25 травня 2021 року
м. Черкаси
справа № 703/784/20 провадження № 22-ц/821/960/21 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.
секретар: Винник І.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Кузьмінський Олексій Олександрович
відповідач: Державне агентство резерву України
представник відповідача - ОСОБА_2
третя особа: Державна організація «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Олексія Олександровича на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа: Державна організація «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України про визнання протиправними та скасування Наказу голови Держрезерву № 87-к від 24 лютого 2020 року «Про відсторонення ОСОБА_1 », стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії та середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного агентства резерву України, третя особа: Державна організація «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України про визнання протиправними та скасування Наказу голови Держрезерву № 87-к від 24 лютого 2020 року «Про відсторонення ОСОБА_1 », стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії та середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач та її представник в судові засідання, призначені на 08 лютого 2021 року та на 05 квітня 2021 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про доту час та місце судового засідання. Заяв про розгляд справи у відсутності позивача та її представника до суду не надходило, тому суд застосувавши положення ст. 223 ЦПК України та ст. 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмінський О.О. просив скасувати ухвалу смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2021 року як незаконну та прийняти нову постанову, якою справу продовжити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду помилково дійшов вищезазначеного висновку, оскільки не врахував, що судове засідання, призначене на 05 квітня 2021 року не могло відбутися і потребувало перенесення на іншу дату в зв'язку з хворобою представника третьої сторони.
Так, 05 квітня 2021 року представником третьої особи, адвокатом Примаком В.А. на електронну адресу суду було надіслано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з захворюванням на COVID-19, до вказаної заяви були додані необхідні документи, що підтверджували стан здоров'я.
Крім того, представник третьої особи, адвокат Примак В.А. заздалегідь повідомив представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського О.О. про самоізоляцію у зв'язку з хворобою та подання ним клопотання про перенесення розгляду справи.
Тому, ОСОБА_1 , яку було повідомлено про стан здоров'я представника третьої особи та заздалегідь подані до суду заяви про перенесення розгляду справи не з'явилась в судове засідання, так як була переконана, що воно не відбудеться.
З огляду на вищевикладені обставини, представник позивача - адвокат Кузьмінський О.О. подав до суду 02 квітня 2021 року заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи її хворобою представника третьої особи.
Тому, суд дійшов помилкового висновку про доцільність та необхідність залишення позовної заяви без розгляду з причин повторної неявки позивача без поважних причин в судове засідання.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2021 року (а.с. 208-209 Т.1), підставою залишення позовної заяви без розгляду стало застосування судом положень ст. 257 ЦПК України, внаслідок повторної неявки позивача та її представника в судове засідання, які була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомляла, жодних клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за її відсутності, не надала.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, призначені на 08 лютого 2021 року та 05 лютого 2021 року позивач та її представник, будучи належним чином повідомлена, про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Проте, як вбачається з матеріалів справи представником ОСОБА_1 - адвокатом Кузьмінським О.О. було надіслано 05 квітня 2021 року до суду заяву (а.с. 196 Т.1) про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання позивача (по причині відрядження) та її представника (по причині перебування ОСОБА_3 в іншому судовому засіданні).
Крім того, завчасно, 02 квітня 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатам Кузьмінським О.О. було подано до суду заяву про перенесення розгляду справи з причин хвороби представника третьої особи - адвоката Примака В.А. та перебування його на самоізоляції.
В апеляційній скарзі зазначено, що представник третьої особи, адвокат Примак В.А. заздалегідь повідомив представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського О.О. про самоізоляцію у зв'язку з хворобою та подання ним клопотання про перенесення розгляду справи.
Тому, з огляду на вищевикладені обставини, представник позивача - адвокат Кузьмінський О.О. подав до суду 02 квітня 2021 року заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи її хворобою представника третьої особи.
Враховуючи, що предмет спору випливає з трудових відносин і позивач за наказом відповідача була затверджена на посаду директора третьої особи, тому представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмінський О.О. мотивував причини відсутності позивача в судовому засіданні 05 квітня 2021 року тим, що сторона позивача бажала брати участь в розгляді справи та встановити всі обставини справи, що без участі третьої сторони було б неможливо. Тому, завчасно будучи повідомленою про неможливість прибуття представника третьої особи до суду через хворобу (СOVID-19), стороною позивача була подана до суду відповідна заява в вмотивованими причинами про відкладення розгляду справи.
При перевірці обгрунтованості доводів апеляційної скарги та мотивів судової ухвали, колегія суддів враховує, що позивач за захистом свого порушеного права звернулася в березні 2020 року, добросовісно виконувала покладені на неї обов'язки щодо надання суду доказів та відвідування судових засідань.
Крім того, відновлення забезпечення трудових прав людини і громадянина є одним із найважливіших напрямів діяльності держави на шляху до реалізації юридичного механізму закріплення соціально-економічних цінностей. Останній є основою формування правової соціальної держави в процесі виконання задекларованих нормами національного та міжнародного права стандартів дотримання прав і свобод людини для забезпечення гідного життя та розвитку особистості.
Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, параграф 39, «Олександр Волков проти україни» (Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11 параграф 170)).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/11 параграфи 31-32), «Вєренцов проти України» (Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11 параграф 65)).
Враховуючи, що предмет спору випливає з трудових відносин та поданий позов є правом ОСОБА_1 на захист можливого порушення її трудових прав, колегія суддів вважає, що мотиви апеляційної скарги дають підстави для визнання висновку про залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку передчасними та помилковими.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до ст. 379 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Олексія Олександровича задовольнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа: Державна організація «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України про визнання протиправними та скасування Наказу голови Держрезерву № 87-к від 24 лютого 2020 року «Про відсторонення ОСОБА_1 », стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії та середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2021 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко