Єдиний унікальний номер справи: 648/2572/20
Номер провадження: №22-ц/819/833/21
24 травня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кутурланової О.В.,
суддів: Майданіка В.В.,
Орловської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Харченка Дмитра Миколайовича, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Рибас А.В. від 11 березня 2021 року у справі за позовом адвоката Харченка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування,
У серпні 2020 року адвокат Харченко Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2021 року позовну заяву адвоката Харченка Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі адвокат Харченко Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) визначена у п. 6 ч.1 ст.353 ЦПК України, її розгляд судом апеляційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконані не в повному обсязі, уточненої позовної заяви до суду не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 лютого 2021 року позовну заяву адвоката Харченка Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишено без руху у зв'язку з недодержанням вимог викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, оскільки позов пред'явлено до особи, що померла, при цьому правовідносини допускають правонаступництво.
Крім того судом зазначено, що позивачем не обґрунтовано звернення з вказаним позовом до Чорнобаївської сільської ради Херсонської області, оскільки жодних вимог до цього відповідача позовна заява не містить.
10 березня 2021 року на виконання вимог вказаної ухвали до Херсонського міського суду Херсонської області адвокатом Харченком Д.М. подано заяву про заміну сторони у справі: померлої відповідача ОСОБА_3 на її правонаступника - спадкоємця, що прийняв спадщину ОСОБА_4 та висловлено прохання про виключення Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області зі складу учасників справи.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2021 року позовну заяву адвоката Харченка Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування визнано неподаною та повернуто позивачу.
Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до частини 1 статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також наголошує на тому, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи та правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги зміст заяви представника позивачів, поданої на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, з огляду на суттєвість змін у суб'єктному складі учасників справи та необхідність у такому випадку уточнення позовних вимог кожного з позивачів до відповідача із належним їх обґрунтуванням та посиланням на відповідні докази, що має відбуватися з урахуванням положень ст.ст.175,177 та 185 ЦПК України, зважаючи на недотримання представником позивачів цих положень процесуального законодавства у визначений судом строк, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовну заяву неподаною та повернув.
Доводи апеляційної скарги про те, що представником позивачів була надана заява про заміну неналежного відповідача колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказана процесуальна дія можлива лише після відкриття провадження у справі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За змістом ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційний суд вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для скасування цієї ухвали не вбачає.
Керуючись ст.ст.367,374, 375,381-384 ЦПК України
Апеляційну скаргу адвоката Харченка Дмитра Миколайовича, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 11 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.В. Кутурланова
Судді: В.В. Майданік
Н.В.Орловська