печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20062/20-к
09.02.2021 Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
та обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12019100060005321 від 04.12.2019 року року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Луганськ, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, ІПН: № НОМЕР_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 263 КК України,-
03 грудня 2019 року приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на виїзді з с. Нові Петрівці, Київської області, неподалік від проїжджої частини, маючи умисел на незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення Положення про дозвільну систему (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року), Інструкції “Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1988 р., Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» та додатку №1 до вказаної постанови («Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України») знайшов, таким чином незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу придбав короткоствольну нарізну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, після чого діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 приховав вищевказану зброю та бойові припаси за пояс своїх штанів і почав незаконно, без передбаченого законом дозволу носити їх при собі.
В подальшому, 04 грудня 2019 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5 був помічений працівниками поліції, які в ході проведення поверхневого огляду виявили вищевказану вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а саме: пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом капсульного сигнального пістолета моделі «МР-371», № НОМЕР_2 , промислового виробництва (АТ «Іжевський механічний завод», м. Іжевськ, Російська Федерація) під патрон калібру 9х18 мм, який згідно висновку експерта №8-2/1058 від 10.12.2019 являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю придатною для проведення пострілів, а також бойові припаси, а саме 8 патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18 мм, що згідно висновку експерта №8-2/1058 від 10.12.2019 являються боєприпасами придатними до стрільби.
Такі дії ОСОБА_5 , які виразилися придбанні та носінні вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч.1ст. 263 КК України.
18.05.2020 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019100060005321 від 04.12.2019 року, з одного боку та обвинуваченим у цьому ж провадженні ОСОБА_5 з іншого боку у присутності адвоката ОСОБА_6 уклали угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину в межах висунутого обвинувачення, та погодився з правовою оцінкою його дій за ч.1ст. 263 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, проте в результаті його вчинення шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкістю висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувався та підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374 468, 469, 473- 476 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 18.05.2020 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох)років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення у кримінальному провадженні судової експертизи №8-2/1058 від 10.12.2019 року в сумі 2512 грн. 126 коп.
Речові докази, що передані до камери схову речових доказів Печерського УП ГУ НП у м. Києві (корінець квитанції №ФП1057), а саме: сейф-пакет №3909846, всередині якого знаходяться перероблений пістолет моделі «МР-371», № НОМЕР_2 , з магазином, протирка каналу стволі, 5 патронів калібру 9*18 (2 з яких у демонтованому стані), 3 стріляні гільзи калібру 9*18 мм та первинна упаковка даних предметів - знищити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1