Справа №491/22/21
25 травня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 16 жовтня 2010 року між ним громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_3 (після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, про що Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського управління юстиції було зроблено відповідний актовий запис за номером 507.
Як зазначає позивач в позовній заяві, що від цього шлюбу у нього з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька - ОСОБА_4 . На сьогодні опіка над дитиною, за згодою сторін передана матері. Дитина проживає з мамою і знаходиться під її опікою, а він, як батько зі свого боку фінансово їх забезпечує. Станом на момент подачі позову - спорів, щодо опіки над дитиною, місця її проживання або часу спільного проводження у нього немає.
Відповідно до позовної заяви, позивач вважає, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Починаючи з 2019 року він спільно з відповідачкою не проживають, спільного господарства не ведуть, фактичних шлюбних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб з відповідачем має лише формальний характер.
В зв'язку з тим, що сімейне життя позивача з відповідачем не склалося, вони фактично припинили спільне проживання з 2019 року та ведення спільного господарства спільного бюджету в цілому.
Крім того, на думку позивача, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам через втрату поваги, довіри, любові. Розірвати шлюб за взаємною згодою відповідачка відмовляється.
Зокрема, позивач зазначає, що з викладених обставин, поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім'ї є неможливим, і він твердо бажає розірвати шлюб, у зв'язку з цим просить термін для примирення їм не надавати. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, н почуттях любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Причини, які спонукали його звернутися в суд з позовом про розірвання шлюбу є обґрунтованими і він не має наміру зберегти шлюб з відповідачкою. Його намір розірвати шлюб є твердим і дійсно відповідає його волі.
З урахуванням наведеного в позовній заяві позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить в прохальній частині:
1. Задовольнити позовну заяву.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 жовтня 2010 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського управління юстиції, актовий запис за номером 507.
Після надходження справи до суду та після виконання вимог абзацу 2 частини 1 статті 187 ЦПК України головуючим суддею 24 березня 2021 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачеві про його процесуальній права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
При цьому, 13 травня 2021 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшов від відповідачки по справі ОСОБА_2 відзив на позовну заяву (а.с.52-53).
В відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 зокрема, клопотала про прийняття ухвали, якою надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на примирення подружжя 6 місяців.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року відповідачці ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про надання строку на примирення подружжя, відмовлено.
У судове засідання 25 травня 2021 року сторони по справі не з'явилися.
Однак, 25 травня 2021 року представником позивача - адвокатом Мішустіним М.К., повноваження якого підтверджуються ордером серії АА №1072504 від 12 січня 2021 року через електронний суд було подано клопотання в якому він зазначає, що позивач у повному обсязі підтримує позов. Знайти примирення не вдалось, тому просять не надавати час на примирення. Зокрема, у вказаному клопотанні представник позивача просить розглядати справу без участі позивача та його представника (а.с.65-68).
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася.
Проте, у відзиві на позовну заяву, котрий надійшов до суду 13 травня 2021 року (а.с.52-53) відповідачка зазначає, що вона мешкає та працює в м.Одесі та через оголошені карантинні заходи не має фізичної можливості приїхати в судове засідання, призначене на 25 травня 2021 року, тому просить здійснити розгляд її заяви про примирення подружжя у її відсутність. Свою заяву про примирення подружжя підтримує в повному обсязі, наслідки вжиття заходів примирення їй відомі та зрозумілі. У задоволенні позову адвоката Мішустіна М.К. про розірвання шлюбу просить відмовити.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи та беручи до уваги клопотання представника позивача та відповідача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивачки, відповідача та представника відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Незавертайлівка Слободзейського району, Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21 червня 2006 року Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області (а.с.5).
Відповідачкою у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 12 листопада 2010 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області (а.с.6), та довідкою Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 24 березня 2021 року (а.с.31).
Судом встановлено, що 16 жовтня 2010 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, про що в Книзі реєстрації актів шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №507, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 16 жовтня 2010 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (а.с.20).
Встановлено, що від вказаного шлюбу позивач та відповідачка мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 16 листопада 2011 року Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (а.с.7).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що предебачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Зі змісту частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Починаючи з 2019 року він спільно з відповідачкою не проживають, спільного господарства не ведуть, фактичних шлюбних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб з відповідачем має лише формальний характер.
Зокрема, позивач зазначає в позовній заяві, що з викладених обставин, поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім'ї є неможливим, і він твердо бажає розірвати шлюб, у зв'язку з цим просить термін для примирення їм не надавати. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, н почуттях любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Причини, які спонукали його звернутися в суд з позовом про розірвання шлюбу є обґрунтованими і він не має наміру зберегти шлюб з відповідачкою. Його намір розірвати шлюб є твердим і дійсно відповідає його волі.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приймаючи до уваги ті обставини, які зазначені в позовній заяві, що сім'я позивача та відповідача розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, вважає можливим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Пунктом 1 частини 1 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами п.1 ч.1 ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за подачу до суду позовної заяви в розмірі 908 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с.Незавертайлівка Слободзейського району, Республіки Молдова, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21 червня 2006 року Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою та зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12 листопада 2010 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , який зареєстрований 16 жовтня 2010 року Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №507, - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12 листопада 2010 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Незавертайлівка Слободзейського району, Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21 червня 2006 року Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , понесені ним судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Суддя: О.О.Желясков
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.