про витребування доказів
24 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1792/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Казанчук Г.П. розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_3 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Гулого А.В., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення (01.07.2020 р.) по день фактичного розрахунку (25.03.2021 р.);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення (01.07.2020 р.) по день фактичного розрахунку (25.03.2021 р.).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. 01.07.2020 р. наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №140 з позивачем було припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби за підпунктом «ґ» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Як зазначає представник позивача, перед звільненням, а саме 30.06.2020 р. позивачем було подано рапорт до командира військової частини НОМЕР_2 , в якому викладено прохання виплатити компенсацію за неотримане речове майно за період проходження служби. 01.07.2020 р. позивачу було видано довідку № 62 від 01.07.2020 р. про вартість речового майна, що належить до видачі. Не отримавши відповідь на рапорт та не отримавши кошти, ОСОБА_1 звернулась до командира військової частини НОМЕР_2 повторно із заявою від 19.02.2021 р. з проханням виплатити належну їй компенсацію за неотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі № 62 від 01.07.2020 р. 22.02.2021 р. військова частина направила лист № 69/23-508, яким надала відповідь на заяву позивача зазначивши, що на рахунку частини відсутні кошти (для виплати компенсації), тому військова частина не може розрахуватися за неотримане речове майно по цінам на момент звільнення. Вважаючи таку бездіяльність протиправною ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просив стягнути грошову компенсацію за неотримане речове майно. У процесі розгляду справи № 340/863/21 відповідач виплатив позивачу компенсацію за неотримане речове майно - 25.03.2021 року відповідач перерахував на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 28553,42 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача. Проте, відповідач не виплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення (01.07.2020 р.) по день фактичного розрахунку (25.03.2021 р.).
Ухвалою судді від 19.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.18), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Представником відповідача суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.23-24), в якому заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних позивача в повному обсязі, оскільки сума невиплаченої позивачу компенсації за неотримане речове майно не була виплачена позивачу у зв'язку з відсутністю належного фінансування відповідача, що виключає вину останнього. Також, у відзиві представник зазначив, що позивача було звільнено 01.07.2020 року, а до суду з позовною заявою у справі №340/863/21 ОСОБА_1 звернулась лише 02.03.2021 року, тобто через 8 місяців після звільнення, що штучно збільшує відповідний період; а з позовною заявою у справі №340/1792/21 ОСОБА_1 звернулась тільки 12.04.2021 року, тобто через 9 місяців після звільнення, що також штучно збільшує відповідний період.
Досліджуючи докази і письмові пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача додаткові докази.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За правилами статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 162, 248 КАС України, суд, -
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України копію рапорту ОСОБА_1 (на який є посилання в позовній заяві) із відміткою, коли саме звернулась ОСОБА_1 до військової частини.
Витребувані докази надати до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Попередити відповідача, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.
Роз'яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Попередити відповідача, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем та постановлення ухвали про накладення штрафу (статті 147 та 149 КАС України).
Копію ухвали суду надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук