Справа № 554/7882/20 Номер провадження 11-сс/814/374/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 травня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 лютого 2021 року,
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, яка полягає у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 14 серпня 2020 року про вчинення кримінальних правопорушень суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б вказували на вчинення суддею апеляційного суду кримінального правопорушення, а скаржник навів лише судження, що свідчать про незгоду з ухваленим суддею рішенням.
За змістом апеляційної скарги ОСОБА_6 не погоджується з ухвалою слідчого судді та просить її скасувати.
При цьому зазначає, що 14 серпня 2020 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, подав заяву про вчинення суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 374 КК України, на яку відповіді не отримав.
Тому, 21 серпня 2020 року звернувся зі скаргою до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вважає, що заява містить достатньо даних про вчинення суддею кримінального правопорушення, а тому уповноважені посадові особи зобов'язані невідкладно внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування з метою перевірки наведених ним обставин.
Наголошує, що слідчий суддя під час розгляду скарги вийшов за межі, встановлені главою 26 КПК України, оскільки не мав права досліджувати обставини кримінального правопорушення, в т.ч. щодо наявності ознак злочину у поданій заяві.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із тих, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2010 року, зокрема, ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за ч.4 ст.187, п.1,п.6 та п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України ухвалою від 12 жовтня 2010 року залишила цей вирок без змін.
14 серпня 2020 року ОСОБА_6 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, із заявою про внесення відомостей до ЄРДР за фактом порушення його права на захист суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 під час розгляду 23 жовтня 2009 року питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у вказаній справі.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Заява ОСОБА_6 від 14 серпня 2020 року за своїм змістом та суттю, на думку колегії суддів, не є повідомленням про кримінальне правопорушення, а свідчить про незгоду скаржника з прийнятим Апеляційним судом Дніпропетровської області судовим рішенням за результатами розгляду питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також колегія суддів звертає увагу, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Процедура притягнення судді до кримінальної відповідальності не може бути використана для здійснення тиску на суддю з метою спонукання його до прийняття «потрібного» судового рішення. Реєстрація в ЄРДР відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення як помста за ухвалення судового рішення у справі є неприпустимою.
У Висновках №3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов'язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Крім того, Консультативна рада європейських суддів звернула увагу на те, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, незгода з рішенням суду сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак злочину. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, а незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, яка полягає у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 лютого 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4