13 травня 2021 року Справа № 160/2091/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняНагра Д.О.,
за участі:
позивача представник відповідача ОСОБА_1, Кобзистої А.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді частини недоотриманої заробітної плати, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій (з урахуванням уточненого позову від 03.03.2021) просить:
-визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) за період з 01.07.2015 по 14.05.2020 включно відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), неотриманих грошових коштів у вигляді заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) виходячиз розміру посадового окладу визначеного за ч. 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18), за період з 01.07.2015 по 14.05.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 23.08.2013 року працює в органах прокуратури України. Наказом прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 №422к позивача було звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». При цьому, заробітна плата у період з 01.07.2015 по 14.05.2020 виплачувалась позивачу із урахуванням посадових окладів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», всупереч положенням ч. 1 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014№1697-VII.Внаслідок чого позивачеві була не повністю нарахована та виплачена заробітна плата прокурора, зокрема в частині: 1)посадового окладу; 2)надбавки за вислугу років; 3)надбавки за виконання особливо важливої роботи; 4)надбавки за роботу в умовах режимних обмежень. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансування ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового соціального страхування. Крім того, рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 є юридичним фактом, який уможливлює додаткове нормативне обґрунтування позовних вимог позивача щодо способузахиступорушенихправ, тобто,стягнення ненарахованоїта невиплаченої заробітної плати - а саме у вигляді відшкодування шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним.
Щодо належного відповідача по даній справі позивачем зазначено, що наказом прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 №422к позивача було звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020.
Водночас, наказом Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано юридичну особу «Прокуратура Дніпропетровської області» у «Дніпропетровську обласну прокуратуру». Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 - «11» вересня 2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур.
Отже, належним відповідачем по справ є Дніпропетровська обласна прокуратура.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
17.03.2021 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у бюджетних призначеннях органам прокуратури України на заробітну плату, встановлених Законами України про Державний бюджет України на кожен рік з 2015 року, відповідні кошти для реалізації вимог ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» не передбачені. Відповідно до ст. 89 Закону України 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора. Отже, Дніпропетровська обласна прокуратура фінансується головним розпорядником коштів відповідно до чинного законодавства. Структура та умови оплати праці з 14.06.2012 встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами. Крім того, відповідач не наділений правом самостійно визначати та встановлювати посадові оклади для працівників, в тому числі і для ОСОБА_1 , у розмірах інших, ніж ті, які були передбачені у кошторисах на відповідні роки. Таким чином, оскільки з часу набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» розміри окладів працівників органів прокуратури регулювалися постановами Кабінету Міністрів України та Законами України про Державний бюджет України, і видатки на реалізацію положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» не передбачались, Дніпропетровська обласна прокуратура не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем також вказано,що дія п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, що стосується норм і положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, втратила чинність з 26.03.2020. За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 на спірні правовідносини (тобто до 26.03.2020) не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення. Крім того, нарахування та виплати заробітної плати прокурорам у період з 26.03.2020 року по 31.12.2020 року була здійснена відповідно до Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (далі - Закон №113), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Так, у частині 1 статті 7 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697) слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «області» та «окружні», а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено. Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №113 за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»). Також пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113 передбачено, що День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України». Отже, саме Закон №1697 (зі змінами внесеними Законом №113), а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана неконституційною) передбачає оплату праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»), яка на сьогодні є чинною. ОСОБА_1 не пройшов атестацію, у зв'язку з чим був звільнений з займаної посади та органів прокуратури, а тому права на отримання заробітної плати відповідно до норм ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 не набув.
08.04.2021 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких підтримав свою правову позиції, викладену у відзиві на позов.
08.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечував щодо доводів відповідача, посилаючись на доводи викладенні у позовній заяві (а.с. 135-138).
Ухвалою суду від 08.04.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення провадження по справі.
06.05.2021 до суду від представника Дніпропетровської обласної прокурату надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
13.05.2021 у судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (уточненому позові), відповіді на відзив та письмових поясненнях, наданих під час даного судового засідання.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.08.2013 по 14.05.2020 працював в органах прокуратури, що підтверджується копією трудової книжки наявної в матеріалах справи.
Згідно наказу Прокуратури Дніпропетровської області №2195к від 22.08.2013 призначено ОСОБА_1 стажистом на посадустаршого слідчого прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська на умовах строкового трудового договору з 23.08.2013 по 23.08.2014. Встановлено оклад згідно з штатним розписом.
Наказом Прокуратури Дніпропетровської області №2745к від 11.10.2013 позивача призначено на посаду старшого слідчого прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська з 11.10.2013 стажистом на посаду старшого прокурора прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська на умовах строкового трудового договору по 23.08.2014. Встановлено заробітну плату згідно штатного розпису.
Відповідно до наказу Прокуратури Дніпропетровської області №2532к ввід 21.08.2014 стажиста на посаді старшого прокурора прокуратури Красногвардійського району м. ДніпропертровськаОСОБА_1 з 21.08.2014 старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська. Встановлено заробітну плату згідно з штатним розписом (а.с. 35).
Наказом Прокуратури Дніпропетровської області №193к від 05.02.2016 призначено юриста 3 класу ОСОБА_1 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області. Встановлено оклад згідно зі штатним розписом. На підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», встановлено надбавки (а.с. 34).
Згідно наказу Прокуратури Дніпропетровської області № 804 к від 21.07.2016 призначено юриста 3 класу ОСОБА_1 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області. Встановлено оклад згідно зі штатним розписом. На підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», встановлено надбавки (а.с. 36).
Наказом Прокурату Дніпропетровської області №1897к від 17.12.2019 у зв'язку зі змінами у структурі та штатному розписі прокурату Дніпропетровської області відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 17.12.2019 №106ш, керуючись п.3 частини 1 статті 11 Закону України «Про прокуратуру» призначено позивача на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області. Встановлено оклад згідно із штатним розписом та збережено раніше встановлену надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (а.с. 37).
Згідно наказу Прокуратури Дніпропетровської області №422к від 30.04.2020 керуючись пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із органів прокуратури» звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020. Відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні виплати при звільненні (а.с. 38).
27.01.2021 позивачем здійснено запит до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому він просив надати: інформацію щодо розмірів окладу, встановлених за посадами, які позивач обіймав працюючи в органах прокуратури в період з 01.07.2015- 14.05.2020(помісячно).
Листом від 29.01.2021 № 27-62 вих- 21 Дніпропетровською обласною прокуратурою надано відповідь, в якій зазначено,що посадовий оклад на посадах, які обіймав позивач працюючи в органах прокуратури за період з 01.07.2015 по 14.07.2020 становив: з 01.07.2015 по 14.07.2020 складав: з 01.07.2015 по 30.11.2015 - 1 444,00 грн.; з 01.12.2015 по 14.12.2015- 1805,00 грн.; з 15.12.2015 по 05.09.2017 щомісяця - 2048,00 грн., з 06.09.2017 по 14.05.2020 щомісяця - 5730,00 грн. (а.с. 40).
Судом встановлено, що позивач у період служби з 01.07.2015 по 14.05.2020 не пред'являв вимог щодо виплати йому посадового окладу в іншому розмірі.
Позивач не погодившись із діями Дніпропетровської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати йому заробітної плати у період з 01.07.2015 по 14.05.2020, із застосування постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року.
За приписами ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.
Згідно з частиною 3 статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини 7 статті 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 9 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 89 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Статтею 90 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі по тексту - Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 13 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів. <…>, а також зазначено, що видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII, які набрали чинності з 01.01.2015 установлено, що норми і положення <…>статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що за загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.
Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII прийнятий пізніше Закону України 14.10.2014 №1697-VII, а тому у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках норми і положення Закону України «Про прокуратуру'щодо заробітної плати прокурора застосовувались в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не був наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбаченопостановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Такої позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 14.03.2018 у справі №825/575/16, від 21.03.2018 у справі №817/548/16, від 31.01.2018 у справі №810/1304/16, від 26.04.2019 у справі №802/634/16-а, від 19.03.2020 у справі №806/3314/17, від 09.09.2020 у справі № 807/1171/16.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивачу нараховувалась заробітна плата виходячи з розміру посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», тобто, з урахуванням положеньЗакону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, у розмірі встановленому законом.
Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зокрема, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України Про Конституційний Суд України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020.
Отже, правові наслідки рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020не можуть застосовуватись до правовідносин, які мали місце до 26.03.2020.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року №820/2462/17, від 25 липня 2019 року у справі №804/3790/17, від 04 червня 2020 року у справі №818/45/1, від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/18228/16.
Враховуючи, що рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 прийняте 26.03.2020, тому право на отримання заробітної плати у розмірі, виходячи із визначеного розміру посадового окладу, виникає з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 26.03.2020.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 81 Закону № 1697посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:
1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доЗакону №113-IXза прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цимЗаконом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Враховуючи, що рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 прийнято 26.03.2020, тому право на отримання заробітної плати виникає з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 26.03.2020.
Відтак, суд вказує, що грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписіврішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020, а тому з метою ефективно захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) за період з 26.03.2020 по 14.05.2020 включно відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язання Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), неотриманих грошових коштів у вигляді заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) виходячи з розміру посадового окладу визначеного за ч. 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18), за період з 26.03.2020 по 14.05.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді частини недоотриманої заробітної плати, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) за період з 26.03.2020 по 14.05.2020 включно відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), неотриманих грошових коштів у вигляді заробітної плати (посадового окладу та інших виплат, які є складовими заробітної плати) виходячи з розміру посадового окладу визначеного за ч. 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18) за період з 26.03.2020 по 14.05.2020.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 24 травня 2021 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко