вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2617/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес", м. Київ
до Державного підприємства "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води
про стягнення суми боргу в розмірі 143100грн., 3% річних в розмірі 1210грн.55коп.,суму інфляційної складової в розмірі 4627грн.59коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквівес" звернулось до Державного підприємства "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 143100грн., 3% річних в розмірі 1210грн.55коп.,суму інфляційної складової в розмірі 4627грн.59коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару на підстави договору про закупівлю товару №637/13/319В від 11.08.2020; заявку №13-07/3176 від 05.10.2020 на поставку робочих коліс насосу ЦНС 105-98 у кількості 18 шт.; видаткову накладну №Е-1407 від 05.10.2020.
Позивач зазначає, що на виконання положень договору №637/13/319В від 11.08.2020 на підставі заявки відповідача поставив товару на суму 143100грн. згідно з видатковою накладною №Е-1407 від 05.10.2020.
Посилаючись на те, що відповідно до пункту 4.2 договору відповідач мав здійснити оплату отриманої партії товару за фактом його поставки протягом 60-ти календарних днів, позивач вказує, що строк оплати за поставлений товар сплив - 04.12.2020.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення суму 3% річних в розмірі 1210грн.55коп. за період з 04.12.2020 по 16.03.2021 та суму інфляційної складової в розмірі 4627грн.59коп. за грудень 2020 року - січень 2021року.
У позові викладено клопотання про визначення у рішенні суду правил нарахування 3% річних та інфляційної складової, починаючи з 16.03.2021 до моменту виконання рішення суду за наведеними позивачем формулами.
Також позивач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 позов залишений без руху та наданий час на усунення недоліків.
В системі "Електронний суд" позивачем було сформовано та подано заяву про усунення недоліків разом з копією платіжного доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі.
Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду 27.04.2021 від Державного підприємства "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на позов. У своєму відзиві відповідач не погоджується із позовними вимогами. Просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційної складової із посиланням на положення 551 Цивільного кодексу України.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача та відповідача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Предметом доказування у цій справі є наявність або відсутність порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару згідно з договором про закупівлю товару №637/13/319В від 11.08.2020.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (далі - постачальник) та Державним підприємством "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець) укладений договір про закупівлю товару №637/13/319В від 11.08.2020 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Згідно пункту 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити насоси та компресори, код 4212 (колеса робочі до насосів) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації №1 становить 247500грн., крім того податок на додану вартість 20% - 49500грн. Загальна сума становить 297000грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем а погодженими цінами в національній валюті України.
Згідно пункту 4.2 договору покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.
За приписами пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється партіями в період липень - грудень 2020. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 30-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов'язковим).
Відповідно до пункту 5.4 договору датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця.
За умовами пункту 11.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31,12.2020, але в будь і кому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Специфікацією №1 до договору про закупівлю товару №637/13/319В від 11.08.2020 сторони узгодили поставку товару на загальну суму 297000грн. (робоче колесо насоса ЦНС 105-95 у кількості 18 штук; колесо робоче до насосу АХП-500/37, сталь 07хн25мдтл). Специфікація підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 143100грн. (робоче колесо насоса ЦНС 105-95 у кількості 18 штук), що підтверджується видатковою накладною №Е-1407 від 05.10.2020. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.
З огляду на положення пункту 4.2 договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної №Е-1407 від 05.10.2020, в строк до 04.12.2020 (включно).
Докази того, що відповідач сплатив вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної №Е-1407 від 05.10.2020, на суму 143100грн. в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 143100грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 4627грн.59коп. за період з грудня 2020 по лютий 2021 та 3% річних в розмірі 1210грн.55коп. за період з 04.12.2020 по 16.03.2021.
За результатом перевірки розрахунку суми інфляційних втрат, наданого позивачем, судом встановлено, що позивач неправильно визначив період нарахування.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З огляду на наведене, належний період нарахування інфляційної складової з січня 2021 по лютий 2021. За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у розмірі 3309грн.90коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 1317грн.69коп. слід відмовити.
За результатом перевірки розрахунку суми 3% річних, наданого позивачем, судом встановлено, що позивач неправильно визначив період нарахування.
Належний період нарахування суми 3% річних становить з 05.12.2020 по 16.03.2021. За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних у розмірі 1198грн.82коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11грн.73коп. слід відмовити.
Суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених сум 3% річних та інфляційної складової.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 було вказано, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
В даному випадку розмір заявлених до стягнення суми 3% річних та інфляційної складової не є очевидно неспівмірними із сумою боргу.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає про нарахування 3% річних з 17.03.2021, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 16.03.2021, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі №904/2617/21 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу, яка на момент винесення рішення становить 143100грн. з 17.03.2021 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості (величина змінна); 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
У зв'язку з тим, що інфляційні втрати за своєю сутністю до відсотків віднести не можна, місцевий господарський суд дійшов до висновку про можливість застосувати механізм нарахування, визначений частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, виключно щодо 3% річних.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2249грн.47коп. покладаються на відповідача.
Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76-80, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" до Державного підприємства "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми боргу в розмірі 143100грн., 3% річних в розмірі 1210грн.55коп., суму інфляційної складової в розмірі 4627грн.59коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний Гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (ідентифікаційний код: 37502259; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 8, оф. 199) суму боргу в розмірі 143100грн., 3% річних в розмірі 1198грн.82коп., суму інфляційної складової в розмірі 3309грн.90коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2249грн.47коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 у справі №904/2617/21 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу, яка на момент винесення рішення становить 143100грн. з 17.03.2021 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості (величина змінна); 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 24.05.2021.
Суддя Р.Г. Новікова