Справа №173/413/21
Провадження №2/173/432/2021
21 травня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03.03.2021 року до суду звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
17.03.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 21.05.2021 року.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № SAMDN52000090128400 від 11.02.2019 року у розмірі 34742.78 грн., яка виникла станом на 23.12.2020 року і складається з наступного:
- 0.00 грн., заборгованість за кредитом.
- 1346.18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 33396.60 грн., - заборгованість за пенею;
А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270.00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідач звернувся до АТ КБ'ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг,у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил наданих банківських послуг № б/н від 31.05.2013 року згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом внаслідок чого утворилась заборгованість
Відповідач та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11.02.2019 року підписали Додаткову угоду № SAMDN52000090128400
Відповідно до укладеної Додаткової угоди від 11.02.2019 року Банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 Додаткової угоди.. якщо Клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, передбачені в п.1.5.1 Додаткової угоди. Строк повернення кредиту вказаний в п.1.3
Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди ця угода відповідно до ст. 212 ЦК України укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі неналежного виконання Клієнтом зобов'язань, які передбачені договором та п.1.5 Угоди,вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені в п.1.2. Угоди,умова про зміну процентної ставки,передбачена п.1.4 Угоди. Пунктом 1.6.1 Угоди встанволено, що у разі прострочення виконання клієнтом будь-якого з зобов'язань передбачених п. 1.5.2 Угоди та/чи будь-якого із зобов'язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості. передбачена п.1.2. Умова про зміну процентної ставки передбачене п.1.4 Угоди не поширюється.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач належним чином не виконував взяті на себе за кредитним договором зобов'язання в зв'язку з чим станом на 23.12.2020 року відповідач має заборгованість в загальній сумі 34742.78 грн., яка складається з наступного:
- 0.00 грн., заборгованість за кредитом.
- 1346.18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 33396.60 грн., - заборгованість за пенею
Вказану суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило свою назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва позивача вказується АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач звернувся до АТ КБ'ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг,у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил наданих банківських послуг № б/н від 31.05.2013 року згідно якої отримавкредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом внаслідок чого утворилась заборгованість
Відповідач та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11.02.2019 року підписали Додаткову угоду № SAMDN52000090128400
Відповідно до укладеної Додаткової угоди від 11.02.2019 року Банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п. 1.2 Додаткової угоди.. якщо Клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, передбачені в п.1.5.1 Додаткової угоди. Строк повернення кредиту вказаний в п.1.3
Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди ця угода відповідно до ст.. 212 ЦК України укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі неналежного виконання Клієнтом зобов'язань, які передбачені договором та п.1.5 Угоди,вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені в п.1.2. Угоди,умова про зміну процентної ставки,передбачена п.1.4 Угоди. Пунктом 1.6.1 Угоди встанволено, що у разі прострочення виконання клієнтом будь-якого з зобов'язань передбачених п. 1.5.2 Угоди та/чи будь-якого із зобов'язань, передбачених договором на 31 день, умова про анулювання частини заборгованості. передбачена п.1.2. Умова про зміну процентної ставки передбачене п.1.4 Угоди не поширюється.
Таким чином судом встановлено, що сторони погодили шляхом укладення Додаткової угоди порядок погашення заборгованості за кредитом та погодили розмір відсотків, які сплачуються відповідачем за користування кредитними коштами. Додаткова угода підписана відповідачем. Таким чином відповідачем прийняті всі умови, визначені в укладеній Додатковій угоді.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Частино 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, та надав відповідачу кредитні кошти у спосіб, зазначений у кредитному договорі, що підтверджується наданою суду випискою за договором
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно умов укладеної Додаткової угоди, сторонами погоджено суму кредиту, розмір відсотків за користування кредитом, а порядок здійснення платежів та строк погашення заборгованості.
Уклавши із акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Додаткову угоду відповідач ОСОБА_1 , порушив договірні зобов'язання, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача станом на 23.12.2020 року складає 34742.78 грн., яка складається з наступного:
- 0.00 грн., заборгованість за кредитом.
- 1346.18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 33396.60 грн., - заборгованість за пенею
Оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач заборгованості за тілом кредиту не має, але має заборгованість за відсотками та пенею. За даних обставин суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за процентами, які були визначені в додатковій угоді.
Тому заборгованість в сумі:
- 1346.18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом; підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В свою чергу ні в заяві - анкеті, ні в додатковій угоді сторонами не погоджено розмір та порядок нарахування пені у випадку порушення зобов'язань.
А в поданій позовній заяві позивачем не обґрунтовано та не наведено розрхунку пені, яку позивач просить стягнути з відповідача
На підставі чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 33396.60 грн., задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270.00 грн., оскільки судом ухвалюється рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості відсотками. І сплачена позивачем сума судового збору є мінімальною для подання даної позовної заяви тому підлягає стягненню з відповідача .
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № SAMDN52000090128400 від 11 лютого 2019 року в сумі 1 346(одна тисяча триста сорок шість) грн. 18 коп., яка складається з наступного : 1 346.18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 2270.00 грн. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Повний текст рішення складений 21.05.2021 року
Суддя Петрюк Т.М
Направлене до ЄДРСР: 24.05.2021 року
Дата набрання законної сили: 23.06.2021 року