вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2953/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" м. Київ
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Жовті Води
про стягнення суми боргу в розмірі 176228грн.84коп., пені в розмірі 23382грн.32коп., штрафу в розмірі 12711грн.93коп., 3%річних в розмірі 1919грн.68коп.,інфляційної складової в розмірі 8182грн.75коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" звернулось до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 176228грн.84коп., пені в розмірі 23382грн.32коп., штрафу в розмірі 12711грн.93коп.,3%річних в розмірі 1919грн.68коп.,інфляційної складової в розмірі 8182грн.75коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання зі сплати вартості переданого товару на підставі договору про закупівлю товару №629/13/328В від 11.08.2020.
Позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору поставив відповідачу товар на суму 181598грн.96коп., а саме - згідно з видатковими накладними №Х0023957 від 24.09.2020 на суму 176228грн.84коп., №Х0024520 від 30.09.2020на суму 5370грн.12коп. та товарно-транспортними накладними №Х0023957 від 24.09.2020, №Х0024520 від 30.09.2020.
Посилаючись на положення пункту 4.2 договору, позивач вказує, що строк оплати поставленого товару сплинув 08.11.2020 та 14.11.2020.
Відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання та перерахував платіжним дорученням від 12.02.2021 суму в розмірі 5370грн.12коп. На момент подання позову розмір боргу становив 176228грн.84коп.
На підставі положень пункту 7.4 договору та статті 231 Господарського кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 23382грн.32коп. за періоди з 09.11.2020 по 19.03.2021, з 16.11.2020 по 12.02.2021 та штраф в розмірі 12711грн.93коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення3%річних в розмірі 1919грн.68коп.за періоди з 09.11.2020 по 19.03.2021, з 16.11.2020 по 12.02.2021, інфляційну складову в розмірі 8182грн.75коп.за періоди листопад 2020року - лютий 2021року, грудень 2020року - січень 2021року.
Позивач просить застосувати положення пункту 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та зазначити в рішенні суду про нарахування 3%річних, інфляційних втрат та пені до моменту виконання такого рішення відповідачем з вказівкою на правила розрахунку остаточної суми таких платежів щодо основного боргу.
В позові зазначено, що судові витрати повинні бути розподілені наступним чином:на користь позивача: витрати зі сплати судового збору в розмірі 3336грн.38коп.;на користь представника позивача: витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розрахунок яких 10000грн.
Позивач заявив клопотання про визнання справи малозначною та розгляд її в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в режимі відеоконференцзв'язку.
Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930014619064 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 отримана відповідачем 30.03.2021, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.
Таким чином, останнім днем для подачі Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до суду відзиву на позовну заяву було 14.04.2021. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд господарським судом справи №904/2953/21, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Предметом доказування у цій справі є наявність чи відсутність порушення Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" умов договору про закупівлю товару №629/13/328В від 11.08.2020.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (далі - постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець) укладений договір про закупівлю товару №629/13/328В від 11.08.2020 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Згідно пункту 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення, код 3379 (посуд лабораторного призначення) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації №1 становить 151332грн.47коп., крім того податок на додану вартість 20% - 30266грн.49коп. Загальна сума становить 181598грн.96коп. з урахуванням ПДВ 20%.
За умовами пункту 4.1 договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 45-ти календарних днів.
Відповідно до пункту 5.4 договору датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця.
Згідно пункту 7.4 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Умовами пункту 11.1 договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Між сторонами підписана специфікація №1 до договору про закупівлю товару №629/13/328В від 11.08.2020. Вказаною специфікацією сторони передбачили поставку товару на загальну суму 181598грн.96коп.
Специфікація №1 до договору про закупівлю товару №629/13/328В від 11.08.2020 підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 181598грн.96коп., що підтверджується видатковими накладними №Х0023957 від 24.09.2020 та №Х0024520 від 30.09.2020. Вказані накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень до них. Також позивачем надані товарно - транспортні накладні №Х0023957 від 24.09.2020, №Х0024520 від 30.09.2020.
З огляду на положення пункту 4.2 договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної №Х0023957 від 24.09.2020 в строк до 09.11.2020 (включно); згідно видаткової накладної №Х0024520 від 30.09.2020 в строк до 16.11.2020 (включно).
Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, сплативши 5370грн.12коп. за товар, поставлений згідно видаткової накладної №Х0024520 від 30.09.2020. При цьому, оплата здійснена 12.02.2021, тобто із порушенням строків, встановлених договором.
Докази оплати відповідачем суми боргу у розмірі 176228грн.84коп. за товар, поставлений згідно видаткової накладної №Х0023957 від 24.09.2020, в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної заборгованості є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 176228грн.84коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
Позивач, за порушення відповідачем грошових зобов'язань, заявив до стягнення пеню у розмірі 23382грн.32коп. за загальний період з 09.11.2020 по 19.03.2021 та штраф у розмірі 12711грн.93коп., на підставі статті 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зі змісту положень абзаців другого та третього вбачається, штрафні санкції, передбачені вказаними положеннями, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 23382грн.32коп. за загальний період з 09.11.2020 по 12.02.2021 та штрафу у розмірі 12711грн.93коп. задоволенню не підлягають.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 8182грн.75коп. за загальний період з листопада 2020 по лютий 2021 та 3% річних в розмірі 1919грн.68коп. за загальний період з 09.11.2020 по 19.03.2021.
За результатом перевірки розрахунку інфляційних втрат, наданого позивачем, судом встановлено, що позивач неправильно визначив період нарахування.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, період нарахування інфляційної складової за порушення грошових зобов'язань з оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №Х0023957 від 24.09.2020 складає з грудня 2020 по лютий 2021; згідно видаткової накладної №Х0024520 від 30.09.2020 складає з грудня 2020 по січень 2021.
За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у розмірі 5817грн.69коп. за загальний період з грудня 2020 по лютий 2021. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 2365грн.06коп. слід відмовити.
За результатом зробленого судом розрахунку встановлено, що період нарахування 3% річних за порушення грошових зобов'язань з оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №Х0023957 від 24.09.2020 складає з 10.11.2020 по 19.03.2021; період нарахування 3% річних за порушення грошових зобов'язань з оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №Х0024520 від 30.09.2020 складає з 17.11.2020 по 11.02.2021.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних за загальний період з 10.11.20220 по 19.03.2021 у розмірі 1919грн.27коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 00грн.41коп. слід відмовити.
Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7300грн.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на наведені положення Господарського процесуального кодексу України суд розподіляє витрати на правничу допомогу, які сторона понесла або має понести у зв'язку з розглядом справи.
На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018; додаткова угода від 16.03.2021 до договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018; свідоцтво про права на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6775/10; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №904/2953/21; звіт про надану правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018.
Між адвокатом Вінокуровим В.О. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (далі - клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018.
Відповідно до пункту 1 договору про надання правничої допомоги клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в у будь-яких адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справах (спорах) в суді, в будь-яких правоохоронних органах, перед будь-якими органами державної влади та місцевого самоврядування, їх структурними підрозділами, посадовими та службовими особами, перед будь-якими юридичними особами та фізичними особами, при проведенні слідчих дій, перевірок, що стосуються клієнта або проводяться у його володінні тощо, за що клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар.
Пунктом 2 договору про надання правничої допомоги визначено, що розмір гонорару та порядок розрахунку визначається в додаткових угодах до цього договору.
Згідно пункту 5 договору про надання правничої допомоги, він складений українською мовою у 2 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.
Між адвокатом Вінокуровим В.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" підписана додаткова угода від 16.03.2021 до договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018.
Відповідно до пункту 1 вказаної додаткової угоди на виконання умов основного договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу та представляти інтереси клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області з питань стягнення заборгованості з ДП «СХІДГЗК» за договором № 628/13/325В про закупівлю товару від 17-08.2020.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди попередній розрахунок гонорару адвоката за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою, сторони погодили у розмірі 10000грн.
Згідно пункту 4 додаткової угоди остаточний розрахунок гонорару адвоката за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою, визначається у звіті про надану правничу допомогу та/або виставленому адвокатом на користь клієнта рахунку.
Відповідно до пункту 5 додаткової угоди від 16.03.2021 до договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018 витрати на професійну правничу допомогу (гонорар) відшкодовуються безпосередньо адвокату за рахунок Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - контрагент) за рішенням суду в рамках відповідної справи.
Частина витрат, не покритих контрагентом за рішенням суду в рамках відповідної судової справи, оплачуються клієнтом протягом 1 банківського дня з моменту виставлення рахунку адвокатом.
До матеріалів справи долучений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №904/2953/21.
Згідно вказаного документа адвокатом Вінокуровим Володимиром Олеговичем, надано, а клієнтом прийнято наступні послуги/роботи/витрати: аналіз справи, збір доказів по справі, надсилання адвокатських запитів, вироблення правової позиції (0,25 годин) на суму 675грн.; підготовка, оформлення позовної заяви/відзиву на позовну заяву/зустрічної позовної заяви/відповіді на відзив/письмових заперечень/мирової угоди/апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу/касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу/додаткових письмових пояснень, розрахунку/контр розрахунку ціни позову (включаючи розрахунок неустойки, % річних, інфляційних втрат та ін. нарахувань), судового збору, ї х подача до суду з урахуванням складності справи (2 години) на суму 5400грн.; підготовка, оформлення та подача заяв та клопотань з процесуальних питань (1 година) на суму 500грн.; компенсація витрат адвоката на сканування, друк, копіювання документів, ведення адвокатського досьє, поштові витрати (1 година) на суму 725грн.
Загальна вартість послуг адвоката згідно опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №904/2953/21 складає 7300грн.
Згідно звіту від 26.04.2021 про надану правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018, адвокат Вінокуровим В.О. надав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" прийняло послуги, надані в рамках судової справи №904/2953/21, на загальну суму 7300грн.
Докази несення позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду не надано.
В пункті 5 додаткової угоди від 16.03.2021 до договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018 вказано, що витрати на професійну правничу допомогу (гонорар) відшкодовуються безпосередньо адвокату за рахунок Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - контрагент) за рішенням суду в рамках відповідної справи.
У зазначених положення додаткової угоди від 16.03.2021 до договору про надання правничої допомоги №02/18 від 27.06.2018 відсутній безумовний обов'язок позивача сплатити вартість послуг адвоката. Замість цього позивач та адвокат одразу покладають на відповідача оплату послуг адвоката за надання правничої допомоги позивачу.
У позовній заяві та клопотанні про стягнення судових витрат зазначена вимога про стягнення з відповідача на користь представника позивача - адвоката Вінокурова В.О., вартості його послуг.
Суд звертає увагу, що норми статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають стягнення судових витрат на користь учасників справи, а не їх представників.
Оскільки позивачем не доведено ані фактичне несення витрат на оплату послуг адвоката, ані безумовне несення позивачем таких витрат в майбутньому, суд відмовляє у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача на користь представника позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7300грн.
Щодо винесення додаткового рішення суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено прийняття додаткового рішення у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. В даному випадку судом розглянуте питання про розподіл заявлених витрат, тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в майбутньому щодо витрат позивач на оплату правничої допомоги.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі №904/2953/21 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу, яка на момент винесення рішення становить 176228грн.84коп. з 15.06.2021 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості (величина змінна); 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
У зв'язку з тим, що інфляційні втрати за своєю сутністю до відсотків віднести не можна, місцевий господарський суд дійшов до висновку про можливість застосувати механізм нарахування, визначений частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, виключно щодо 3% річних.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2759грн.49коп.
Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми боргу в розмірі 176228грн.84коп., пені в розмірі 23382грн.32коп., штрафу в розмірі 12711грн.93коп., 3% річних в розмірі 1919грн.68коп., інфляційної складової в розмірі 8182грн.75коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 14309787; місцезнаходження: 52210, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (ідентифікаційний код: 23522853; місцезнаходження: 03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3) суму боргу в розмірі 176228грн.84коп., 3% річних в розмірі 1919грн.27коп.,інфляційну складову в розмірі 5817грн.69коп. та витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2759грн.49коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі №904/2953/21 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу, яка на момент винесення рішення становить 176228грн.84коп. з 15.06.2021 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості (величина змінна); 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 24.05.2021.
Суддя Р.Г. Новікова