25 травня 2021 року Справа №804/3515/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши заяву представника позивача-адвоката Васильєва Павла Сергійовича про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
03.03.15 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Ухвалою суду від 14 квітня 2015 року у вказаній справі відкрито провадження.
Ухвалою суду від 29.04.2015 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовлено.
Ухвалою суду від 30.04.2015 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення у якості співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовлено.
Ухвалою суду від 30.04.2015 року зупинено провадження в адміністративній справі №804/3515/15 до вирішення Конституційним судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
24 травня 2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Васильєва П.С. надійшла заява про поновлення провадження у справі, в обґрунтування якої вказано, що на даний час зупинення провадження у даній справі є недоцільним, оскільки ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень частини третьої, шостої ст.1, частини першої-четвертої та восьмої ст.3, пункту 2 частини п'ятої ст.5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про очищення влади» не матиме впливу на норми матеріального права під час розгляду цієї справи, і не зумовлює зміну правової регламентації спірних правовідносин у законодавстві, чинним станом на час виникнення останніх, а отже й зупинення провадження у даному конкретному випадку не можна вважати виправданим і таким, що є необхідним за цих обставин. Також, зазначено, що у даному конкретному випадку відсутні обставини, які б свідчили про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, а також з метою недопущення порушення прав позивача і запобігання перевищенню меж «розумності» строків провадження, суд може поновити провадження у цій справі зі стадії, на якій його було зупинено, та призначити її до розгляду у судовому засіданні. З огляду на викладене та враховуючи, що провадження у справі №804/3515/15 триває вже понад п'ять років, представник позивача просить поновити провадження у даній справі.
Суд розглянувши заяву представника позивача про поновлення провадження у справі вважає, що існують підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України - викладено його в новій редакції.
Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини 1, пунктів 2, 13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
25 грудня 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини 3 статті 4 Закону України «Про очищення влади» положенням статті 38, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62 Конституції України.
Також, 20 січня 2015 року 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
Ухвалою від 01.04.2015 року Перша колегія Конституційного Суду України об'єднала провадження за вищевказаними конституційними поданнями в одне конституційне провадження.
При цьому, станом на 25.05.2021 року відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи, об'єднаної в одне конституційне провадження.
Суд зауважує, що провадження у даній справі зупинено 30.04.2015 року до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства за зверненням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», а саме до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.
Однак, рішення з цього приводу Конституційним Судом України до цього часу не прийнято. У графі «відомості щодо розгляду» заначено, що ухвалами колегій суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі; ухвалою КСУ об'єднано справи в одне конституційне провадження; справа розглядається Судом з 06.07.2017, продовження розгляду справи 23.06.2020. Будь-яка інша офіційна інформація про стан провадження вищеназваної справи у Конституційному Суді України, відсутня. Також, слід зауважити, що провадження у справі №804/3515/15 триває вже понад п'ять років.
Відповідно до частин першої, другої статті 152 Конституції України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 1997 року № 8-зп/1997).
У зазначені конституційні положення були внесено зміни Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016.
З урахуванням цих змін, за приписами частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення.
Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом'якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (стаття 58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що у разі прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» за наслідками розгляду конституційного подання та конституційної скарги останні втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.10.2018 у справі №824/260/16-а.
У свою чергу, 17.10.2019 Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) прийнято рішення у справі «Полях та інші проти України» (заяви №№ 58812/15, 53217/16, 56099/16, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення п'яти державних службовців згідно із Законом про очищення (люстрацію) влади 2014 року.
За наслідками розгляду справи «Полях та інші проти України» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення, в тому числі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, розглядаючи справу перших трьох заявників як скаргу на тривалість внутрішнього судового розгляду, який тривав понад чотири з половиною роки на одному рівні юрисдикції, включаючи провадження в Конституційному Суді про конституційність Закону про люстрацію, ЄСПЛ констатував, що специфіку судочинства в Конституційному Суді потрібно враховувати при розгляді питання тривалості провадження у справах заявників, однак цей фактор не надає повне пояснення затримки судового розгляду в таких справах.
Як зазначив ЄСПЛ, Верховний Суд попросив терміново розглянути питання про конституційність Закону про люстрацію, a Уряд не показав, що інші нагальні справи Конституційного Суду мають перевагу. 3 липня 2017 року на рівні Конституційного Суду не відбулося ні жодних суттєвих подій, поза межами обговорень, ні переконливих пояснень того, чому встановлені законом строки розгляду зазначеного питання були перевищені.
3 огляду на вказане, ЄСПЛ дійшов висновку, що тривалість провадження у справах перших трьох заявників не може вважатися розумною, і відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів судового захисту. Він також постановив, що було порушено право трьох заявників на судовий розгляд у розумні строки.
Зважаючи, що спірні правовідносини у справі №804/3515/15 виникли у 2015 році, а отже розгляд Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ не створює об'єктивної неможливості для розгляду по суті справи, а отже суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача та необхідності поновлення провадження у справі.
У відповідності до частин 1, 2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За змістом п.4 ч.9 ст.171 Кодексу, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на положення статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень цього Кодексу, дана справа визнана судом такою, що підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 171, 237, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача-адвоката Васильєва Павла Сергійовича про поновлення провадження у справі - задовольнити.
Поновити провадження в адміністративній справі №804/3515/18.
Розглядати справу за правилами загального позовного провадження суддею Тулянцевою І.В. одноособово.
Підготовче судове засідання призначити на 23.06.2021 року о 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань № 2.
Запропонувати сторонам до 18.06.2021 року подати до суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева