Провадження № 11-кп/4820/271/21
Справа № 680/902/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.389 КК України Доповідач ОСОБА_2
25 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240190000030 від 01.10.2020, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2020 року, -
Вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2020 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, жительки АДРЕСА_1 , судимої:
- 06 липня 2020 року Новоушицьким районним судом за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт у розмірі 90 годин,
визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання згідно із вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року і призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 4 (чотири) дні.
На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено їй іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
За вироком суду, ОСОБА_8 будучи засудженою вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року за ч.1 ст.185 КК України до 90 (дев'яносто) годин громадських робіт, ухилилася від відбування зазначеного покарання при наступних обставинах. 17 серпня 2020 року ОСОБА_8 була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, та їй видано направлення в Новоушицьку селищну раду для відбування покарання.
Так, 10 серпня 2020 Новоушицьким PC філії ДУ «Центр пробації» в Хмельницькій області на підставі вказаного вище вироку, ОСОБА_8 поставлено на облік як особу, якій призначено основне покарання у виді 90 (дев'яносто) годин громадських робіт та проведено з нею співбесіду, під час якої ОСОБА_8 роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт в с.Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у ОСОБА_8 17 серпня 2020 року відібрано підписку, у якій вона власноручно зазначила своїм підписом про ознайомлення з вимогами щодо осіб, яким призначено основне покарання у виді громадських робіт, а також 17 серпня 2020 року за № 43 виписане направлення селищному голові Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади, згідно з яким ОСОБА_8 направлено для працевлаштування з 19 серпня 2020 року.
Згідно з розпорядженням селищного голови № 250 від 19 серпня 2020 року ОСОБА_8 прийнято на роботу в с.Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, з 20 серпня 2020 року для відбування покарання у вигляді 90 (дев'яносто) годин громадських робіт в - с. Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, відповідальним за виконання постанови суду призначено старосту Березівського старостинського округу Новоушицької селищної OTT - ОСОБА_9 , яка в свою чергу призначила завідувача Шебутинецького будинку культури - ОСОБА_10 як особу, яка здійснює контроль.
В той же час, ОСОБА_8 в порушення вимог ч.3 ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України з метою умисного ухилення від громадських робіт згідно табелів виходу на роботу: в серпні 2020 року, а саме: з 20 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року взагалі не виходила на роботу; у вересні 2020 року, а саме: з 09 вересня 2020 року по 12 вересня 2020 року, та з 14 вересня 2020 року по 19 вересня 2020 року взагалі не виходила на роботу; та в жовтні 2020 року взагалі не виходила на роботу по 12 жовтня 2020 року, таким чином допустила більше двох прогулів впродовж кожного місяця без поважних причин, не виконала встановлених обов'язків, порушила порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання, ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м'якість, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 1 року обмеження волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоушицького районного суду від 06.07.2020, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 1 року 1 дня обмеження волі. В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
На думку апелянта, поза увагою суду залишилось те, що вироком Новоушицького районного суду від 06.07.2020 ОСОБА_8 визнано винуватою за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй реальне покарання у виді 90 годин громадських робіт. Вказує, що у порушення ч. 4 ст. 71 КК України, обвинуваченій за сукупністю вироків визначено остаточну міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тобто її незаконно звільнено від відбування покарання з випробуванням, у тому числі і від невідбутого реального покарання за попереднім вироком, до якого ст. 75 КК України навіть не може бути застосована, що є неприпустимим.
Крім того, зазначає, що застосувавши до ОСОБА_8 ст. 75 КК України та звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, судом, всупереч вимог ст. 65 КК України, у достатній мірі не враховано, що вона вчинила нове умисне кримінальне правопорушення під час відбування покарання за умисне кримінальне правопорушення, судимість за яке до цього часу не знята та не погашена, на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила і продовжує злочинну діяльність.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 , яка просила вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненому кримінальному правопорушенні при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і не оскаржується будь - ким із учасників судового процесу, в тому числі і самими обвинуваченими.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 будучи засудженою вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року за ч.1 ст.185 КК України до 90 (дев'яносто) годин громадських робіт, ухилилася від відбування зазначеного покарання при наступних обставинах. 17 серпня 2020 року ОСОБА_8 була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, та їй видано направлення в Новоушицьку селищну раду для відбування покарання.
Так, 10 серпня 2020 Новоушицьким PC філії ДУ «Центр пробації» в Хмельницькій області на підставі вказаного вище вироку, ОСОБА_8 поставлено на облік як особу, якій призначено основне покарання у виді 90 (дев'яносто) годин громадських робіт та проведено з нею співбесіду, під час якої ОСОБА_8 роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт в с.Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у ОСОБА_8 17 серпня 2020 року відібрано підписку, у якій вона власноручно зазначила своїм підписом про ознайомлення з вимогами щодо осіб, яким призначено основне покарання у виді громадських робіт, а також 17 серпня 2020 року за № 43 виписане направлення селищному голові Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади, згідно з яким ОСОБА_8 направлено для працевлаштування з 19 серпня 2020 року.
Згідно з розпорядженням селищного голови № 250 від 19 серпня 2020 року ОСОБА_8 прийнято на роботу в с.Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, з 20 серпня 2020 року для відбування покарання у вигляді 90 (дев'яносто) годин громадських робіт в - с. Шебутинці, Новоушицького району, Хмельницької області, відповідальним за виконання постанови суду призначено старосту Березівського старостинського округу Новоушицької селищної OTT - ОСОБА_9 , яка в свою чергу призначила завідувача Шебутинецького будинку культури - ОСОБА_10 як особу, яка здійснює контроль.
В той же час, ОСОБА_8 в порушення вимог ч.3 ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України з метою умисного ухилення від громадських робіт згідно табелів виходу на роботу: в серпні 2020 року, а саме: з 20 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року взагалі не виходила на роботу; у вересні 2020 року, а саме: з 09 вересня 2020 року по 12 вересня 2020 року, та з 14 вересня 2020 року по 19 вересня 2020 року взагалі не виходила на роботу; та в жовтні 2020 року взагалі не виходила на роботу по 12 жовтня 2020 року, таким чином допустила більше двох прогулів впродовж кожного місяця без поважних причин, не виконала встановлених обов'язків, порушила порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання, ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.2 ст.389 КК України як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, є вірною.
Разом з тим, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Однак, поза увагою суду залишилось те, що вироком Новоушицького районного суду від 06.07.2020 ОСОБА_8 визнано винуватою за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй реальне покарання у виді 90 годин громадських робіт.
В порушення вимог ч. 4 ст. 71 КК України, обвинуваченій за сукупністю вироків визначено остаточну міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тобто її незаконно звільнено від відбування покарання з випробуванням, у тому числі і від невідбутого реального покарання за попереднім вироком, до якого ст. 75 КК України не може бути застосована, що є неприпустимим.
Крім того, застосувавши до ОСОБА_8 ст. 75 КК України та звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, судом, всупереч вимог ст. 65 КК України, у достатній мірі не враховано, що вона вчинила нове умисне кримінальне правопорушення під час відбування покарання за умисне кримінальне правопорушення, судимість за яке до цього часу не знята та не погашена, на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила і продовжує злочинну діяльність.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.65 КК України, колегія суддів враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке відноситься до кримінального проступку, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 є судимою, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, офіційно не працевлаштована, утриманців не має, а також і те, що вона щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, рецидив злочинів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі, так як такий вид покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного судом, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року за ч.1 ст.185 КК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Оскільки ОСОБА_8 не відпрацьовано тридцять дві годин громадських робіт, не відбута частина покарання за вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року складає чотири дні обмеження волі.
З врахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, вирок суду першої інстанції в частині призначення обвинуваченому покарання скасуванню та ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку.
Керуючись ст.ст.407, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2020 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати.
Ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоушицького районного суду від 06.07.2020, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 1 року 1 дня обмеження волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді