Справа № 947/6653/21
Провадження № 2/947/2076/21
21.05.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Маломуж А.І.,
за участю секретаря судового засідання Абухіної Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
01.03.2021 року ПАТ АБ «Південний» звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» суму заборгованості у розмірі 9810 гривень 02 копійок, судовий збір та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивував тим, що 13.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № IS КР 1395106 В1 про відкриття ліміту кредитної лінії за поточним рахунком з використанням спеціальних платіжних засобів.
Стверджує, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, належним чином умови договору не виконав, кредит у встановлений договором строк не повернув, відсотки не сплатив, в результаті чого загальна сума заборгованості на 05.02.2021 року ОСОБА_1 перед Акціонерним Банком «Південний» за кредитним договором IS КР 1395106 В1 становить 9810,02 грн.
Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 19.03.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином, шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, на адресу зареєстрованого місця проживання, окрім того їй було направлено телефонограму, відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Південний» (далі - Банк та/або Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Боржник та/або Позичальник та/або Відповідач та/або Клієнт) було укладено Кредитний договір № IS КР 1395106 В1 (далі - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати Боржнику кредитні кошти у розмірі 7500, 00 (сім тисяч п'ятсот) гривень, а Боржник в свою чергу, зобов'язався повернути кредитні кошти Банку разом із процентами згідно умов Кредитного договору не пізніше 12.07.2018 року.
Банк прийняті на себе зобов'язання щодо надання Боржнику грошових коштів в обумовленій Кредитному договорі сумі виконав повністю, що підтверджуються банківськими виписками по рахункам Позичальника.
Однак, Боржник не виконав умови Кредитного договору та не погасив кредит.
Внаслідок невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, у нього перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 05.02.2021 року складає 9 810, 02 (дев'ять тисяч вісімсот десять гривень) гривень 02 копійки, з яких: 4 880, 14 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту; 4 929, 88 грн. - залишок заборгованості за процентами.
Боржник, Підписавши Кредитний договір повністю та безумовно підтвердив факт прийняття (акцепту) пропозиції Банку укласти публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО та/або Публічний договір) в порядку, в строки та на умовах, визначених Банком в Публічному договорі та підтверджує, що перед підписанням Кредитного договору ознайомився з Тарифами Банку, всіма умовами Публічного договору, оприлюдненими на сайті Банку за електронним адресом: http://bank.eom.ua повністю з ним погоджується та зобов'язується їх виконувати.
Слід зазначити, що відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник підтвердив, що ознайомлений та згодний з тим, що за обслуговування рахунків та за інші послуги, що надаються Банком за ДКБОФО Банк нараховує комісії та інші плати в порядку і розмірах, передбачених Тарифами Банку, діючими на дату здійснення операції, при цьому Кредитний договір є невід'ємною частиною ДКБОФО. На момент укладення кредитного договору Публічний договір діяв в редакції від 25.04.2017 року.
Відповідно до п. 8.1. Публічного договору, зміни до цього Договору комплексного банківського обслуговування вносяться Банком шляхом розміщення відповідної інформації на сайті Банку (www.bank.com.ua) та/або на інформаційних стендах в Банку із зазначенням дати набрання чинності такими змінами, при цьому Клієнт надає повну та безумовну згоду на таку форму внесення змін до Договору. Розміщення інформації про зміни до Договору на сайті Банку (www.bank.com.ua) та/або на інформаційних стендах в Банку, а також інформування Клієнтів шляхом здійснення відповідної розсипки через Систему «ПІВДЕННИЙ MYBANK», відправлення SMS-повідомлень, повідомлень електронною поштою та/або в інший спосіб, на вибір Банку, у відповідності до умов Договору комплексного банківського обслуговування, здійснюється Банком, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), неменше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запровадження в дію таких змін. У разі незгоди зі змінами до цього Договору в тому числі з Тарифами Банку, Клієнт має право до дати набрання чинності такими змінами звернутися до Банку для розірвання цього Договору, попередньо погасивши всю заборгованість за Договором, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення ПК, виданих Клієнту і його довіреним особам. При укладенні цього Договору Клієнт розуміє і погоджується, що якщо до дати набрання чинності змінами до Договору Банк не одержав звернення від Клієнта про розірвання цього Договору, то вважається, що Клієнт приймає нові умови Договору та зобов'язується їх дотримуватися з дати набрання чинності відповідними змінами до Договору.
Відповідно до п. 8.2. Публічного договору, зміни, внесені в цей Договір комплексного банківського обслуговування, починають діяти з дати їх введення в дію (набрання чинності).
Від Позичальника не надходило жодних заперечень щодо зміни редакції Публічного договору, у зв'язку з чим вважаємо, що він прийняв нові умови Публічного договору та зобов'язався їх дотримуватися.
Відповідно до п. 2.11. Публічного договору, цей Договір застосовується до всіх банківських послуг та пов'язаних з ними послуг, які пропонуються або надаються Банком Клієнтам в межах цього Договору, якщо інше не буде визначено в цьому Договорі, та/або в письмовій формі обумовлено між Банком та Клієнтом окремо або якщо інше не вимагається законодавством України.
Відповідно до п. 3.1.2. Публічного договору, Клієнт зобов'язався зокрема: належним чином виконувати умови цього Договору комплексного банківського обслуговування, дотримуватись вимог чинного законодавства У країни, в тому числі інструкцій, правил, інших нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення банківських операцій; своєчасно та в повному обсязі здійснювати погашення заборгованості, що виникла у Клієнта за будь-якими договорами в тому числі за наданими кредитами, процентами за їх використання, за перевитратою платіжного ліміту, договорами поруки, за якими Клієнт виступає поручителем, а також оплачувати всі комісії в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором комплексного банківського обслуговування та/або Тарифами.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, Кредитний договір, укладений між Позивачем та Позичальником є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків між сторонами зазначеного договору.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
При вирішенні спору по суті суд враховує те, що відповідач будучи належним чином повідомленою про розгляд справи у судове засідання не з'явилась, доводів позивача не спростувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» слід стягнути суму у розмірі 9810 гривень 02 копійки.
При ухваленні рішення суд керується положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 2270 гривень.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами першою та другою статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1-4ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно роз'яснень, які містяться в 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правничу допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу була надано договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, та квитанцію про сплату витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу підлягають стягненню відповідно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 81,280-283 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова. 6/1; код ЄДРПОУ 20953647) суму заборгованості, за Кредитним договором № IS КР 1395106 В1 від 13.07.2017 року у розмірі 9810 (дев'ять тисяч вісімсот десять) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова. 6/1; код ЄДРПОУ 20953647) суму сплаченого судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова. 6/1; код ЄДРПОУ 20953647) суму витрат на професійну правничу допомогу 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.?
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення виготовлено 21.05.2021 року.
Суддя Маломуж А. І.