ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/14708/18
За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12"
про стягнення 261 843,17 грн.
Суддя ОСОБА_2
Представники сторін: без виклику.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Київенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" про стягнення 261 843,17 грн., з яких 231 488,34 грн. борг за спожиту активну енергію, 5 967,26 грн. пені, інфляційна складова у розмірі 33 392,52грн., 8 995,05грн. річних.
Ухвалою суду від 12.11.2019 призначено у справі №910/14708/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
14.01.2021 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/14708/18 та висновок експертів від 11.01.2021.
Ухвалою суду від 20.01.2021 поновлено провадження у справі №910/14708/18.
01.04.2021 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_2 від участі у розгляді справи № 910/14708/18.
Вказана заява про відвід головуючому судді у справі ОСОБА_2 мотивовано тим, що суддею ОСОБА_2 безпідставно відхилялися клопотання відповідача про витребування доказів, не включено питання запропоновані відповідачем до питань, які необхідно було поставити перед експертом у призначеній судом експертизі, безпідставно викликано судових експертів у судове засідання.
21.05.2021 відповідач через загальний відділ діловодства суду повторно подав заяву про відвід судді ОСОБА_2
Заява про відвід головуючому судді у справі ОСОБА_2 знов мотивовано тим, що суддею ОСОБА_2 не включено питання запропоновані відповідачем до питань, які необхідно було поставити перед експертом у призначеній судом експертизі, в зв'язку з чим, виникали сумніви щодо неупередженості судді.
Ухвалою суду від 01.04.2021 визнано відвід судді ОСОБА_2 необґрунтованим.
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" про відвід судді ОСОБА_2 від розгляду справи № 910/14708/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 07.04.2021 (суддя Демидов В.О.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді ОСОБА_2 від розгляду справи № 910/14708/18 відмовлено.
Із поданої Позивачем заяви (21.05.2021) вбачається, що позивач має сумніви у безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_2, оскільки, суддя ОСОБА_2 відхилила питання від відповідача до експертизи, які на думку позивача є необхідними.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) у випадках, визначених статтями 35, 36 ГПК України.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що заява від 21.05.2021 про відвід судді ОСОБА_2 подана також з підстав, що і заява від 01.04.2021 про відвід судді ОСОБА_2 від розгляду справи № 910/14708/18, незгода з процесуальними діями судді, яка в свою чергу була розглянута та у задоволенні якої було відмовлено відповідною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 (суддя Демидов В.О.).
Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.5 ст. 38 ГПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд вважає, що представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12", ОСОБА_1 подаючи заяву про відвід судді саме з викладених в ній підстав (незгода з процесуальними рішеннями суді, відхилення питань від відповідача до експертизи), які свідчать про завідому безпідставність відводу, вдається до зловживань процесуальними правами, наданими йому, як стороні судового процесу.
Крім того, відповідно до частини 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини другої цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому суд враховує пріоритети визначені частиною третьої статті 2 згідно до якої основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; ... 7) обов'язковість судового рішення; … 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами...
Положення частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України регламентують права учасників справи, зокрема, право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (пункт 5) та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами (пункт 6), в тому числі заявляти відводи судді (частина друга статті 38 цього Кодексу).
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, господарським судом забезпечено дотримання прав всіх учасників справи бути представленими у суді в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Суд, дослідивши вдруге подану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" заяву про відвід судді, дійшов висновку, що вказана заява є свідченням заявлення зазначеним учасником завідомо безпідставного відводу поза межами строку, передбаченого ст. 38 ГПК України, що спрямовано на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи судом першої інстанції, і по суті є перешкоджанням здійсненню господарського судочинства, а такі дії представника позивача фактично є зловживанням процесуальними правами.
Разом з тим, суд зазначає, що ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
В свою чергу, на підставі ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд згідно п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України статті може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Таким чином, суд розцінює дії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" щодо подання заяви про відвід судді ОСОБА_2 від розгляду справи № 910/14708/18, як зловживання стороною своїми процесуальними правами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України та залишає без розгляду заяву № 910/14708/18 про відвід судді ОСОБА_2
Керуючись ст. 35, ч. 5 ст. 38, 3 ст. 43 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Визнати зловживанням процесуальними правами дії у вигляді безпідставного заявлення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" в особі представника ОСОБА_1 заяви про відвід судді ОСОБА_2
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерне-12" в особі представника ОСОБА_1 від 21.05.2021 про відвід судді ОСОБА_2- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24.05.2021.
Суддя ОСОБА_2