Справа № 495/7914/20
Номер провадження 2/495/631/2021
21 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
31.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, у якому просить визначити йому додатковий строк в два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позивач пропустив визначений законодавством строк в 6 місяців для прийняття спадщини, у зв'язку з епідеміологічною ситуацією пов'язаної із коронавірусом COVID-19, що склалася в України та оголошений карантин.
Листом завідувача Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори було повідомлено ОСОБА_1 , що ним пропущено визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 05.01.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
26.01.2021 року до канцелярії суду надійшов відзив Білгород-Дністровської міської ради на позовну заяву.
12.10.2020 року представник позивача - адвокат Гафійчук С.Д. подав до канцелярії суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року за клопотанням представника позивача була витребувана копія спадкової справи від Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 323, місце смерті: місто Білгород-Дністровський.
18.03.2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь завідувача Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, згідно якої спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.
23.03.2021 року сторони у судове засідання не з'явились. Адвокат Гафійчук С.Д. подав до канцелярії суду клопотання з проханням закрити підготовче провадження по справі, позовні вимоги підтримує.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.04.2021 року.
У судове засідання 21.04.2021 року сторони не з'явились.
Представник позивача - адвокат Гафійчук Сергій Дмитрович подав до канцелярії суду заяву з проханням судове засідання провести без його участі та участі позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Білгород-Дністровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщався, згідно поданого відзиву на позов, відповідач просить прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 30 січня 1953 року, актовий запис №39.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21.03.2020 серії НОМЕР_1 , виданого Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №323.
Після смерті матері відкрилась спадщина в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлій матері ОСОБА_2 .
Згідно заповіту від 17.04.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори спадкодавець ОСОБА_2 заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилось ОСОБА_1 .
Згідно листа завідувача Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Саданова О.В. від 09.03.2021 року №301/02-14, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.
З метою оформлення спадщини після померлої матері позивач звернувся до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька.
Листом завідувача Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори було повідомлено ОСОБА_1 , що ним пропущено визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно до ст.ст.1220, 1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Ст. 1270 ЦК України обумовлено строк для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Так, правила вказаної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 30травня 2008р.«Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно вищезазначеного пункту Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270ЦК для прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Судом установлено, що, шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 22 вересня 2020 року, а з позовом до суду він звернуся 31 грудня 2020 року, тобто часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею ОСОБА_1 позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, що, на думку суду, є підставою для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду справи
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом, часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею ОСОБА_1 позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у зв'язку з чим суд вважає за доцільним задовольнити позов та поновити йому строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Боярський