд зауважує, що у випадку невиконання судового рішення відповідачем у добровільному порядку, його виконання може бути забезпечене у примусовому порядку органами Державної виконавчої служби України.
Також необхідно відмітити, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви позивача про зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення слід відмовити.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати в розмірі 681грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.02.2021 року № 959240184917 щодо зміни (зменшення) перерахунку відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 80% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.04.2021 року № 959240184917 щодо зміни (зменшення) перерахунку відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна 1, код ЄДРПОУ 2118013) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки прокуратури Сумської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 06.03.2020 р. № 18-264вих.20, починаючи з 13.12.2019 року, відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) і ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (у первинній редакції), з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 681грн.00коп. (шістсот вісімдесят одна грн. 00коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 травня 2021 року
Суддя О.О. Осіпова