Іменем України
15 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4620/20
Луганський окружний адміністративний суду у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
09 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті з урахуванням уточнених вимог (а.с.28-32), позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130726 від 22.10.2020.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, на підставі наказу Укратрансбезпеки № 68 від 25.01.2018 та направлення на перевірку № 70/1409-20 від 14.09.2020 на а/д Н-26 «Чугуїв-Мілове» проводилась перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Під час проведення габаритно-вагового контролю був зупинений автомобіль Renaylt premium 370.18 номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №236299 від 18.09.2020, яким зафіксовано порушення п.22.5 ПДР України, не забезпечив наявності у водія дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними органами або документа про внесення плати за проїзд великовагових т/з, наявність яких передбачена ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік, яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме: у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
На підставі акту перевірки від 18.10.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову № 130726 від 22.10.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн. за порушення абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач вважає дії контролюючого органу незаконними, адже ні процедура рейдових перевірок, ні її висновки, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову, не відповідають вимогам закону. Крім того, її не було належним чином повідомлено про час та дату і місце розгляду акту перевірки.
Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.12.2020 після усунення недоліків позовної заяви її прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.12.2020 позов забезпечено шляхом зупинення дії оскарженої постанови.
26.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 50-54), відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, з таких підстав.
В результаті рейдової перевірки було встановлено перевищення вагових обмежень на одиничну вісь на 3,48 т., що на 31,63 % більше від нормативно допустимої та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових або габаритних параметрів, відповідальність за яке передбачено абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На адресу місцезнаходження суб'єкта господарювання згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_3, було направлено лист-запрошення від 08.10.2020 № 78337/29/24-20 на розгляд справи про порушення законодавства про транспорт, який було отримано 13.10.2020.
Відповідач вважає, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області законно, в межах наданих повноважень, проведено рейдову перевірку, результати якої оформлено шляхом складання акту перевірки, а також розрахунку плати за проїзд великовагових, та (або) великогабаритних транспортних засобів та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідач звертає увагу на ті обставини, що позивач не спростовує наявність факту перевищення транспортним засобом допустимих вагових параметрів, і не надає до суду жодних доказів, що спростовують дані обставини.
Отже, під час здійснення габаритно-вагового контролю посадовими особами відповідача складено всі необхідні документи, визначені Порядком № 879, також під час перевірки водієві було пред'явлено направлення на рейдову перевірку.
Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
23.02.2021 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (а.с. 96-100).
24 лютого 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.104-106), в якій зазначено, що відповідач, маючи точну адресу проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 , направляв повідомлення про дату і місце розгляду справи в АДРЕСА_2 .
Крім того, доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам, дотримання визначених у дозволі умов і режиму руху транспортних засобів з використання сертифікованого обладнання не надано.
Тому, на думку представника позивача, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача прийнята без урахування всіх обставин справи, а отже, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 02.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження (а.с. 88).
Ухвалою суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 101).
Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13), є власником транспортного засобу - автомобіль марки Renault premium 370.18, тип - загальний вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.14).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач як суб'єкт господарської діяльності фізична особа-підприємець зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , за КВЕД 49.41 одним із напрямків діяльності є вантажний автомобільний транспорт.
В ході рейдової перевірки, проведеної 18.09.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до направлення на рейдову перевірку №70/1409-20 від 14.09.2020, що видане на підставі відповідного графіку, на автошляху а/б Н26 (Чугуєв-Мілове) 131 км+900 м проведена перевірка транспортного засобу НОМЕР_4, державний номер: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 (а.с.57-61, 63).
В акті також зазначено, що транспортний засіб НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
За наслідками перевірки складено акт № 236299 від 18.09.2020 (а.с.57), яким виявлено порушення п.22.5 ПДР України. Виявлене порушення полягає в перевезенні вантажу з надмірним навантаженням на одиночну вісь (14,480 т замість допустимих 11 т, що складає 31%) без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій транспортного засобу від письмових пояснень та підпису відмовився (а.с.41).
Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про правопорушення від 08.10.2020 №78337/29/24-20 на адресу реєстрації її як суб'єкта господарювання: АДРЕСА_2 . В повідомленні зазначено, що розгляд цієї справи відбудеться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 26 (а.с.56, 66).
Факт повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт саме за адресою її реєстрації як суб'єкта господарювання визнає позивач.
За результатами розгляду акту №0003152 від 18.09.2020, що відбувся в Управлінні Укртрансбезпеки у Луганській області, управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову від 22.10.2020 № 130726 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.І ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі 34000,00 грн (а.с.62).
Факт перевищення перевізником встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу не оспорює позивач, крім того, цей факт підтверджено належнимм доказами: актом №0003152 від 18.09.2020, довідкою №0003203 від 18.09.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунком навантаження, що виданий за результатами зважування автомобілю позивача під час перевірки (а.с.59).
Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (Закон № 2344-III) на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює, в тому числі: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Як визначено пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пункту 3, 4 Положення № 103 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Отже, зазначені положення нормативно-правових актів свідчать, що управлінню Укртрансбезпеки у Луганській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (Порядок № 1567).
Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Під час проведення рейдової перевірки можливе:
застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека";
використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;
здійснення габаритно-вагового контролю;
використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;
використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з вимогами частини 4 статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
На підставі пункту 3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху».
Пунктом 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктами 3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" від 01.01.2001 № 30 (далі - Постанова №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно пунктів 22.1-22.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 № 1306 (далі - Постанова № 1306) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:
а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;
б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;
в) не обмежує водієві оглядовості;
г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою;
ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту "з" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, в тому числі, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%
при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами пунктів 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Таким чином, Порядком № 1567 не визначено за якою саме адресою має бути повідомлена фізична особа-підприємець (за адресою реєстрації (проживання) фізичної особи чи реєстрації господарської діяльності таконо суб'єкту). Оскільки розгляд справи про порушення законодавства про транспорт, пов'язаний саме з господарською діяльністю позивача як перевізника, суд дійшов висновку, що відповідач діяв обгрунтовано і правомірно, надіславши повідомлення за адресою реєстрації господарської діяльності позивача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме АДРЕСА_3.
Відповідно до вимог пунків 27-29 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Отже, на підставі належних доказів відповідно до зазначених вище вимог законодавства судом встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, первізником, якою внаслідок перевезення вантажу в комерційних цілях (на підставі ТТН а.с.) з перевищенням габаритно-вагових нормативів без дозвілу, передбаченого ч.4 ст.48 Закону України № 2344-III, скоєно правопорушення, передбачене абз.16 ч.І ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Як встановлено судом, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивача повідомлено належним чином за адресою реєстрації господарської діяльності, що відповідає вимогам чинного законодавства. Справу розглянуто відповідачем та прийняте законне та обгрунтоване рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами частин 1,2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України саме в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже суд, надавши оцінку обгрунтуванню позовних вимог, що викладені в уточненій позовній заяві (а.с. 28-32), дійшов висновку про безпідставність доводів позивача, що підтверджено належними та допустимими доказами у справі, а також про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування оскарженої постанови.
Тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат в разі відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статями 2,7,8,9,19,20,32,77,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.10.2020 № 130726 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян