про відмову щодо встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
24 травня 2021 року Справа №160/6426/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , з урахуванням заяви з викладенням позовних вимог у новій редакції від 15.02.2021 року, 12.06.2020 року звернулася із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати в розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року № 18-271 вих.20 на підставі частин 2, 3, 4, 13, 19 та 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/201) без обмеження її максимального розміру з 13.12.2019 року та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час, тобто за період з 13.12.2019 року.
За результатами розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року в адміністративній справі № 160/6426/20 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.05.2020 року №18-271вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).19.02.2020 року ОСОБА_2 отримано два виконавчих листа, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах даної справи.
За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що судове рішення від 24.02.2021 року набрало законної сили 27.03.2021 року.
29.03.2021 року позивачем отримано 2 (два) виконавчих листа та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року з відміткою про набрання законної сили.
19.05.2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення. Мотивуючи доводи клопотання заявник зазначила про те, що з урахуванням тривалої та системної протиправної поведінки з боку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, існують об'єктивні сумніви у своєчасності та повноті вжиття ним заходів на виконання зазначеного рішення суду. Тип паче, рішення суду про присудження виплати пенсій підлягають негайному виконанню.
Так, в даному клопотанні позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі у справі № 160/6426/20 та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання звіту про виконання судового рішення щоквартально у строк до 01 числа місяця наступного за звітним періодом, починаючи з 01.07.2021 року із зазначенням у звіті:
- складових перерахунку (розміру заробітної плати як бази обрахування пенсії, застосованого відсоткового співвідношення пенсії до заробітної плати, застосування обмеження максимального розміру пенсії);
- нарахованої на виконання рішення суду суми пенсії помісячно з 13.12.2019 року та фактично сплаченої пенсії у відповідні періоди, суми, що підлягає сплаті на виконання рішення суду, та суми заборгованості, інформацію щодо строків погашення заборгованості; рішення про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2021 року зазначене вище клопотання розподілене та передано судді Пруднику С.В.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданого клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положенням Основного Закону про обов'язковість судового рішення кореспондують положення ст.370 КАС та ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до подання вказаного клопотання не вчинялося дій щодо пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Окрім цього, що позивачем у своєму клопотанні не було наведено будь-яких доводів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу, як і не було зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів, а тому суд приходить до висновку, що таке клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Слід зауважити, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а та в ухвалах від 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/12592/14.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником не наведено конкретних підстав, підтверджених відповідними доказами, для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, а тому у задоволенні клопотання про встановлення контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник