21 травня 2021 року Справа №160/6725/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач) на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 983'142грн.83коп., у вигляді не отриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнаними неконституційними, за період з 01.07.2015 по 24.09.2019.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Позивачем подано нову редакцію позовної заяви.
Однак, недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі.
Позовна заява повторно подана без додержання вимог, встановлених ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: всупереч п.6 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися.
Слід повторно зазначити, що позивач у прохальній частині позову просить стягнути матеріальну шкоду.
Матеріальна шкода або майнова шкода - це зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.
Отже, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, позивачу необхідно визначити вид стягнення, частина заробітної плати або матеріальна шкода.
Також, відповідно до ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пп.1-6 ч.2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Проаналізувавши означені вище норми суд зазначає, що вимоги даної позовної заяви суперечать положенням Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні складені не у відповідності до норм цього Кодексу.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не дозволяють звертатися до суду із вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії без поєднання її разом із вимогою про визнання бездіяльності відповідача протиправною або з вимогою визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ч.1 ст.161 КАС України, шляхом надання визначених в ухвалі вище документів та інформації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 169, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди, з додержанням вимог ст.ст.121, 169 КАС України.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених недоліків в описовій частині даної ухвали з дня її отримання.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за адресою: 50048, м.Кривий Ріг, Дніпровське шосе, 70/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова