26 травня 2021 року Справа № 160/2667/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/2667/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
І. ПРОЦЕДУРА
23.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточнень від 31.03.2021 року, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №272490-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 31070,36 грн., №272491-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 12791,13 грн., №272492-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 2614,76 грн., №272493-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 743,31 гривень.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 23.02.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 25.02.2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст.160, 169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
09.03.2021 року позивачем отримано вказану вище ухвалу суду.
17.03.2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.03.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 25.02.2021 року на п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
31.03.2021 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 02.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/2667/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
02.04.2021 року витребувано додаткові докази по справі, а саме:
- ППР ДФС у Дніпропетровській області №272490-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 31070,36грн., №272491-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 12791,13 грн., №272492-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 2614,76 грн., №272493-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 743,31 гривень;
- детальний розрахунок нарахованих санкцій;
- відомості щодо направлення позивачеві оскаржуваний ППР;
- відомості щодо вручення позивачеві оскаржуваних рішень;
- відомості (інформацію) щодо того чи є позивач власником земельної ділянки, на яку нараховано контролюючим органом земельний податок;
- правовстановлюючи документи на підтвердження права власності позивача на спірну земельну дільнику та інші докази щодо суті спору.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року замінено відповідача на його правонаступника, а саме: замінено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658). Продовжено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) строк для надання відзиву та додаткових доказів по справі до 11.05.2021 року (включно).
28.04.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника, а саме: замінено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 26.05.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У позовній заяві зазначено, що контролюючим органом у 2019 році прийняті ППР №272490-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 31070,36 грн.; ППР №272491-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 12791,13 грн.; ППР №272492-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 2614,76 грн.; ППР №272493-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 743,31 грн.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення №272490-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 31070,36 грн., №272491-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 12791,13 грн., №272492-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 2614,76 грн., №272493-5353-0464 від 26.08.2019 року на суму 743,31 грн. є незаконними і необґрунтованими, ти таким, що підлягає скасуванню.
Вказує, що відповідно до п.14.1.72 ст.14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Наголошує, що не є власником земельної ділянки, за яку б податковий орган міг нарахувати суму земельного податку.
На думку позивача, він не є суб'єктом сплати земельного податку за вказаними вище ППР.
Належних та допустимих доказів того, що він повинен був сплачувати нарахований земельний податок податковий орган не має.
З наведених вище підстав, просив його позовну заяву задовольнити.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Зазначили, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та інформації Державного земельного кадастру, що знаходяться за адресою: м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 69а та Семафорная, 20 та розташовані на земельних ділянках, а саме:
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:318:0001, площа - 0,0418 га;
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:318:00221, площа - 0,0010 га;
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:412:0039, площа - 0.0181 га:
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:412:0057, площа - 0,0037 гектарів.
Згідно листа відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року № 8-4-0.38-1090/107-17 нормативна грошова оцінка земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 становить 2477,70 грн. за 1 кв.м. та 2355.64 грн. за 1 кв.м., відповідно.
Абзацом 1 пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Ставка податку на 2019 рік позивачу визначена відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року №6/50 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року № 13/27, яким п. 2.2. викладено у такій редакції:
«2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель», зокрема пункту 2.2.4 Додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року№ 8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста»» у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 272490-5353-0464, 272491-5353-0464, 272492-5353-0464, 272493-5353-0464 від 26.08.2019 року, за платежем «Земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації платежу: 18010700)» станом на 2019 рік.
Щодо направлення оскаржуваних рішень вказали, що податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 272490-5353-0464, 272491-5353-0464, 272492-5353-0464, 272493-5353-0464 від 26.08.2019 року направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_2 . Поштове відправлення було повернуто до контролюючого органу з відміткою пошти «за спливом сроку». Оскаржувані податкові повідомлення-рішення (оригінали), форми «Ф» № 272490-5353-0464, 272491-5353-0464, 272492-5353-0464, 272493-5353-0464 від 26.08.2019 року знаходяться в поштовому відправленні № 4907404781189.
Таким чином, на думку податкового органу, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, позивач є власником нерухомого майна - нежитлове приміщення №27,28, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 500,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 27,28.
Також, встановлено, що позивач є власником нерухомого майна - будівля кафе, об'єкт житлової нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно об'єкти нерухомого майна розташовані на земельних ділянках за вказаними адресами.
Таким чином, позивач є суб'єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та данні Державного земельного кадастру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та розташовані на земельних ділянках, а саме:
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:318:0001, площа - 0,0418 га;
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:318:00221, площа - 0,0010 га;
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:412:0039, площа - 0.0181 га:
кадастровий номер земельної ділянки - 121010000:09:412:0057, площа - 0,0037 гектарів.
Відповідно до листа відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року № 8-4-0.38-1090/107-17, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 становить 2477,70 грн. за 1 кв.м. та 2355,64 грн. за 1 кв.м.
Згідно рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року №6/50 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року № 13/27, яким п. 2.2. викладено у такій редакції:
«2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель», зокрема пункту 2.2.4 Додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року№ 8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста»» у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Ставка податку на 2019 рік контролюючим органом визначена відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року №6/50 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року № 13/27».
Контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 272490-5353-0464, 272491-5353-0464, 272492-5353-0464, 272493-5353-0464 від 26.08.2019 року, за платежем «Земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації платежу: 18010700)» станом на 2019 рік на загальну суму 47 219,56 гривень.
Правомірність та обґрунтованість податкових цих повідомлень-рішень форми «Ф» №272490-5353-0464, 272491-5353-0464, 272492-5353-0464, 272493-5353-0464 від 26.08.2019 року, є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам слід зазначити про таке.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
У відповідності до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 16.1.4.п. 16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У силу вимог пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.
У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК).
Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 (справа №21-804а16) та постанові від 12.09.2017 (справа №21-3078а16), Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 (справа №819/1365/17), від 18.04.2019 (справа №807/292/18), від 02.07.2019 (справа №819/1365/17).
До нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником нерухомого майна - нежитлове приміщення №27,28, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 500,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 27,28.
Також, встановлено, що позивач є власником нерухомого майна - будівля кафе, об'єкт житлової нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином позивач є суб'єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку, тому він повинен був сплачувати плату за землю у відповідності до вимог ПК України.
Таким чином, у зв'язку з придбанням у власність позивачем нерухомого майна, до нього перейшов встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.
Відтак, позивач є землекористувачем і є належним платником податку за землю.
Враховуючи викладене, слід дійти до висновку, про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що податковим органом було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень, а також те, що останній діяв у межах своїх повноважень та у відповідності до положень чинного законодавства.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, у зв'язку із чим у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, слід відмовити.
Щодо розплоду судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Судові витрати не розподіляти.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач : Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 26.05.2021 року.
Суддя В.В. Ільков