Справа № 521/5788/21
Номер провадження:1-кс/521/2374/21
Дата і місце постановлення ухвали:
19 травня 2021 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021167470000206 від 21.04.2021 року.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 197-1 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_3
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся слідчий з клопотанням про арешт майна, а саме: об'єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкту нерухомості, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2150837351101, загальною площею 863,3 кв.м.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання.
Слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, так як це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
З клопотання та наданих матеріалів вбачається, що невстановлені особи, за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно зайняли земельну ділянку та самовільно побудували будівлю.
За даним фактом 21.04.2021 року почато досудове розслідування, про що до ЄРДР внесені відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за №12021167470000206.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Зазначені об'єкти є речовими доказами, так як вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Крім того, у ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст. 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.
Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.
Як вже було зазначено вище, положення КПК України, зокрема ст. 170 КПК України, передбачають накладення арешту на майно, яке є речовим доказом за кримінальним провадженням.
Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами було законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як сторона обвинувачення, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Таким чином, дії органів державної влади відповідають положенням КПК України та принципу верховенства права, з чого вбачається, що втручання не було свавільним і задовольнило вимогу законності.
Щодо забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, де майно є речовим доказом, перевагає вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної або юридичної особи.
З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право не суперечить загальній нормі, зазначеній у ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».
Таким чином, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання, слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правової правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Щодо заборони користування майном, то необхідно зазначити, що за вказаною адресою здійснює свою діяльність ТОВ «СКЛОПОЛІС ПЛЮС». Хоча й кримінальне провадження порушено у зв'язку з тим, що на самовільно зайнятій земельній ділянці самовільно побудовані будівлі, проте відомостей щодо незаконної діяльності ТОВ «СКЛОПОЛІС ПЛЮС» стороною обвинувачення не надано.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне, на даному етапі досудового розслідування, не забороняти користуватися об'єктами, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт.
При цьому, у зв'язку з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне обмежити користуватися майном в частині добудови об'єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 37-Б.
Викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного кримінального правопорушення та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Висновки суду:
Клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12021167470000206 від 21.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України- задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкт нерухомості, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2150837351101, загальною площею 863,3 кв.м.
Заборонити розпоряджатися вказаним майном.
Обмежити в користуванні об'єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 37-Б, в частині його добудови.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку, передбаченому Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 року.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1