"17" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/663/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” (вул. Куренівська, 2-б, м. Київ, 04073)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150) в особі регіональної філії “Одеська Залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012)
про стягнення 11823,82 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Цуканова Н.В.;
від відповідача: Аскерова К.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська Залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму нестачі вантажу в розмірі 11823,82 грн.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання з перевезення вантажу за залізничною накладною №46138830, що призвело до його нестачі, а саме здійснення доставки вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж було передано до перевезення.
02.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.102-124, т.1), згідно з яким відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, наголосивши, що: вагони з вантажем прибули до станції призначення у технічно справному стані, натомість наявність щілин у вагонах свідчить про їх комерційну непридатність для перевезення агломерату, яку повинен був та мав можливість встановити відправник вантажу при навантаженні, та як наслідок відмовитись від вагонів чи вжити належних заходів для усунення щілин у цих вагонах; з позову не вбачається, який саме час пройшов з моменту навантаження вагонів до їх відправлення, у зв'язку з чим можливо припустити, що нестача вантажу мала місце ще до їх здачі до перевезення; відповідач заперечує щодо обґрунтованості розрахунку вартості вантажу, зважаючи, що ані відправник, ані отримувач вантажу за накладною не є стороною контакту, на який посилається позивач; відповідач наполягає на тому, що позивачем не доведена обставина надання позивачем ПрАТ «Суха Балка» експедиторських послуг з перевезення спірного вантажу, а наявність у графі 7 посилання на реквізити контракту від 27.01.2020 №2020-DSA-17012020, на думку відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки ця графа не призначена для відображення таких відомостей згідно з положеннями Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 21.11.2000 №644; відповідач наголосив на тому, що позивач здійснив розрахунок суми нестачі виходячи з курсу долара США відносно гривні станом на 18.09.2020, тобто видачі вантажу, а не на дату його відправлення, що суперечить ст.ст. 130, 114, 115 Статуту залізниць України.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позовних вимог ТОВ «Ді Сі Ейч Логістика» заперечував, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/663/21, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "12" квітня 2021 о 10год.00хв.
12.04.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до « 17» травня 2021 о 12год.00хв., про що представника відповідача було повідомлено під розписку, а позивача шляхом направлення відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
Ухвалою суду від 17.05.2021 судом було забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” в судовому засіданні "17" травня 2021 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
У судовому засіданні 17.05.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
Згідно з контрактом від 27.01.2020 №2020-DSA-17012020 (а.с.21-29, т.1) між Приватним акціонерним товариством «Суха Балка» (продавець) та компанією Duferco SA (покупець) було погоджено умови купівлі-продажу товару - залізної агломераційної руди, виробленої продавцем з базовим складом заліза Fe - 60% та Fe - 61%. Пунктом 3.1. контракту передбачено, що продавець має поставити товар на умовах FOB (Франко-борт) м. Ізмаїл, Україна, відповідно до правил «Інкотермс 2010». Відповідно до п.п.5.1., 5.2. контракту ціна на товар, що поставляється за цим контрактом, фіксується на метричну тону в сухій вазі та зазначається у додатках, які являються невід'ємною частиною цього контракту та приймаються як базова ціна. Фактична ціна, яку має сплатити покупець, заснована на фактичному вмісті Fe та фактичному вмісті вологи, як це визначено сюрвейєром в порту завантаження. Якщо фактичний вміст заліза перевищує або є нижчим базового значення, ціна буде відрегульована пропорційно фактичному вмісту Fe, яке це зазначено в додатках.
Відповідно до доповнення №2 до додатку №3 до контракту від 27.01.2020 №2020-DSA-17012020 (а.с.43, т.1) ціна товару, який поставляється продавцем в серпні 2020 та до « 20» вересня 2020 включно (згідно з датою річної накладної), встановлюється за метричну тону в сухій вазі на базі вмісту заліза 60% та становить 80,58 доларів США. Ця вартість стосується обсягу товару, що поставляється в порт Ізмаїл відповідно до замовлення РО4500115513 в обсязі приблизно 10000 метричних тон +/-10%. Якщо вміст заліза в товарі виявився більшим або меншим у відношенні до базового вмісту, тоді доплата або знижка мають бути сплачені в розмірі 1.3430 доларів США за кожний відсоток вище або нижче 60%, пропорційно частки.
Як пояснює позивач, останній на підставі договору транспортно-експедиторських послуг здійснював перевезення вантажу ПрАТ «Суха Балка», зокрема і вантажу за контрактом від 27.01.2020 №2020-DSA-17012020, та 16.09.2020 за залізничною накладною №46138830 (а.с.10-13, т.1) ТОВ «Ді Сі Ейч Логістика» відправило на станцію призначення «Ізмаїл» Одеської залізниці для ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» насипом вантаж - руда залізна агломераційна (аглоруда), Fe - 60%, вологість - 4%, зокрема, у вагонах: №67664508 з масою вантажу 69000 кг, №60680865 з масою вантажу 70000 кг, №67360586 з масою вантажу 69000 кг, №67903211 з масою вантажу 71000 кг та №66627563 з масою вантажу 69000 кг. Як вбачається з залізничної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах із заводським номером 1483600008 СВ-150000 В/2 150 т (графа 26), вантаж завантажено у вагон вантажовідправником (графа 28), крім цього графа 7 накладної містить посилання «згідно контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020 для вивезення водним транспортом у Сербію». Також зворотна сторона накладної містить переуступний напис ДП «Ізмаїльський МТП» про передачу права пред'явлення претензій та позову до відправника - ТОВ «Ді Сі Ейч Логістика».
Як вбачається з матеріалів справи, при комісійному переважуванні вантажу на станції призначення «Ізмаїл» за допомогою станційних справних 150 т тензометричних вагонних вагах №005 (повірка 03.09.2020) було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з даними, зазначеними в накладній, про що було складено відповідні комерційні акти форми ГУ-22 (а.с.15-20, т.1) та з яких вбачається наступне:
1. Згідно з комерційним актом від 18.09.2020 № 404503/87 за формою ГУ-22 було встановлено, що за даними накладної №46138830 у вагоні №67903211 значиться маса нетто 71000 кг, тара 22400 кг, натомість фактично виявлено: маса брутто 89800 кг, тара за документом 22400 кг, нетто 67400 кг, що менше документу на 3600 кг. Навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів 700-800 мм. Над 1-2 люками мається воронкоподібне заглиблення діаметром 1800 мм, глибиною до пола вагона; над 6-7 люками посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 2000 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл немає. Вагон технічно справний, про що складено тех. акт № 71 (а.с.118, т.1). У вагоні нещільне прилягання 1-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 500 мм, шириною 30 мм, нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 600 мм, шириною 40 мм. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Розділ А також містить відомості, що вагон у технічному стані виявився технічно справним.
2. Згідно з комерційним актом від 18.09.2020 № 404503/88 за формою ГУ-22 було встановлено, що за даними накладної №46138830 у вагоні №67360586 значиться маса нетто 69000 кг, тара 22200 кг, натомість фактично виявлено: маса брутто 90300 кг, тара за документом 22200 кг, нетто 68100 кг, що менше документу на 900 кг. Навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів 700-800 мм. Над 1 люком посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 1000 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл немає. Вагон технічно справний, про що складено тех. акт № 72 (а.с.117, т.1). У вагоні нещільне прилягання 1-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 600 мм, шириною 30 мм. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Розділ А також містить відомості, що вагон у технічному стані виявився технічно справним.
3. Згідно з комерційним актом від 18.09.2020 № 404503/89 за формою ГУ-22 було встановлено, що за даними накладної №46138830 у вагоні №60680865 значиться маса нетто 70000 кг, тара 23000 кг, натомість фактично виявлено: маса брутто 91900 кг, тара за документом 23000 кг, нетто 68900 кг, що менше документу на 1100 кг. Навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів 700-800 мм. Над 1-2 люками посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 1600 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл немає. Вагон технічно справний, про що складено тех. акт № 73 (а.с.116, т.1). У вагоні нещільне прилягання 1-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 450 мм, шириною 40 мм. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Розділ А також містить відомості, що вагон у технічному стані виявився технічно справним.
4. Згідно з комерційним актом від 18.09.2020 № 404503/90 за формою ГУ-22 було встановлено, що за даними накладної №46138830 у вагоні №66627563 значиться маса нетто 69000 кг, тара 22200 кг, натомість фактично виявлено: маса брутто 89700 кг, тара за документом 22200 кг, нетто 67500 кг, що менше документу на 1500 кг. Навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів 700-800 мм. Над 1-2 люками посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 1700 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл немає. Вагон технічно справний, про що складено тех. акт № 74 (а.с.119, т.1). У вагоні нещільне прилягання 1-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Розділ А також містить відомості, що вагон у технічному стані виявився технічно справним.
5. Згідно з комерційним актом від 18.09.2020 № 404503/91 за формою ГУ-22 було встановлено, що за даними накладної №46138830 у вагоні №67664508 значиться маса нетто 69000 кг, тара 23800 кг, натомість фактично виявлено: маса брутто 91200 кг, тара за документом 23800 кг, нетто 67400 кг, що менше документу на 1600 кг. Навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів 700-800 мм. Над 1-2 люками посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 1700 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл немає. Вагон технічно справний, про що складено тех. акт № 75 (а.с.75, т.1). У вагоні нещільне прилягання 1-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 550 мм, шириною 30 мм. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Розділ А також містить відомості, що вагон у технічному стані виявився технічно справним.
18.09.2020 працівниками залізничної станції «Ізмаїл» також були складені акти загальної форми за формою ГУ-23 та акти про технічний стан вагона (контейнера) за формою ГУ-106 (а.с.113-119, т.1), в яких відображені відомості, ідентичні відомостей, вказаних у комерційних актах щодо технічних характеристик вагонів, в тому числі в актах за формою ГУ-106 вказано, що вагони є технічно справними, водночас зроблено висновок, що втрата вантажу можлива, неприлягання люку вантажовідправник бачити міг, заходів не прийняв, вагони неякісно підготовлені під навантаження, у такому стані були завантажені. При цьому акт форми ГУ-106 містить примітку, в якій зазначено, що при визначені причин несправності необхідно відобразити характер пошкодження, тобто чи має воно сліди свіжого походження або пошкодження старе, внаслідок висихання обшивки кузова чи порушення технології ремонтних робіт, а також відобразити обставини, що засвідчують зроблений висновок.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.47-71, т.1), у листопаді 2020 позивач звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав відшкодувати вартість вантажу, нестачу якого виявлено на станції призначення при здійсненні комерційного переважування. Разом з цим, у відповідях на претензії позивача (а.с.72-81, т.1), відповідач вказав, що надані позивачем докази належним чином не підтверджують вартість та ціну відвантаженої продукції, а тому претензії позивача не були прийняті до розгляду.
Не погодившись з відмовою відповідача задовольнити пред'явлені позивачем претензії, останній з метою захисту своїх порушених прав звернувся до господарського суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ст. 307 ГК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
За змістом ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.
Відповідно до ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту наказом Мінтрансу від 21.11.00 № 644 затверджено, зокрема: Правила приймання вантажів до перевезення; Правила видачі вантажів; Правила оформлення перевізних документів; Правила складання актів та інші Правила.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п.23. Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.
Згідно з п.24. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
За умовами п.31. Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника. Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Відповідно до п.28. Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з п.п. 37, 38 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Домашні речі можуть перевозитися за пломбами залізниці або експедитора. Перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.
Відповідно до п.52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Відповідно до п.53. Статуту якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу. У разі потреби в здійсненні експертизи вантажу залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів.
Згідно з п.110. Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Пунктом 111 Статуту передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
У відповідності до п.п. 114, 115 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно з п.27. Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: руда залізна. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Згідно з п. 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
За приписами п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до п. 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2020 №334, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458). Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера (додаток 2), акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю (додаток 3), акти про пошкодження вагона або контейнера (додатки 4 і 5) та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.
Відповідно до п.2. Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Згідно з п.3. Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з п.9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
За змістом п. 15 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається акт про технічний стан вагона (контейнера). Акт про технічний стан вагона (контейнера) складається в день виявлення несправності вагона (контейнера) і не пізніше дня складання комерційного акта. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагона (контейнера) зазначається в комерційному акті.
Пунктом 30 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200 №644, передбачено, що у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Наявна у справі залізнична накладна №46138830 свідчить про укладення між ТОВ “Ді Сі Ейч Логістика” та АТ “Українська залізниця” договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». Як вбачається з відомостей, які наведені у вказаній залізничній накладній, завантаження вантажу у вагони здійснено відправником, водночас, з матеріалів справи судом не встановлено, що при здійснені приймання вантажу до перевезення відповідачем було заявлено будь-які зауваження з приводу наявності обставин неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу або невідповідності маси вантажу тощо, а тому суд дійшов висновку, що вантаж залізницею прийнято до перевезення без зауважень.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що на станції призначення «Ізмаїл» Одеської залізниці під час переважування вагонів №№67664508, 60680865, 67360586, 67903211 та №66627563 було виявлено нестачу вантажу, про що складено відповідні комерційні акти згідно з вимогами Статуту та Правил. Так, у складених на станції призначення комерційних актах, які є підставою для матеріальної відповідальності, зазначено, що вагони у технічному стані виявились справними, разом з цим, під час розгляду справи відповідач наголошував, що при здійснені спірного перевезення втрата вантажу можлива внаслідок того, що позивачем неякісно завантажено вантаж у вагони, зважаючи, що на станції призначення було виявлено обставину нещільного прилягання люків до хребтової балки, при цьому відповідач наголошує, що позивач міг бачити ці несправності, проте не вжив належних заходів.
Здійснивши оцінку доводів сторін, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача з приводу втрати вантажу з вини позивача не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи судом не встановлено, що під час приймання вантажу до перевезення відповідачем були висловлені будь-які зауваження з приводу якості завантаження вантажу, при цьому суд зауважує, що за умовами п.31. Статуту на залізницю покладено обов'язок подавати під завантаження вагони та контейнери, які є справними та придатними для перевезення відповідного вантажу. Також суд відзначає, що згідно положень Правил та Статуту ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до комерційного акта не вносяться, натомість ані відомості комерційного акту, ані відомості актів загальної форми та актів про технічний стан вагонів не спростовують тієї обставини, що втрата вантажу відбулась саме під час його перевезення. Більш того, як вбачається з положень п.15 Правил складання актів, їх складання передбачено у разі саме витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера).
З врахуванням викладених обставин та враховуючи, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, відбулися не з її вини, з огляду на те, що залізниця вантаж позивача прийняла до перевезення без зауважень, натомість складені на станції призначення комерційні акти свідчать про встановлену обставину прибуття вантажу в меншій кількості, ніж прийнято до перевезення, суд вважає, що відповідачем не доведено, що нестача вантажу відбулась не під час перевезення, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем до відповідача вимог про відшкодування збитків внаслідок нестачі.
Здійснений позивачем розрахунок вартості нестачі вантажу судом визнається обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи, відповідає вимогам Статуту та Правил, а також здійснений з врахуванням обсягу нестачі вантажу згідно комерційних актів. При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку, враховуючи, що вартість спірного вантажу визначена контрактом в розмірі 80,58 доларів США, яка є незмінною, натомість відповідач належним чином не спростував вірність застосування позивачем курсу долару США відносно гривні саме станом на день виявлення нестачі. Також відповідачем не спростовано жодним доказом тієї обставини, що договір перевезення із залізницею було укладено саме відносно вантажу, умови продажу якого були погоджені контрактом від 27.01.2020 №2020-DSA-17012020, враховуючи, що посилання на цей контракт міститься в самій накладній, яка є договором перевезення, при цьому суд зауважує, що відомості щодо контракту позивач вказав ще при заповненні накладної, тобто до виникнення спірних відносин сторін. Не спростовано відповідачем також і тієї обставини, що спірний вантаж - аглоруда мав властивості Fe - 60% та вологість - 4%, зважаючи, що ці відомості вказані у залізничній накладній, а заперечення відповідача є лише припущеннями, які жодним доказом не підтверджені.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, сплачений останнім при поданні позову судовий збір в розмірі 2270,00 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська Залізниця” (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді Сі Ейч Логістика” (вул. Куренівська, 2-б, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 39695986) суму нестачі вантажу в розмірі 11823 /одинадцять тисяч вісімсот двадцять три/грн 82 коп та судовий збір в сумі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 24 травня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля