Справа № 359/6842/20
Провадження №2/359/810/2021
13.05.2021р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Моргушко Л.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Білика Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мороз Олени Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_4 про визнання нотаріальної дії неправомірною
У вересні 2020 позивач ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовною заявою, в подальшому уточнивши предмет позову, у якій просила суд, визнати нотаріальну дію приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мороз О.А. у формі прийому від ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_5 та заведення на підставі неї спадкової справи №35/2019 від 11.11.2019 року неправомірною.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Бориспільського районного округу Мороз О.А. прийнято заяву від громадянки ОСОБА_4 про прийняття останньою спадщини після померлого. Як підставу прийняття спадщини по закону ОСОБА_4 вказала, що вона проживала з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбних відносин. В цей день приватний нотаріус завела спадкову справу №35/2019.
Позивач вважає, що вчинена приватним нотаріусом нотаріальна дія - прийняття від ОСОБА_4 заяви про прийняття нею спадщини за законом після померлого ОСОБА_5 , є неправомірною. ОСОБА_3 зазначає, що на час звернення до нотаріуса із заявою ОСОБА_4 повинна була бути документально підтвердженим спадкоємцем. В той же час таких документів нотаріусу надано не було.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
15 жовтня 2020 року від приватного нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Міністерства юстиції України Мороз О.А., до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування остання вказала на те, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви про прийняття спадщини, якою в даному випадку є заява ОСОБА_4 від 11 листопада 2019 року. Нотаріус приймає всі заяви, які надходять йому про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, тощо, і на підставі першої такої заяви заводить спадкову справу. При цьому неподання заявником доказів закликання його до спадкування (родинні відносини, належність до спадкоємців 4 черги за законом (спільне проживання однією сім'єю, тощо) не є підставою для відмови у прийнятті такої заяви, закон не містить такої вимоги. Адже у спадкоємця станом на день подання заяви можуть бути відсутні документи, які підтверджують підставу для закликання до спадкування, у тому числі - втрачені, а строк для подання заяви про прийняття спадщини є обмеженим. З метою недопущення пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини, йому достатньо подати нотаріусу саму заяву про прийняття спадщини (особисто або поштою), на підставі якої нотаріус (після перевірки факту смерті спадкодавця) заводить спадкову справу або приєднує таку заяву до вже заведеної спадкової справи. Підстави для відмови у прийнятті мною заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини були відсутні, а у випадку неприйняття нотаріусом такої заяви, права заявника, встановлені ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України, були б порушені.
Крім того, згідно Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_4 мала право подати приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а в свою чергу приватний нотаріус Мороз O.A., не мала права відмовити у її прийняття, таким чином зважаючи, що це саме заява про прийняття спадщини, завела спадкову справу.
Ухвалою від 12.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні підтримала відзив та зазначила, що вважає свої дії правомірними, заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Адвокат Білик Г.І., який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_4 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2019 року (а.с.50).
11 листопада 2019 року ОСОБА_4 , звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Міністерства юстиції України Мороз О.А., із заявою №110, спадкова справа №35/2019, про прийняття нею спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 . У своїй заяві ОСОБА_4 зазначила, що проживала однією сім'єю з померлим без реєстрації шлюбних відносин. Крім того зазначила, що спадкоємицею 1,3 черги за законом у померлого немає. Спадкоємницею 2 черги за законом є сестра померлого - ОСОБА_3 (а.с.47).
Відповідно до довідки №2723-02-28-19 від 06.11.2019 року, виданої секретарем Гірської сільської ради Шершень Л.Ф., ОСОБА_5 1961 року народження був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 2015 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не проживав. На момент смерті ОСОБА_5 з ним ніхто не зареєстрований (а.с.51 зворот).
Частиною 1 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частинами 1,2 статті 1222 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1262 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про нотаріат», до обов'язків нотаріуса входить у тому числі: сприяння фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювання права і обов'язків, попередження про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Статтею 7 ЗУ «Про нотаріат» встановлено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Статтею 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку нотаріальна дія є значно ширшим поняття чим той перелік який визначений ст. 34 Закону України «Про нотаріат», і являє собою будь-яку дію, що є складовою частиною нотаріальної діяльності і вчиняється нотаріусом у межах виконання власних повноважень. Таким чином вказана нотаріальна дія підлягає судовому оскарженню.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначений наказом міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5, із змінами та доповненнями.
Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 вище вказаного порядку, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Згідно із п. 3.5 Глави 10 вищевказаного Порядку, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
В той час як, пунктом 4.1 Глави 10 Порядку, визначено, що лише при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що нотаріус заводить спадкову справу на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) будь-якою особою першої заяви стосовно спадщини, при цьому слід зазначити, що на даному етапі законодавством не встановлений обов'язок приватного нотаріуса, перед заведення спадкової справи перевіряти дану заяву, ставити її під сумнів, в свою чергу заявнику не визначений обов'язок разом із заявою подавати докази на підтвердження наявності родинних відносин із спадкодавцем. На даному етапі законодавством визначений обов'язок приватного нотаріусу лише прийняти заяву та завести на підстав неї спадкову справу. Нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб лише при видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, відповідно до п. 4.14 Глави 10 Порядку, лише при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Таким чином, лише після поданих документів, що підтверджують всі вказані факти, нотаріусом здійснюється їх ретельний аналіз, їм надається правова оцінка, і лише після цього видаються свідоцтва про право на спадщину, або відмовляється у вчиненні таких нотаріальних дій.
З матеріалів спадкової справи №35/2019, розпочатої 11 листопада 2019 року, індекс справи 02-14 (а.с.46-63), вбачається, що після отримання першої заяви про прийняття спадщини, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Міністерства юстиції України Мороз О.А., керуючись п. 1.2, п.2.1 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», відкрила спадкову справу №35/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Таким чином суд вважає, що дії приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Міністерства юстиції України Мороз О.А., які виразилися у прийняття заяви від ОСОБА_4 та заведення на підставі неї спадкової справи, відповідають вимогам ЗУ «Про нотаріат» та «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», а тому у задоволенні позовних вимог про визнання нотаріальних дій неправомірними слід відмовити.
Крім того слід зазначити, що на момент звернення до суду по згаданій спадковій справі жодне свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мороз Олени Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_4 про визнання нотаріальної дії неправомірною залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 травня 2021 року.
Суддя Чирка С.С.