25 травня 2021 року
м. Черкаси
справа № 698/175/21 провадження № 22-ц/821/858/21 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Полежака Володимир Федорович
відповідач: ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
16 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 вересня 2013 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстровано у Виконавчому комітеті Кайтанівської сільської ради Катеринопільського району Черкаськї області, про що зроблено відповідний актовий запис № 4, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін по справі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що шлюбні стосунки між нею та відповідачем не підтримуються, спільне господарство не ведеться. Головною причиною в розпаді сім'ї є той факт, що сторони втратили один до одного довіру, взаємну любов та повагу.
Вказує, що розлучення це єдиний вихід, як для позивача так і відповідача, оскільки збереження сім'ї є неможливим.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву та просить надати строк на примирення із відповідачем терміном на три місяці з метою збереження шлюбу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року надано подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення та збереження сім'ї терміном три місяці, тобто до 01 липня 2021 року, провадження у справі зупинено.
Зупиняючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що відповідач подав до суду заяву про надання строку на примирення три місяці, отже, суд вважав за необхідне надати подружжю строк для примирення з метою збереження сім'ї.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року як незаконну. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що їх сім'я з відповідачем розпалася остаточно, малолітніх дітей вони на мають, вона не бажає примирятися з чоловіком, тому зупинення провадження у справі для надання їм з відповідачем строку для примирення є недоцільним і порушує її права.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, яка входить в перелік ухвал, визначених ст. 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ч. 3 ст. 369 ЦПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Підстав для застосування положень ч.3 ст.369 ЦПК України встановлено не було.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Апеляційний суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
За таких обставин, враховуючи, що ч. 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи в судове засідання, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без виклику сторін в судове засідання.
Зупиняючи провадження у справі, місцевий суд враховуючи заяву відповідача про надання строку на примирення подружжя, виходив з того, що подружжю необхідно надати строк для примирення з метою збереження сім'ї.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 51 Конституції України та частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
При розгляді спорів про розірвання шлюбу, враховуючи приписи статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Тлумачення норми цієї статті СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251, п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Провадження у справі зупиняється у зазначених випадках до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
У заяві про надання строку на примирення (а.с. 20) відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не визнав, заперечував проти задоволення вимог та вважав, що шлюб можна зберегти, у зв'язку з чим просив надати їм з дружиною строк на примирення та зупинити на цей час провадження у справі. Крім того, просив врахувати наявність у подружжя малолітньої дитини, для якої збереження сім'ї є надзвичайно важливим.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про надання строку на примирення, суд першої інстанції із урахуванням вищевказаних норм матеріального і процесуального права, враховуючи заперечення відповідача проти розірвання шлюбу та його прагнення зберегти сім'ю, інтереси подружжя, а також їх малолітньої дитини, дійшов обґрунтованого висновку щодо вжиття заходів, спрямованих на примирення подружжя, надавши їм строк на примирення у три місяці та зупинивши провадження у справі.
Такий висновок суду повністю відповідає встановленому процесуальному порядку для вирішення даного питання та спрямований на забезпечення збереження сім'ї.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на небажання примиритися із відповідачем не спростовують правильність та обґрунтованість оскарженої ухвали місцевого суду і не є підставою для її скасування.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі зроблений судом з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною, набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2021 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.В. Нерушак