17 травня 2021 року Справа № 160/3853/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.11.2020 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 , призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.11.2020 р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі №160/3853/21. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначив наступне. ОСОБА_1 до відповідача надіслано засобами поштового зв'язку заяву про призначення пенсії за віком встановленого зразка разом з копіями всіх необхідних документів. Тобто, позивачем дотримано всіх вимог законодавства. Спірними у справі є форма та зміст заяви, але з наданої заяви чітко вбачається намір заявника. Проте, допустивши формальний підхід, орган Пенсійного фонду надав позивачу відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», зазначивши про відсутність підстав для розгляду заяви та документів, без прийняття рішення про відмову в призначення пенсії. Наявні всі підстави для призначення пенсії позивачу, тому бездіяльність відповідача є протиправною.
20.04.2021 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Відповідачем не здійснено розгляд заяви та документів позивача, оскільки законодавством не передбачено направлення заяв про призначення пенсії засобами поштового зв'язку. Крім того, до заяви додані копії документів. Призначення пенсії можливе лише на підставі розгляду оригіналів документів. Враховуючи вказане, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 направив засобами поштового зв'язку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком від 19.11.2020 р. разом із копіями документів: паспорта громадянина України для виїзду за кордон; трудової книжки; диплому; картки платника податків; довіреності на представництво інтересів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 24444-24406/Г-01/8-0400/20 від 22.12.2020 р. позивача повідомлено про наступне.
Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу Пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації).
Зазначеним Порядком не передбачено направлення заяв на призначення (поновлення) пенсій засобами поштового зв'язку.
Також в листі зазначено про необхідність надання заяви особисто або через представника з оригіналами документів, що посвідчує особу та про стаж.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 44 вказаного Закону України заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно до п.п. 1.1, 1.3 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 2.23 Порядку 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або представник заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законний представник пред'являє до органу, що призначає пенсію, оригінали сканованих копій документів, що підтверджують право на пенсію.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 24444-24406/Г-01/8-0400/20 від 22.12.2020 р. зазначені наступні підстави для відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 :
- Порядком 22-1 не передбачено направлення заяв на призначення (поновлення) пенсій засобами поштового зв'язку;
- необхідність надання заяви особисто або через представника з оригіналами документів: що посвідчує особу; про стаж; довіреності, посвідченої нотаріально (якщо заяву подаватиме представник).
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що заява про призначення пенсії від 19.11.2020 р. надіслана ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку.
До заяви позивачем були надані копії документів для призначення пенсії.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком 22-1 передбачено можливість подання заяви про призначення пенсії особисто або через представника, через вебпортал з використанням електронної системи BankID.
Надіслання заяви та документів для призначення пенсії засобами поштового зв'язку чинним законодавством не передбачена.
З положень п. 2.23 Порядку 22-1 вбачається, що надання оригіналів документів про стаж, вік, заробітну плату є необхідним для призначення пенсії, оскільки ця норма передбачає надання вказаних документів лише в оригіналах.
Тому, надання позивачем копій документів для призначення пенсії суперечить вимогам законодавства.
В зв'язку з наведеним, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.11.2020 р.; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Доводи позивача стосовно того, що спірними є форма та зміст заяви є не обґрунтованими, оскільки у відповіді органу Пенсійного фонду зазначено саме про не можливість надіслання заяви засобами поштового зв'язку та про необхідність надання оригіналів документів для призначення пенсії.
З огляду на те, що відповідачем не здійснювався розгляд заяви та доданих до заяви документів, не досліджувався їх зміст, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.11.2020 р. є передчасною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук