вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.05.2021м. ДніпроСправа № 904/5670/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес", Вінницька область, м. Жмеринка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 2 816 102,52 грн.
Представники:
від позивача: Гуменюк А.А., ордер серія ВН№094371;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" про стягнення 2 816 102,52 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - основний борг, 606 102,52 грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 23/05/2019 від 23.05.2019 в частині поставки товару та реєстрації податкової накладної.
Ухвалою суду від 21.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 04.11.2020 включно.
03.11.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Ухвалою від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 07.12.2020.
Ухвалою від 07.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 07.02.2021 включно та відкладено підготовче засідання на 11.01.2021.
29.12.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеренський вагоноремонтний завод "Експрес" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою від 11.01.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача.
Ухвалою від 11.01.2021 відкладено підготовче засідання на 01.02.2021.
01.02.2021 у Господарському суді Дніпропетровської області відбулося вимкнення серверу КП "Діловодства спеціалізованих судів", що унеможливило проведення судових засідань, проведення запису фонограми судових засідань.
Ухвалою від 04.01.2021 відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.
03.02.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Жмеринський міськрайонний суд.
Ухвалою суду від 04.02.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
24.02.2021 до підготовчого засідання з'явився представник позивача.
24.02.2021 представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином 10.02.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).
09.02.2021 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 816 102,52 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - авансовий платіж, 606 102,52 грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).
Позовна заяваповинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2 816 102,52 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - основний борг, 606 102,52 грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки.
Господарський суд зазначає, що в наявних матеріалах справи міститься розрахунок пені на суму 575 468,22 грн. Обґрунтований розрахунок пені на суму 30 634,30 грн. відсутній.
До заяви про зміну предмету позову позивачем додано "Розрахунок пені відповідно до п. 8 (п. 7.3.) договору поставки № 23/05/2019 від 23.05.2019", однак господарський суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок пені на суму 30 634,30 грн. являє собою розрахунок інфляційних втрат у розмірі 30 634,30 грн.
Ухвалою суду від 24.02.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення пені у розмірі 30 634,30 грн. (нарахованої відповідно до п. 8 договору поставки № 23/05/2019 від 23.05.2019) у строк до 03.03.2021 включно.
Ухвалою суду від 04.03.2021 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" про стягнення 2 816 102,52 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - авансовий платіж, 606 102,52 грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки.
09.03.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2021.
Ухвалою суду від 11.03.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" про усунення недоліків - залишено без розгляду.
Постановою Центрального апеляційного Господарського суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/5670/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 904/5670/20 - скасовано. Справу № 904/5670/20 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Центральний апеляційний Господарський суд в своїй постанові від 26.04.2021 дійшов висновку, що заява про усунення недоліків подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" до відділення поштового зв'язку 02.03.2021, тобто до закінчення, визначеного судом строку, що є підставою для продовження розгляду справи.
Ухвалою від 30.04.2021 продовжено розгляд справи № 904/5670/20. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 26.05.2021.
07.05.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Вінницької області (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 29).
Ухвалою суду від 11.05.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У судове засідання 26.05.2021 з'явився представник позивача.
У судове засідання 26.05.2021 не з'явився представник відповідача, 26.05.2021 подав до суду письмові пояснення та заяву, в якій просив застосувати позовну давність до заявлених вимог позивача, слухання у справі провести без участі представника відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
23.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" (постачальник) було укладено договір поставки № 23/05/2019 (далі - договір).
В порядку та на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною в порядку і терміни, встановлені договором, а покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених в ньому договорі (п. 1.1. договору).
Найменування товару: Колесо ЗД 950x175 ТУ У 30.2-23365425-683:2012 (п. 1.2. договору).
Кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в специфікаціях та/або накладних на товар, які складені на підставі заявок покупця на поставку товару. *Під накладною на товар розуміється видаткова накладна або товарна накладна, або інший документ первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує передачу товару від постачальника до покупця (п. 1.3. договору).
Ціна на товар встановлюється відповідно до затверджених прайс-листів постачальника і указується в специфікаціях та/або накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору. Ціна товару може не можу бути змінена постачальником в односторонньому порядку (п. 1.4. договору).
Загальна вартість поставленого товару за даним договором визначається на підставі усієї вартості вказаної в специфікаціях та /або накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.5. договору).
Форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.1. договору).
Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за товар у виді 100 %. Відстрочення оплати вартості товару, надане покупцеві згідно нього договору, а також попередня оплата товару, що поставляється за даним договором, у разі її здійснення покупцем, не є комерційним кредитом (п. 2.2. договору).
Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за наступними базовими умовами поставки відповідно з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року: “FСА склад завода - виготовлювача”. За згодою сторін на кожну окрему поставку можуть встановлюватися тип умови поставки товару, шляхом підписання сторонами додаткової угоди, або шляхом внесення відповідних доповнень до специфікації на поставку товару (п. 3.1. договору).
Постачальник зобов'язаний здійснити поставку всього об'єму заявленого для поставки товару, протягом 12 (дванадцяти) робочих днів, з дати прийняття постачальником заявки на поставку товару до виконання, якщо інший строк поставки не погоджений сторонами (п. 3.2. договору).
У разі порушення строку поставки товару покупцю, постачальник зобов'язаний сплатити покуплю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості товару за кожний день прострочення поставки товару (п. 8. договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019. У разі якщо сторони договору за тридцять календарних днів до моменту закінчення терміну дії договору не виявили бажання розірвати договір (що викладена у письмовій формі та належним чином завірена стороною), договір вважається продовженим на наступний календарний рік без обмеження кількості проваджень (п. 10.1. договору).
23.05.2019 сторонами підписано специфікацію № 1 до договору (а.с. 18), в якій погодили товар, що підлягає поставці на суму 1 740 000,00 грн., в тому числі ПДВ 290 000,00 грн.
Відповідач виставив позивачу рахунок № 30 від 23.05.2019 (а.с. 19) на оплату товару вартістю 1 740 000,00 грн.
На виконання п. 2.2. договору позивач 24.05.2019 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 1 740 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 3194 від 24.05.2019 (а.с. 20).
25.06.2019 відповідач поставив позивачу товар на суму 1 740 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 30 від 25.06.2019 (а.с. 21).
В подальшому відповідач виставив позивачу рахунок № 31 від 30.05.2019 (а.с. 22) на оплату товару вартістю 1 920 000,00 грн.
На виконання п. 2.2. договору позивач 03.06.2019 здійснив 100% передоплату товару, а саме сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 1 920 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 3375 від 03.06.2019 (а.с. 23).
Відповідно до п. 3.2. договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку всього об'єму заявленого для поставки товару протягом 12 (дванадцяти) робочих днів з дати прийняття постачальником заявки на поставку товару до виконання, якщо інший строк поставки не погоджений сторонами.
Господарський суд зазначає, що доказів погодження сторонами будь якого іншого строку поставки товару сторонами до суду не надано. Підписана сторонами та скріплена їх печатками заявка на поставку вказаного товару в матеріалах справи відсутня. Таким чином, господарський суд вважає датою прийняття постачальником заявки на поставку товару - дату виставлення ним рахунку на оплату відповідного товару.
З огляду на викладене, відповідно до п. 3.2. договору відповідач повинен був поставити товар, зазначений у рахунку № 31 від 30.05.2019, у строк до 18.06.2019 включно (30.05.2019 + 12 робочих днів).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору оплачений товар відповідно до рахунку № 31 від 30.05.2019 у встановлений строк не поставив.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з листом № 447 від 10.03.2020 (а.с. 24-25), в якому просив негайно здійснити поставку оплаченого товару, або повернути кошти та відшкодувати збитки.
В подальшому, як зазначає позивач, він повторно звернувся до відповідача з листом № 768 від 23.04.2020 (а.с. 26-27), в якому також просив негайно здійснити поставку оплаченого товару або повернути кошти та відшкодувати збитки.
Однак, як зазначає позивач, відповідач відповіді на вимоги не надав, спірний товар не поставив, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Також позивач зазначає, що відповідно до платіжного доручення за № 3194 від 24.06.2019 “Жмеринський вагоноремонтний завод “Експрес” перерахував відповідачу грошові кошти за поставку товару у сумі 1 740 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 290 000,00 грн. Вказаний товар позивач отримав, однак, відповідач в порушення вимог ст. 201.10 Податкового кодексу України, у встановлений термін не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму незареєстрованого ПДВ. Таким чином у ТОВ “Жмеринський вагоноремонтний завод “Експрес” виникли збитки на суму ПДВ, тобто на 290 000,00 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Доказів поставки позивачу спірного товару сторонами до суду не надано.
Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми сплаченої попередньої оплати.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів повернення попередньої оплати у розмірі 1 920 000,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 1 920 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 606 102,52 грн. за період з 25.06.2019 по 09.10.2020.
Відповідно до п. 8. договору у разі порушення строку поставки товару покупцю, постачальник зобов'язаний сплатити покуплю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості товару за кожний день прострочення поставки товару.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарський суд зазначає, що в наявних матеріалах справи міститься розрахунок пені на суму 575 468,22 грн. Обґрунтований розрахунок пені на суму 30 634,30 грн. відсутній.
До заяви про зміну предмету позову позивачем додано "Розрахунок пені відповідно до п. 8 (п. 7.3.) договору поставки № 23/05/2019 від 23.05.2019", однак господарський суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок пені на суму 30 634,30 грн. являє собою розрахунок інфляційних втрат у розмірі 30 634,30 грн.
В подальшому позивач подав до суду заяву, в якій просить суд прийняти відмову від стягнення пені у розмірі 30 634,30 грн.
Дослідивши подану позивачем заяву, господарський суд вирішив прийняти відмову позивача від стягнення пені у розмірі 30 634,30 грн.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 30 634,30 грн. підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме при здійсненні розрахунку позивачем не враховано приписи ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказано вище, відповідно до п. 3.2. договору, відповідач повинен був поставити товар зазначений у рахунку № 31 від 30.05.2019, у строк до 18.06.2019 включно.
Таким чином, прострочення виконання зобов'язання з поставки товару починатиметься з наступного дня, тобто з 19.06.2019.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст.232 Господарського Кодексу України, пеня підлягає нарахуванню за період з 19.06.2019 по 19.12.2019.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню за період з 25.06.2019 по 09.10.2020. Таким чином, оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, пеня підлягає нарахуванню за період з 25.06.2019 по 19.12.2019.
26.05.2021 відповідач подав до суду заяву, в якій просив застосувати позовну давність до заявлених вимог позивача.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Позивач звернувся з позовом до суду 13.10.2020 (а.с.70), таким чином з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності підлягає нарахуванню пеня за період з 13.10.2019 до 19.12.2019.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 110 676,16грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 290 000,00 грн. господарський суд зазначає наступне.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Як вказано вище, позивач 24.05.2019 здійснив 100% попередню оплату товару, а саме сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 1 740 000,00 грн. Відповідач, в свою чергу 25.06.2019 поставив позивачу товар на суму 1 740 000,00 грн., в тому числі ПДВ 290 000,00 грн.
Отже, за результатами “першої події” відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України постачальник був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Доказів реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Зазначена бездіяльність відповідача призвела до втрати позивачем можливості зареєструвати податковий кредит з податку на додану вартість та зменшити зобов'язання з вказаного податку, внаслідок чого позивач вимушений був сплатити податок на додану вартість у розмірі 290 000,00 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: “обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).”.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:
- неправомірність поведінки: відповідач всупереч приписам п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив закріплене в законі господарське зобов'язання;
- наявність збитків: в контексті ст.ст. 224, 225 ГК України збитком у даному випадку являється вартість втраченого майна у вигляді грошових коштів в сумі 290 000,00 грн., право на які у вигляді податкового кредиту з ПДВ мало Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес";
- причинний зв'язок: між неправомірною поведінкою та збитками в результаті незаконної бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" право Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не може бути реалізовано, а, відтак покупець втратив грошові кошти в загальній сумі 290 000,00 грн.;
- вина: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" порушило вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, будучи про їх існування обізнаним або маючи таку можливість.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 290 000,00 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 320 676,16 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - попередня оплата, 110 676,16грн. грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 42 241,55 грн. згідно з платіжним дорученням № 14692 від 12.10.2020, замість 42 241,54 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки судом прийнято відмову позивача від стягнення пені у розмірі 30 634,30 грн. та провадження у справі в цій частині закрито, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у розмірі 459,59грн. (1,088%) поверненню не підлягає.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 6971,96 грн. (16,505 %), на відповідача - 34 809,99 грн. (82,407 %).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 30 634,30 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 14/98, ідентифікаційний код 38658477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес" (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Шекінська, буд. 1, ідентифікаційний код 42019747) 2 320 676,16 грн., з яких: 1 920 000,00 грн. - попередня оплата, 110 676,16грн. грн. - пеня, 290 000,00 грн. - збитки, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 809,99 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 26.05.2021
Суддя І.В. Мілєва