ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/1406/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 43 357 грн 91 коп.
Представники:не викликались
01.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 43 357 грн 91 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим вагони № № 53525051, 56083728, 56099120, 61078473, 63486872, 56409709, 55531586, 63488027, 56965908, 62596655, 64092935, 56951619, 64093313, 53522942, 56330046, 64053960, прибув з недостачею вартістю 43 357 грн 91 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
01.03.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/1406/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
19.03.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у позивача та Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" оригінали із всіма додатками договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними 08.11.2020 № 51488161, від 09.11.2020 № 51555944, від 07.11.2020 № 51489052, від 9.11.2020 № 51511731, від 08.11.2020 № 51507473, від 01.11.2020 № 51407724, від 05.11.2020 № 47584016, від 05.12.2020 № 51952448, від 04.12.2020 № 51953552, від 04.12.2020 № 51953560, від 04.12.2020 № 51955755, від 04.12.2020 № 51952455; витребувати платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" вартості поставленого вугілля згідно з вищезазначеною залізничною накладною.
Розглянувши клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається вартість та кількість вантажу за спірними залізничними накладними, відтак, суд не вбачає необхідності у витребувані оригіналу договору та додатків до нього у позивача.
Щодо витребування платіжних доручень та інших фінансових документів, що підтверджують оплату Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" вартості поставленого вугілля, суд зазначає, що вказані обставини не входять в предмет доказування.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до залізничних накладних від 08.11.2020 № 51488161, від 09.11.2020 № 51555944, від 07.11.2020 № 51489052, від 9.11.2020 № 51511731, від 08.11.2020 № 51507473, від 01.11.2020 № 51407724, від 05.11.2020 № 47584016, від 05.12.2020 № 51952448, від 04.12.2020 № 51953552, від 04.12.2020 № 51953560, від 04.12.2020 № 51955755, від 04.12.2020 № 51952455 відправником - Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" надіслано залізничним транспортом вагони № № 53525051, 56083728, 56099120, 61078473, 63486872, 56409709, 55531586, 63488027, 56965908, 62596655, 64092935, 56951619, 64093313, 53522942, 56330046, 64053960 з вантажем "кам'яне вугілля". Одержувачами є: ДТЕК Добротворська Тец та ДТЕК Ладижинська Тец.
08.11.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/30 про недостачу вантажу в вагоні № 53525051 в кількості 1 100 кг.
10.11.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/31 про недостачу вантажу в вагоні № 56083728 в кількості 1 400 кг.
08.11.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/28 про недостачу вантажу в вагонах № № 56099120, 61078473 в кількості 2 100 кг та 2300 кг відповідно.
04.11.2020 на станції Добропілля Донецької залізниці складено комерційний акт № 493102/135/15 про недостачу вантажу в вагонах № № 63486872, 56409709 в кількості 300 кг та 800 кг відповідно.
01.11.2020 на станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт № 450003/648/140 про недостачу вантажу в вагоні № 55531586 в кількості 3 800.
05.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/50 про недостачу вантажу в вагоні № 63488027, 56965908, 62596655 в кількості 2700 кг, 1400 кг та 2100 кг відповідно.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/44 про недостачу вантажу в вагоні № 64092935 в кількості 2 300 кг.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/46 про недостачу вантажу в вагоні № 56951619 в кількості 1 800 кг.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/47 про недостачу вантажу в вагоні № 64093313 в кількості 2 300 кг.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/45 про недостачу вантажу в вагоні № 53522942 в кількості 3 000 кг.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/49 про недостачу вантажу в вагоні № 56330046 в кількості 2 850 кг.
04.12.2020 на станції Добротвір Львівської залізниці складено комерційний акт № 371009/48 про недостачу вантажу в вагоні № 64053960 в кількості 2 750 кг.
Позивач зазначив, що відповідач як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 43 357 грн 91 коп., заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничних накладних від 08.11.2020 № 51488161, від 09.11.2020 № 51555944, від 07.11.2020 № 51489052, від 9.11.2020 № 51511731, від 08.11.2020 № 51507473, від 01.11.2020 № 51407724, від 05.11.2020 № 47584016, від 05.12.2020 № 51952448, від 04.12.2020 № 51953552, від 04.12.2020 № 51953560, від 04.12.2020 № 51955755, від 04.12.2020 № 51952455.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Я вбачається з залізничних накладних, право на подання позову до Акціонерного товариства "Українська залізниця" передано вантажоодержувачем вантажовідправнику.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до частини 3 статті 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
У відповідності до пункту 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Згідно з частиною 3 статті 917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами № № 371009/30, 371009/31, 371009/28, 493102/135/15, 450003/648/140, 371009/50, 371009/44, 371009/46, 371009/47, 371009/45, 371009/49, 371009/48, а саме:
- у комерційному акті від 08.11.2020 № 371009/30 зазначено, що у вагоні № 53525051 по документам значиться вага: тара - 22 600 кг, нетто - 68 500 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 90 000 кг, тара - 22 600, нетто - 67 400 кг, що менше документу на 1 100 кг;
- у комерційному акті від 10.11.2020 № 371009/31 зазначено, що у вагоні № 56083728 по документам значиться вага: тара - 21 400 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 89 000 кг, тара - 21 400, нетто - 67 600 кг, що менше документу на 1 400 кг;
- у комерційному акті від 08.11.2020 № 371009/28 зазначено, що у вагоні № 56099120 по документам значиться вага: тара - 21 200 кг, нетто - 68 800 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 87 900 кг, тара - 21 200, нетто - 66 700 кг, що менше документу на 2 100 кг; у вагоні № 61078473 по документам значиться вага: тара - 23 300 кг, нетто - 69 800 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 90 800 кг, тара - 23 300, нетто - 67 500 кг, що менше документу на 2 300 кг;
- у комерційному акті від 04.11.2020 № 493102/135/15 зазначено, що у вагоні № 63486872 по документам значиться вага: тара - 23 000 кг, нетто - 69 600 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 92 300 кг, тара - 23 000, нетто - 69 300 кг, що менше документу на 300 кг; у вагоні № 56409709 по документам значиться вага: тара - 22 600 кг, нетто - 68 700 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 90 500 кг, тара - 22 600, нетто - 67 900 кг, що менше документу на 800 кг;
- у комерційному акті від 01.11.2020 № 450003/648/140 зазначено, що у вагоні № 55531586 по документам значиться вага: тара - 21 500 кг, нетто - 69 600 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 87 300 кг, тара - 21 500, нетто - 65 800 кг, що менше документу на 3 800 кг;
- у комерційному акті від 05.12.2020 № 371009/50 зазначено, що у вагоні № 63488027 по документам значиться вага: тара - 23 700 кг, нетто - 68 800 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 89 800 кг, тара - 23 700, нетто - 66 100 кг, що менше документу на 2 700 кг; у вагоні № 56965908 по документам значиться вага: тара - 21 400 кг, нетто - 68 600 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 88 600 кг, тара - 21 400, нетто - 67 200 кг, що менше документу на 1400 кг; у вагоні № 62596655 по документам значиться вага: тара - 23 500 кг, нетто - 69 600 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 91 000 кг, тара - 23 500, нетто - 67 500 кг, що менше документу на 2 100 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/44 зазначено, що у вагоні № 64092935 по документам значиться вага: тара - 23 100, нетто - 69 400 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 90 200 кг, тара - 23 100, нетто - 67 100 кг, що менше документу на 2 300 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/46 зазначено, що у вагоні № 56951619 по документам значиться вага: тара - 22 000, нетто - 68 600 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 88 800 кг, тара - 22 000, нетто - 66 800 кг, що менше документу на 1 800 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/47 зазначено, що у вагоні № 64093313 по документам значиться вага: тара - 23 300, нетто - 69 800 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 90 800 кг, тара - 23 300, нетто - 67 500 кг, що менше документу на 2 300 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/45 зазначено, що у вагоні № 53522942 по документам значиться вага: тара - 21 600, нетто - 68 400 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 87 000 кг, тара - 21 600, нетто - 65 400 кг, що менше документу на 3 000 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/49 зазначено, що у вагоні № 56330046 по документам значиться вага: тара - 23 150, нетто - 69 500 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 89 800 кг, тара - 23 150, нетто - 66 650 кг, що менше документу на 2 850 кг;
- у комерційному акті від 04.12.2020 № 371009/48 зазначено, що у вагоні № 64053960 по документам значиться вага: тара - 21 350, нетто - 69 400 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 88 000 кг, тара - 21 350, нетто - 66 650 кг, що менше документу на 2 750 кг.
Згідно з частиною 1 статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Відповідно до пункту 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
У відповідності з пунктом 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони (контейнери), що прибувають та відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) повинні оглядатися у комерційному відношенні.
Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі - Технічні умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Відповідно до накладних вантаж завантажено у вагони відправником, на станції відправлення, залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.
Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1909 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 02.11.2020 № 51488161 складає 1 974 грн 14 коп. з ПДВ.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1906 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 06.11.2020 № 51555944 складає 2 080 грн 34 коп. з ПДВ.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1908 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 02.11.2020 № 51489052 складає 1 974 грн 14 коп. з ПДВ.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1907 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 04.11.2020 № 51507473 складає 2 183 грн 40 коп. з ПДВ.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1843 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 28.10.2020 № 51407724 складає 1 710 грн 66 коп. з ПДВ.
Відповідно до довідки від 10.12.2020 № 11/1910 вартість 1 тони вугільної продукції за залізничною накладною від 29.11.2020 № 51952448 складає 2 013 грн 74 коп. з ПДВ.; за залізничною накладною від 29.11.2020 № 51952455 складає 2 013 грн 74 коп. з ПДВ.; за залізничною накладною від 29.11.2020 № 51953552 складає 1 872 грн 86 коп. з ПДВ.; за залізничною накладною від 29.11.2020 № 51953560 складає 1 872 грн 86 коп. з ПДВ.; за залізничною накладною від 29.11.2020 № 51955755 складає 2 013 грн 74 коп. з ПДВ.
Наведені вище довідки підписані генеральним директором та начальником відділу з планування та інвестицій Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".
Суд вважає, що надані позивачем довідки вантажовідправника, в яких визначена вартість однієї тонни вантажу, відправленого згідно вищевказаних накладних, є належним підтвердженням вартості втраченого під час перевезення залізницею вантажу, а відтак, розмір збитків є підтвердженим відповідно до вимог законодавства, у зв'язку з чим, заперечення відповідача в цій частині визнаються судом необґрунтованими.
При цьому, посилання відповідача на непідписання зазначених довідок головним бухгалтером позивача, суд відхиляє, адже за змістом статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу може бути визначена на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Водночас, ані вказаною нормою, ані будь-якою іншою нормою законодавства не встановлено обов'язкової форми щодо такого документу, у тому числі, необхідність його підписання саме головним бухгалтером.
Відповідно до п.2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Разом з тим, у вказаному роз'ясненні наведено невичерпний перелік документів відправника, якими може підтверджуватися вартість втраченого під час перевезення залізницею вантажу, про що свідчить вставне слово "зокрема".
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.03.2021 у справа № 910/5038/20.
Згідно зі статтею 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах щодо мінерального палива.
Як вбачається з матеріалів справи, до перевезення передавалося вугілля кам'яне марки г- насипом газове у твердому стані, показник вологості 0 %.
Разом з тим, у графі 50 (відомості відправника) залізничних накладних № № 51952448, 51953552, 51953560, 51955755, 51952455 міститься наступний напис: "Вантаж змерзається, Заходи проти завершення (інщі) Пропрофилактика произведена путем просушивания угля в трубе сушилке. Предельный показатель влажности до 8 %.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
У даному випадку суд приймає твердження відповідача про те, що до вантажу, який перевозився по вищенаведеним накладним повинна застосовуватись норма недостачі у розмірі 2 %.
Так, аналіз практики Верховного Суду свідчить, що при вирішенні даної категорії спорів суд касаційної інстанції застосовує саме 2 % норму недостачі, зокрема, у постанові об'єднаної палати від 04.03.2020 у справі № 905/487/19, у постановах від 05.02.2020 у справі № 910/3868/19, від 10.08.2018 у справі № 910/22324/16 (ч. 4 ст. 236 ГПК України). А тому у вказаній частині приймаються доводи відповідача та визнається необґрунтованим застосування позивачем 1% норми недостачі до вантажу, який перевозився, у зв'язку з чим розмір збитку за залізничними накладними № № 51952448, 51953552, 51953560, 51955755, 51952455 підлягає перерахунку.
Згідно з комерційним актом від 08.11.2020 № 371009/30 у вагоні № 53525051 недостача склала 1 100 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 500 кг) складає: 68 500 кг * 1 % = 685 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 100 кг - 685 кг = 415 кг (0,415 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 53525051 складає: 0,415 т * 1 974 грн 14 коп. = 819 грн 27 коп.
Згідно з комерційним актом від 10.11.2020 № 371009/31 у вагоні № 56083728 недостача склала 1 400 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 000 кг) складає: 69 000 кг * 1 % = 690 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 400 кг - 960 кг = 710 кг (0,71 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56083728 складає: 0,71 т * 2 080 грн 34 коп. = 1 477 грн 04 коп.
Згідно з комерційним актом від 08.11.2020 № 371009/28 у вагоні № 56099120 недостача склала 2 100 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 800 кг) складає: 68 800 кг * 1 % = 688 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 100 кг - 688 кг = 1 412 кг (1,412 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56099120 складає: 1,412 т * 1 974 грн 14 коп. = 2 787 грн 49 коп.
Згідно з комерційним актом від 08.11.2020 № 371009/28 у вагоні № 61078473 недостача склала 2 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 800 кг) складає: 69 800 кг * 1 % = 698 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 300 кг - 698 кг = 1 602 кг (1,602 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 61078473 складає: 1,602 т * 1 974 грн 14 коп. = 3 162 грн 57 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.11.2020 № 493102/135/15 у вагоні № 63486872 недостача склала 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 600 кг) складає: 69 600 кг * 1 % = 696 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 300 кг - 696 кг = - 396 кг (-0,396 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 63486872 складає: -0,396 т * 2 183 грн 40 коп. = - 864 грн 63 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.11.2020 № 493102/135/15 у вагоні № 56409709 недостача склала 800 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 700 кг) складає: 68 700 кг * 1 % = 687 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 800 кг - 687 кг = 113 кг (0,113 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56409709 складає: 0,113 т * 2 183 грн 40 коп. = 246 грн 72 коп.
Згідно з комерційним актом від 01.11.2020 № 450003/648/140 у вагоні № 55531586 недостача склала 3 800 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 600 кг) складає: 69 600 кг * 1 % = 696 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 3 800 кг - 696 кг = 3 104 кг (3,104 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 55531586 складає: 3,104 т * 1 710 грн 66 коп. = 5 309 грн 89 коп.
Згідно з комерційним актом від 05.12.2020 № 371009/50 у вагоні № 63488027 недостача склала 2 700 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 800 кг) складає: 68 800 кг * 2 % = 1376 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 700 кг - 1376 кг = 1 324 кг (1,324 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 63488027 складає: 1,324 т * 2 013 грн 74 коп. = 2 666 грн 19 коп.
Згідно з комерційним актом від 05.12.2020 № 371009/50 у вагоні № 56965908 недостача склала 1 400 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 600 кг) складає: 68 600 кг * 2 % = 1372 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 400 кг - 1372 кг = 28 кг (0,028 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56965908 складає: 0,028 т * 2 013 грн 74 коп. = 56 грн 38 коп.
Згідно з комерційним актом від 05.12.2020 № 371009/50 у вагоні № 62596655 недостача склала 2 100 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 600 кг) складає: 69 600 кг * 2 % = 1 392 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 100 кг - 1392 кг = 708 кг (0,708 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 62596655 складає: 0,708 т * 2 013 грн 74 коп. = 1 425 грн 73 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/44 у вагоні № 64092935 недостача склала 2 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 400 кг) складає: 69 400 кг * 2 % = 1388 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 300 кг - 1388 кг = 912 кг (0,912 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 64092935 складає: 0,912 т * 1 872 грн 86 коп. = 1 708 грн 05 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/46 у вагоні № 56951619 недостача склала 1 800 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 600 кг) складає: 68 600 кг * 2 % = 1372 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 800 кг - 1372 кг = 428 кг (0,428 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56951619 складає: 0,428 т * 1 872 грн 86 коп. = 801 грн 58 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/47 у вагоні № 64093313 недостача склала 2 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 800 кг) складає: 69 800 кг * 2 % = 1396 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 300 кг - 1396 кг = 904 кг (0,904 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 64093313 складає: 0,904 т * 1 872 грн 86 коп. = 1 693 грн 07 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/45 у вагоні № 53522942 недостача склала 3 000 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 68 400 кг) складає: 68 400 кг * 2 % = 1368 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 3 000 кг - 1368 кг = 1632 кг (1,632 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 53522942 складає: 1,632 т * 2 013 грн 74 коп. = 3 286 грн 42 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/49 у вагоні № 56330046 недостача склала 2 850 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 500 кг) складає: 69 500 кг * 2 % = 1 390 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 850 кг - 1 390 кг = 1 460 кг (1,460 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56330046 складає: 1,460 т * 2 013 грн 74 коп. = 2 940 грн 06 коп.
Згідно з комерційним актом від 04.12.2020 № 371009/48 у вагоні № 64053960 недостача склала 2 750 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1 % маси нетто (від маси нетто 69 400 кг) складає: 69 400 кг * 2 % = 1 388 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2 750 кг - 1 388 кг = 1 362 кг (1,362 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 64053960 складає: 1,362 т * 2 013 грн 74 коп. = 2 742 грн 71 коп.
Отже, відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу (вугілля кам'яне) загальною вартістю 31 123 грн 17 коп.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 43 357 грн 91 коп., заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню частково на суму 31 123 грн 17 коп.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, ст.ст. 76-79, статтею 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вул. Київська, 1, м. Добропілля, Донецька обл., 85003, ідентифікаційний код 00176472) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 31 123 (тридцять одна тисяча сто двадцять три) грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн 45 коп.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог про стягнення 12 234 грн 74 коп. відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
У зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. з 26.04.2021 - 21.05.2021 у відпустці, повний текст ухвали складено 24.05.2021.
Суддя Н.Б.Плотницька