Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2021 р. Справа№200/4775/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої грошової допомоги, -
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вулиця Гагаріна, будинок 36) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме щодо недоплати у розмірі 6800 грн.;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 8190,00 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги , а саме нарахувати та виплатити 6800 грн.;
- стягнути з Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 8190,00 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме стягнути 6800 грн.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в ненарахуванні і невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані у відповідачів докази.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що лімітною довідкою про бюджетні асигнування та кредитування на 2020 рік від 03.04.2020 Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації з державного бюджету за КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед батьківщиною», управлінню було доведено помісячні обсяги асигнувань та надання кредитів загального фонду бюджету. Відповідно до переліків списків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги від 19.03.2020 №11/03/828 наданих Головним управлінням ДСНС України в Доненькій області було визначено ОСОБА_1 отримувачем допомоги із зазначеною сумою для сплати - 1390 грн. Так, особові данні ОСОБА_1 було внесено управлінням до програмного забезпечення та в автоматизованому режимі йому були перераховані/виплачені суми щорічної разової допомоги до 5 травня. Відповідно до списків на зарахування одноразової допомоги ВВВ до 5 травня, погоджених з ПАТ КБ «Притватбанк» у квітні місяці 2020 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано - 1390 грн. Управління є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про управління соціального захисту населення, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами та іншими нормативно-правовими актами України. Отже, управлінням не здійснювалось визначення розміру грошової допомоги та її позначення, а лише було опрацьовано та визначено одержувача допомоги відповідно до переліків/списків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги та за допомогою бази даних було здійснено списання коштів з рахунку управління, на який щороку відповідно до паспорту бюджетних програм на відповідний рік, затвердженого Мінсоцполітики і кошторисних призначень та лімітних асигнувань на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 2501150, затверджених Департаментом СЗН Донецької ОДА зараховується відповідний обсяг грошових коштів, та перераховано кошти через установу банку на особовий рахунок ОСОБА_1 . Також вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого 14.03.2019.
Позивач має право на пільги, які установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 15.11.2019.
Листом Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 18.03.2021 №б/н позивача повідомлено, що на виконання листа департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації (далі - ДСЗН) від 16 лютого 2021 року №01-19/1130/0/201-21 управлінням був проведений розрахунок очікуваної потреби в коштах для здійснення виплати за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» за 2020 рік та очікуваної потреби відповідно до контингенту отримувачів на 2021 рік, у розмірах, передбачених ст.12-16 Закону України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону №367-XIV. Управлінням також було взято до уваги надісланий від ДСЗН лист Міністерства соціальної політики України від 03.02.2021 №2012/0/2 21/13 «Про правовий висновок Верховного Суду у справі №440/2722/20», для подальшого використання в роботі, а 05.03.2021 надіслано запит до ДСЗН з питання здійснення перерахунку та виплати такої допомоги до 5 травня за період з 2020 року (в деяких випадках і за минулі роки).
Не погоджуючись з відмовою відповідача здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції:" Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення ст.67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових п'ять мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"", пунктом першим якої передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 ст.152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2020 році позивач набув право на грошову допомогу до 5 травня в редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги п'ять мінімальних пенсій за віком.
Частиною 1 ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2020 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8190,00 грн. Сума недоплаченої допомоги становить 6800,00 грн.
Щодо посилання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
В порядку ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи позивача, суд вважав їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду, про що зазначено в ухвалі суду від 26.04.2021 про відкриття провадження у справі.
З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги про визнання бездіяльності Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме щодо недоплати у розмірі 6800 грн.; зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 8190,00 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме нарахувати та виплатити 6800 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, оскільки сума грошової допомоги, яку просить стягнути позивач, йому не нараховувалася, а підлягає нарахуванню на підставі даного судового рішення, тому позовні вимоги про стягнення з Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 8190,00 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме стягнути 6800 грн. задоволенню не підлягають як передчасні.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково.
Судовий збір за подання позову позивачем не сплачувався.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вулиця Гагаріна, будинок 36, код ЄДРПОУ 03197227) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення разової грошової допомоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме щодо недоплати у розмірі 6800 грн.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 8190,00 (вісім тисяч сто дев'яносто) гривень), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме нарахувати та виплатити 6800 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повне рішення суду складене 26.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Загацька