07 травня 2021 року м. Рівне №460/6163/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
позивача: представник Вишковська В.І.,
відповідача: представник Довгалюк І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 №Ф-2735-52;
- зобов'язати виключити з інтегрованої автоматизованої системи "Податковий блок" заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11016,72грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та як інвалід ІІ групи звільнений від обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 03.11.2020.
03.11.2020 підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 01.12.2020.
03.11.2020 (у межах встановленого судом строку) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сформована у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. Відповідач наголосив на неприпустимості прирівняння самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску як для фізичної особи-підприємця із добровільною сплатою єдиного внеску (добровільною участю згідно з договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування).
12.11.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якої твердження відповідача про те, що чинне законодавство не передбачає жодного укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є хибним. Крім того, зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника відомості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є належним способом захисту порушеного права позивача.
01.12.2020 підготовче засідання у справі не відбулося у зв'язку з участю судді у семінарі для підвищення кваліфікації. Ухвалою суду від 02.12.2020 відкладено підготовче засідання на 05.01.2021, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
05.01.2021 підготовче засідання у справі не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Ухвалою суду від 13.01.2021 відкладено підготовче засідання на 04.02.2021.
У підготовчому засіданні 04.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.
04.03.2021 судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Ухвалою суду від 15.03.2021 розгляд справи відкладено на 30.03.2021.
30.03.2021 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Ухвалою суду від 09.04.2021 розгляд справи відкладено на 22.04.2021.
22.04.2021 розгляд справи не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Ухвалою суду від 29.04.2021 розгляд справи відкладено на 07.05.2021.
У судовому засіданні 07.05.2021 закінчено розгляд справи ухваленням судового рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та суду пояснила, що ОСОБА_1 як особа з інвалідністю звільнений від сплати єдиного внеску, договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав.
Отже, в силу вимог чинного законодавства сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з позивача не стягується.
Вказала, що звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми за 2019 рік позивачем було подано помилково.
За таких обставин спірна вимога є протиправною та підлягає до скасування.
Просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та суду пояснила, що згідно з даними інформаційної системи контролюючого органу загальна сума заборгованості позивача становить 11016,72грн. Ця заборгованість виникла відповідно до зобов'язання, самостійно визначеного платником у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 за 2019 рік.
На підставі цих даних, згідно з вимогами чинного законодавства Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано для позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 №Ф-2735-52.
Оскільки ОСОБА_1 здійснювалося декларування та сплата єдиного внеску не як громадянином, а як фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, то чинне законодавство не передбачає жодного укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Звернула увагу суду на те, що в інтегрованій картці позивача відсутні некоректні базові записи, а тому підстави для коригування у ній даних відсутні.
Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.08.2017 (номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 605 000 0000 007614), перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків з 29.08.2017, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.08.2017 (а.с.15).
Згідно з пенсійним посвідченням від 02.12.2015 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання (а.с.96).
Згідно з довідкою МСЕК від 23.10.2019 №507135, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (заг.захв. з ураж. ОРА) з 11.10.2019 безтерміново (а.с.12).
10 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до органу державної податкової служби звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 (річна) за 2019 рік, у якому самостійно визначив суму єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 11016,72грн (а.с.10).
04 березня 2020 року на підставі вказаного звіту Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано вимогу №Ф-2735-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11016,72грн (а.с.9).
ОСОБА_1 звернувся до Дубенського управління Головного управління ДПС у Рівненській області із заявою від 27.07.2020, в якій повідомив про направлення 19.06.2020 до Державної податкової служби України листа з проханням зняти нарахування за звітом про нарахування ЄСВ за 2019 рік та відсутність будь-якої відповіді на цей лист (а.с.11).
Листом від 13.08.2020 №9271/ФОП/17-00-52-07-09 Дубенське управління Головного управління ДПС у Рівненській області повідомило ОСОБА_1 про те, що станом на 13.08.2020 він має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11016,72грн (а.с.14).
Вважаючи вимогу контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 4 ст.4 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За приписами ст.25 Закону №2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з пунктом 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Згідно п.6 Розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, за змістом наведених норм фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлений у ч.3 ст.10 Закону №2464-VI, а саме: особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що позивач, будучи суб'єктом господарювання, фізичною особо-підприємцем, добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не брав. Помилкова подача позивачем звітності не свідчить про добровільну участь позивача у системі страхування.
Під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності довічно: з 2015 року - як особа з інвалідністю ІІІ групи захворювання, з 11.10.2019 - як особа з інвалідністю ІІ групи захворювання.
Таким чином, позивач звільнений від обов'язкової сплати єдиного внеску як особа з інвалідністю в силу закону з дати призначення йому пенсії по інвалідності.
На момент формування вимоги від 04.03.2020 №Ф-2735-52 статус позивача, як фізичної особи-підприємця та пенсіонера по інвалідності не змінився. Відтак, правові підстави для прийняття зазначеної вимоги у відповідача були відсутні.
Доводи відповідача про те, що факт подання звіту позивачем розцінюється як свідома активна дія щодо наміру сплатити єдиний соціальний внесок, що свідчить про добровільний характер поведінки особи, є помилковими, оскільки позивачем не укладалася відповідна угода про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, що є виключною умовою для визнання позивача платником єдиного внеску за наведених обставин.
Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 №Ф-2735-52 є протиправною та підлягає до скасування.
Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) до 21.04.2021 була визначена Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок №422).
У силу вимог Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.
У розділі VII Порядку №422 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Розділом VI Порядку №422 врегульовано порядок відображення в інтегрованій картці платника сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
З 21.04.2021 правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок №5).
За приписами Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
У підрозділі 4 розділу V Порядку №15 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що оскаржуючи індивідуальний акт, яким контролюючим органом здійснено нарахування податків і зборів, в тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платник податків і зборів має матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру його податкових вигод та зобов'язань.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16 (№К/9901/3492/17), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника відомості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено правомірності оспорюваної вимоги, а позивачем повністю доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.
Враховуючи вимоги ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 №Ф-2735-52.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованої автоматизованої системи "Податковий блок" заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 11016,72грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, ідентифікаційний код 43142449).
Повне рішення складено 17 травня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар