вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/598/21
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макрохім", м. Київ
до Приватного підприємства "Авентин", Київська обл., с. Щасливе
про стягнення 146 812 грн. 21 коп.
Представники сторін:
позивача - Вінокуров В.О.;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 146 812 грн. 21 коп., з яких: 138 796 грн. 00 коп. - борг; 3 865 грн. 86 коп. - пеня; 3 183 грн. 88 коп. - інфляційні втрати; 966 грн. 47 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов'язку по оплаті поставленого товару за договором про поставки № 100220 від 01.02.2020 року.
29.04.2021 року до загального відділу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача, яке не підлягає задоволенню судом з огляду на процесуальну обмеженість строків розгляду справи.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача визнав позов частково, а саме: визнає суму основного боргу та просить суд зменшити суму штрафних санкцій на 50 відсотків, та відмовити у задоволенні адвокату Вінокурову В.О. у стягненні витрат на правничу допомогу.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01.02.2020 року між ТОВ "Торговий дім "Макрохім" та ПП "Авентин" було укладено договір поставки № 100220, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором товар (партію Товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск Товару (далі - видаткова накладна), які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору сторони визнають, що видаткова накладна, підписана Сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що право власності на Товар (партію товару), яка постачається за даним договором переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару (партії товару, що), що підтверджується підписом у видатковій накладній.
Відповідно до п. 5.1. договору розрахунок за товар здійснюється шляхом оплати вартості партії Товару у безготівковому порядку на рахунок Постачальника протягом 20 календарних днів з дати поставки . Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі і тому подібне).
На виконання умов договору Позивач передав у власність Відповідача товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 138 796 грн. 00 коп., яка визнається відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 138 796 грн. 00 коп. є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 966 грн. 47 коп. 3% річних та 3 183 грн. 88 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 966 грн. 47 коп. 3% річних та 3 183 грн. 88 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті за даним Договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 3 865 грн. 86 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам договору.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги повністю, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 247-252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Авентин" (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л. Українки, буд. 26, код 36758943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макрохім" (01014, м. Київ, вул. Верхня, буд. 3-5, код 42964817) - 138 796 (сто тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. боргу, 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 47 коп. 3% річних, 3 856 (три тисячі вісімсот пятдесят шість) грн. 86 коп. пені, судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. .
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 24.05.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована