Справа №295/1017/21
Категорія 35
2/295/1052/21
18.05.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -
У січні 2021 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 , власником/наймачем якої є відповідач, забезпечується послугами з централізованого опалення, що надаються позивачем. З 01.12.2016 року по 01.03.2019 року відповідач у повному обсязі не сплачував кошти за надані послуги позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14859,01 грн. Підприємство неодноразово нагадувало відповідачу про необхідність оплати заборгованості за надані послуги централізованого опалення, проте відповідач борг не сплатив. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 14859,01 грн. боргу за спожиті послуги з централізованого опалення та витрати з оплати судового збору.
Відзив на позов відповідачем до суду не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву з проханням проводити розгляд справи в його відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи в його відсутності. При цьому зазначив, що позов не визнає, так як плата з теплопостачання визначається позивачем без урахування інтересів споживача, формування її розміру непрозоре, відповідних договорів із зафіксованим незмінним розміром на відповідні періоди не укладося, розмір плати є завищеним. Просить застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що визначено ст. 81 ЦПК України.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.11.2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухомей майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.01.2021 року, у зв'язку з чим відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які надає позивач до зазначеного житлового приміщення, та від отримання послуг не відмовлявся. Відповідач своєчасно та в повному обсязі не проводив оплату за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2016 року по 01.03.2019 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 14859,01 грн., що підтверджується оборотами (розрахунком нарахувань) по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін (ст. 162 ЖК України).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За змістом ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.
Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Із розрахунку нарахувань по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) слідує, що в період із 01.12.2016 року по 01.03.2019 року відповідач не сплачував коштів за надані позивачем послуги, через що йому нараховано заборгованість у сумі 14859,01 грн., яка в добровільному порядку не сплачена. Поряд із тим, необхідно зауважити, що позивач звернувся з позовом до суду 28.01.2021 року щодо заборгованості за період із 01.12.2016 року по 01.03.2019 року, пропустивши строк позовної давності щодо вимог за період з 01.12.2016 року по 27.01.2018 року. Тому за заявою відповідача суд застосовує до позовних вимог щодо суми заборгованості за вказаний період строк позовної давності та відмовляє в задоволенні позову в цій частині в зв'язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності при зверненні до суду з позовом.
З огляду на те, що відповідач у порушення своїх зобов'язань не сплачував у повному обсязі та вчасно плату за надані послуги з централізованого опалення, чим були порушені права позивача, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за період з 28.01.2018 року по 01.03.2019 року, що становить 7160,36 грн. (1040,83 грн. : 31 день = 33,58 грн.; 4 дні х 33,58 грн. = 134,32 грн., де 1040,83 грн. - заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за січень 2018 року, 31 днів - кількість днів у січні 2018 року, 33,58 грн. - середня вартість послуги з централізованого опалення за 1 день у січні 2018 року, 4 дні - кількість днів з 28.01.2018 року по 31.01.2018 року включно, 134,32 грн. - заборгованість за період з 28.01.2018 року по 31.01.2018 року).
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. за одну вимогу майнового характеру.
Керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 7160,36 грн. заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та 2270,00 грн. судового збору, а всього 9430,36 грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять гривень тридцять шість копійок).
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771, р/р НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», МФО 311647).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ).
Повне рішення суду складено 21.05.2021 року.
Суддя Л.М. Семенцова