Справа № 946/1567/20
Провадження № 2/946/776/21
12 травня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох відсотків річних,-
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 5500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 142175,00 грн., та трьох процентів річних у сумі 5118,30 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 05.05.2018 року відповідач позичив у позивачки 5500 дол. США, що на момент подачі позову відповідно до курсу НБУ еквівалентно 142175,00 грн. 06.05.2018 року відповідачем була надана розписка про отримання грошей зі строком до 31.12.2018 року. Відповідач в строк, зазначений у розписці, не повернув вказану суму грошових коштів, у зв'язку із чим позивачка просить суд стягнути на свою користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 5500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 142175,00 грн., суму трьох процентів річних у сумі 5118,30 грн. та суму судового збору у розмірі 1472,93 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду сповіщена належним чином, надала суду заяву, в якій вказала, що просить суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.44).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивачки.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст. 129 Конституції України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 статтею 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 1047 ч.2 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
В судовому засіданні встановлено, що 05.05.2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5500,00 дол. США, які зобов'язався повернути до 31.12.2018 року. Розписка складена у присутності двох свідків, що підтверджується їх підписами у розписці (а.с.6).
Отже, відповідно до умов договору позики позивач ОСОБА_1 надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5500,00 грн., із зобов'язанням повернути вказану суму до 31.12.2018 року.
Зазначений договір відповідає вимогам ст.1047 ЦК України, оскільки укладений в письмовій формі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку щодо укладення відповідачем з позивачкою договору позики.
Із ст. 545 ЦК України, яка регулює підтвердження виконання зобов'язання, вбачається, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
З урахуванням наявності розписки про отримання позики, суд також приходить до висновку щодо невиконання зобов'язань за вказаним договором позики.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч.1,2 ст.533 ЦК України).
За таких обставин, виходячи з диспозитивності судового процесу, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення боргу в сумі 5500,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день подання позову (25,85 грн. за 1 дол. США) складає 142175,00 грн. підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки суми трьох процентів річних від простроченої суми суд вважає, що вони також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 625 ЦК України божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, що стосується стягнення трьох процентів річних від суми, суд приходить до висновку, що вони підлягають стягненню з відповідача, оскільки їх стягнення передбачено ст. 625 ЦК України, а також у зв'язку з тим, що в договорі не визначений розмір процентів, який підлягає стягненню, отже з відповідача необхідно стягнути три проценти річних.
Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних від суми боргу, оскільки вони проведені відповідно до вимог закону, та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки трьох процентів річних у сумі 5118,30 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 83, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 274-279, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики та трьох відсотків річних - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 05 листопада 1998 року, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_2 », суму боргу за договором позики від 06 травня 2018 року в розмірі 147 293,30 (сто сорок сім тисяч двісті дев'яносто три гривні тридцять копійок) грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 142 175,00 (сто сорок дві тисячі сто сімдесят п'ять гривень нуль копійок) грн. та суми трьох процентів річних у розмірі 5118,30 (п'ять тисяч сто вісімнадцять гривень тридцять копійок) грн.
Стягнути з зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 05 листопада 1998 року, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_2 », судовий збір у розмірі 1472,93 (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні дев'яносто три копійки) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 21 травня 2021 року.
Суддя: Т.П.Пащенко