Ухвала від 19.05.2021 по справі 2011/14568/12

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2011/14568/12 Номер провадження 11/814/13/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

підсудного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляцію підсудного ОСОБА_8 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харків від 25 січня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

25 січня 2021 року Дзержинським районним судом м. Харків відмовлено у задоволенні клопотання захисника підсудного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу.

Прийняття такого судового рішення місцевий суд мотивував тим, що раніше заявлені ризики не зменшились, які виправдовують тримання підсудного під вартою. Цим судом зазначено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні, зокрема, кількох особливо тяжких злочинів, а саме передбачених ч.2 ст.15 п.п.1, 13, 14 ч.2 ст.115, п.п. 4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, за один із яких передбачено покарання у виді 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, та з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує у разі доведеності винуватості підсудного, останній може вчинити дії з метою переховування від суду та уникнення покарання; обставини вчинення наведених злочинів, їх суспільна небезпечність та наслідки свідчать про неможливість обрання підсудному більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляції підсудний ОСОБА_8 , посилаючись на безпідставність і незаконність тримання під вартою з 2012 року, просить звільнити його з під варти та визнати незаконним його тримання під вартою з 2017 року.

Підсудний зазначає, що під час досудового розслідування у 2012 році та у суді з 2019 року продовжується запобіжний захід по обвинуваченню, за яким запобіжний було обрано, тобто по замаху на вбивство, за що передбачено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, а тому з урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України строк тримання під вартою ОСОБА_8 закінчився 20 травня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, підсудного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення місцевого суду, заперечив проти задоволення апеляціійної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.

Так, за положеннями ст.274 КПК України 1960 року під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.

При обранні запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.

У відповідності до ст.165 КПК України 1960 року запобіжні заходи у вигляді застави, взяття під варту застосовуються лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду. Обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу та покладені на особу суддею, судом, можуть бути змінені чи скасовані лише постановою судді або ухвалою суду.

Заміна одного запобіжного заходу іншим або його скасування, зміна або скасування обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу та покладених на особу, здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу та покладені на особу при застосуванні запобіжного заходу, скасовуються або змінюються, коли в них відпаде необхідність або коли виникне необхідність в їх зміні. Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше застосованому запобіжному заході. Запобіжний захід, крім застави або взяття особи під варту, обраний прокурором, може бути скасовано або змінено слідчим або органом дізнання лише за згодою прокурора.

Згідно зі ст.165-1 КПК України 1960 року про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.

У свою чергу, положенннями ст.347 КПК України 1960 року передбачено вичерпний перелік судових рішень, на які може бути подана апеляція, а саме:

1) на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;

2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами.

Апеляція також може бути подана:

1) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;

2) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;

3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, положеннями КПК України 1960 року не передбачено можливість оскарження ухвали суду про скасуваня запобіжного заходу та відповідно про відмову у скасуванні запобіжного заходу, постановленої під час розгляду судом кримінальної справи по суті.

Натомість, можливість оскарження судового рішення про скасування запобіжного заходу (відмову у його скасування) не регламентовано навіть у випадку, коли таке рішення було постановлено під час досудового слідства, на відміну від судових судових рішень, постановлених у порядку ст.ст.165-2, 165-3 КПК України 1960 року під час досудового слідства, пряму вказівку на оскарження яких містить кримінальний процесуальний закон.

Не передбачено можливості оскарження ухвали суду про скасування запобіжного заходу чи відмови у його скасуванні й чинним КПК України 2012 року.

За таких обставин, ухвала Дзержинського районного суду м. Харків від 25 січня 2021 року про відмову у скасуванні запобіжного заходу, оскарженню не підлягає.

У відповідності до ст.357 КПК України 1960 року при попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти рішення про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду.

Так, КПК 1960 року не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляції формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Зважаючи на те, що підсудним подана апеляція на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку, що ця апеляція не може бути розглянута по суті, а розпочате апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю.

Цей висновок узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, які гарантують право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення у межах цієї справи у відповідності з чим КПК України 1960 року визначено у яких випадках і які судові рішення підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Так, в офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 347, 357,377 КПК України 1960 року, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляцією ОСОБА_8 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харків від 25 січня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника підсудного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4