справа №380/3929/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
21 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області в частині нарахування позивачу бюджетних нарахувань, в тому числі і ЄСВ як ФОП;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області привести у відповідність свої облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів, внісши зміни про відсутність у позивача статусу ФОП, беручи за підставу рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, яке набрало законної сили.
Підставою цього позову зазначено протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачу бюджетних нарахувань не зважаючи на те, що позивач не є фізичною особою-підприємцем. Відповідні відомості відповідачем у його облікових даних не змінено навіть попри те, що вказаний факт зафіксовано у судовому рішенні, яке набрало законної сили. Оскільки зазначене порушує права позивача, він звернулася із цим позовом до суду.
Ухвалою від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
28.04.2021 за вх. №30287 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначено, що оскільки позивач 18.03.2021 звернувся до суду із позовною заявою про скасування податкової вимоги від 06.11.2020, ним порушено встановлений 10-ти денний строк для оскарження відповідної вимоги від 06.11.2020 №Ф-3328-58.
07.05.2021 за вх. №32366 від позивача надійшло заперечення на клопотання, в якому вказав, що таке є безпідставним та необґрунтованим.
Зауважив, що відповідач покликається на вимогу, яку позивач не надсилав і яка не є предметом і суттю позовної заяви позивача, що розглядається судом, а отже клопотання - недоцільне і недоречним. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій беручи за основу рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, яке набрало законної сили, а не про повторне скасування вимоги зі сплати єдиного соціального внеску. Позивач наголосив, що суд визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області, мотивуючи тим, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про позивача, що підтверджує відсутність у нього статусу фізичної особи-підприємця, а тому 01.01.2017 позивач не набув статусу платника єдиного внеску як ФОП.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
За змістом ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС).
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2464).
Положення ч. 4 ст. 25 Закону №2464 передбачають наступні способи оскарження вимоги як адміністративний або судовий порядок, при цьому навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто, у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді й таке право має бути реалізоване нею протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС.
Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України).
Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд критично оцінює покликання позивача на пропуск десятиденного строку звернення до суду, оскільки предметом позову не є вимога про сплату боргу (недоїмки), а як стверджує позивач протиправні дії відповідача в частині продовження нарахування позивачу бюджетних нарахувань, зокрема єдиного соціального внеску.
Про вказані дії відповідача ОСОБА_1 стало відомо після отримання відповіді від 15.01.2021 на звернення позивача, яке надійшло на Урядову «гарячу лінію» 23.12.2020. Позивачу зокрема повідомлено, що скасування податкової вимоги не передбачає скасування існуючої заборгованості з єдиного внеску.
Позивач покликаючись на висновки рішення від 24.10.2019 у справі №1.380.2019.001436, яке набрало законної сили 03.03.2020, вважає відповідні дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, а тому після отримання вказаної відповіді від 15.03.2021, 19.03.2021 звернувся до суду із цим позовом.
У своїх рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Зважаючи на викладене вище, а також на те, позивач не допустив тривалого необ'єктивного зволікання з поданням позовної заяви, а також те, що відповідачем не надано доказів, які б доводили зворотнє, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали скерувати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців О.Р.