Єдиний унікальний номер судової справи 766/13036/20
Справа № 11-сс/819/275/21 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ухвала про обрання
запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
24 травня 2021 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12020230000000301 від 27.07.2020, за апеляційною скаргою прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Зазначеною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 06:00 годин, строком до 24.06.2021 (включно), з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років та те, що є достатні підстави вважати, що вона перебуваючи на свободі може ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, підозрювану ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вислухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя послався на те, що слідчий у клопотанні не навів жодної обставини на доведення наявності хоч би одного ризику, а тим більше не зазначив жодних доказів, на існування цих ризиків, а тільки процитував норми Кримінального процесуального кодексу України та висловив припущення, що не може бути покладено в основу застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Підозрювана має родину, малолітніх дітей, що є найбільш струмуючим фактором для неї. У неї немає фізичних та матеріальних можливостей для переховування, а тому за вказаних обставин ризик її переховування відсутній.
Щодо впливу на свідків, то він також є необґрунтований, у клопотанні не зазначено жодного свідки, на якого може впливати підозрювана, в чому конкретно може полягати цей вплив і яким чином може вплинути на хід досудового розслідування.
В який інший спосіб підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню у клопотанні не обґрунтовано, тоді як вказаний ризик має бути конкретизовано.
Щодо можливості продовжити вказаний злочин, то він також може бути забезпечений й при застосуванні підозрюваній іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Наявність підозри та будь-якого запобіжного заходу в сукупності вже є стримуючим фактором щодо вчинення іншого правопорушення.
Всі інші обставини, зазначені у клопотанні, не є ризиками та підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Єдиним доводом для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є тяжкість злочину та суворість покарання, передбаченого ч.2 ст.307КПК України, за якою підозрюється.
Слідчим суддею враховано, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, однак вони мають порівняно невисокий ступінь, при цьому посилання на тяжкість вчинення кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворішого запобіжного заходу тримання під вартою. Однак незастосування до підозрюваної іншого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 27.04.2021 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
28.04.2021 року ОСОБА_7 в порядку передбаченому КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється в тому, що вона діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, придбала у невстановленому досудовим розслідуванням місці речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/122-21/2888-НЗПРАП від 28.04.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою наданої на дослідження речовини - 2,871 г., після чого зберігала його з метою подальшого збуту у Державній установі «Голопристанська виправна колонія (№7)» до виявлення та вилучення працівниками ГУНП в Херсонській області під час обшуку, проведеного 27.04.2021 на території Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)», розташованої за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1-б.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином, і підозра у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наведеними в клопотанні слідчого доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме:
1. протоколом обшуку від 27.04.2021 проведеного в Державній установі «Голопристанська виправна колонія (№7)», розташованій за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1-б, в ході проведення якого у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: частину запаяного шприца з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, в ході якого остання також пояснила, що отримала вказаний наркотичний засіб у відділені «Нова Пошта» на прохання засудженого ОСОБА_10 , який відбуває покарання у ДУ «Голопристанська виправна колонія (№7)» та повинна була передати останньому «коноплю».
2. протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка була присутня в якості понятого при проведенні обшуку 27.04.2021 в Державній установі «Голопристанська виправна колонія (№7)», розташованій за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1-б, в ході якого у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: частину запаяного шприца з речовиною рослинного походження, зі слів ОСОБА_7 вказана речовина являється «коноплею», яку вона отримала у відділені «Нова Пошта» на прохання засудженого ОСОБА_10 , який відбуває покарання у ДУ «Голопристанська виправна колонія (№7)» та повинна була передати останньому вказану «коноплю».
3. протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка була присутня в якості понятого при проведенні обшуку 27.04.2021 та надала подібні покази до показів ОСОБА_11 .
4. протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який показав, що займає посаду о/у оперативного відділу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)» та пояснив, що 27.04.2021 при догляді співробітників колонії черга дійшла до ОСОБА_7 , яка підозріло себе поводила, в зв'язку з чим він попрохав її зайти до кімнати догляду, куди зайшли співробітники поліції, які повідомили, що проводять обшук в Державній установі «Голопристанська виправна колонія (№7)», розташованій за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1-б, в ході чого ОСОБА_7 повідомила, що має при собі шприц з «канабісом», який в подальшому був вилучений слідчим, також показала, що отримала вказаний наркотичний засіб у відділені «Нова Пошта» на прохання засудженого ОСОБА_10 , відбуваючого покарання у ДУ «Голопристанська виправна колонія (№7)», який повинна була передати останньому.
5. протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.04.2021, яким зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_7 квитанції від 26.04.2021 ТОВ «Нова Пошта» та банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . 6.всновком експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/122-21/2888-НЗПРАП від 28.04.2021 відповідно до якого надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 2,871 г.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і є обґрунтованими.
Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановив, що слідчий у клопотанні не навів жодної обставини на доведення наявності хоч би одного ризику, а тим більше не зазначив жодних доказів, на існування цих ризиків, а тільки процитував норми Кримінального процесуального кодексу України та висловив припущення, що не може бути покладено в основу застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Ані в клопотанні, ані в судовому засіданні прокурор жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як того вимагається частиною 1 ст.183 КПК України, а тільки зазначив, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, і посилався на тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст.307КК України, яке може бути призначене судом.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому слідчий суддя, суд повинен врахувати підстави, які вказані в ч. 2 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» № 4 від 25 квітня 2003 року, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Однак, ні в клопотанні слідчого, ні в апеляційній скарзі прокурора не вмотивовано на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної. Відповідно до положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини вказані в зазначеній статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетністьОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри. Отже, колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносноОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Відповідно до клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , основною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 є тяжкість злочину.
Чинним КПК не передбачено, що при підозрі або обвинуваченні особи у вчиненні злочину за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, єдино-можливим запобіжним заходом може бути лише тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно п. 3 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2003 від 8 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу вбачається, що тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні слідчого мотиви й підстави поєднуються з такими ж вимогами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France judgment of 26 June 1991, Series 207 (1991) про те, що «попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі і не може бути "формою очікування" обвинувального вироку (п.51)».
Крім того, рішенням Європейського суду визначено, зокрема, у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року, про те, що «підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою».
Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Колегія суддів вважає, що саме застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням певних обов'язків, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, оскільки підозрювана має родину, малолітніх дітей.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому з огляду на викладене, аналізуючи сукупність наведених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді суду першої інстанції залишити без змін.
За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .