вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" травня 2021 р. Справа№ 911/49/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання - Бовсунівська Л.О.
представники сторін згідно з протоколом судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 (повний текст складено 31.03.2021)
у справі №911/49/21 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради
про стягнення 5027407,21 грн заборгованості за договором № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018, у тому числі - 4081421,00 грн основного боргу, 515679,95 грн пені, 223071,61 грн 3% річних, 206119,54 грн інфляційних втрат, 1115,11 грн збитків,-
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради (далі - КПП "Теплоенергопостач") про стягнення 5027407,21 грн заборгованості за договором № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018 р., у тому числі - 4081421,00 грн основного боргу, 515679,95 грн пені, 223071,61 грн 3% річних, 206119,54 грн інфляційних втрат, 1115,11 грн збитків.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання КПП "Теплоенергопостач" зобов'язань за договором постачання природного газу №2514/18-БО-17 від 03.10.2018, в частині своєчасного проведення розрахунків за переданий у власність відповідача природний газ, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 4081421,00 грн основного боргу, 515679,95 грн пені, 223071,61 грн 3% річних, 206119,54 грн інфляційних втрат, 1115,11 грн збитків, а також витрати зі сплати судового збору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.03.2021 у справі №911/49/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 081 421,00 грн основного боргу, 257839,98 грн пені, 223 071,61 грн 3% річних, 206 119,54 грн інфляційних втрат, 1 115,11 грн збитків, та 75 411,11 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором. В той же час, суд дійшов до висновку про зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 скасувати, в частині відмови у стягненні пені на суму 257 839,97 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені. Так, під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача. Не з'ясовано, чи були заподіяні позивачу збитки неналежним виконанням зобов'язань. Нараховані штрафні санкції не є надмірно великими. Крім того, відсутність вини відповідача та важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 у справі №911/49/21. Розгляд справи №911/49/21 призначено до розгляду на 20.05.2021. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень до 18.05.2021.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Шапрана В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.05.2021 по справі №911/49/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 у справі №911/49/21.
19 травня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов до наступних висновків.
03 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (на даний час - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради (споживач) укладено договір №2514/18-БО-17 постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 до 17 жовтня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 40 тис. куб. метрів.
Згідно з п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу, на дату укладення, становить 9488,64 грн.
Умовами п. 6.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі прострочення споживачем оплати, згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі - щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу, з 01 жовтня 2018 року до 31 жовтня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).
19 жовтня 2018 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПП "Теплоенергопостач" було укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018 р.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 п. 2.1 договору викладено в наступній редакції: "постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 до 26 жовтня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 83 тис.куб. метрів".
27 жовтня 2018 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПП "Теплоенергопостач" укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018 р.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 п. 2.1 договору викладено в наступній редакції: "п. 2.1 постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 по 31 жовтня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 110 тис.куб. метрів".
Згідно з п. 4 додаткової угоди № 2 п. 12.1 договору викладено в наступній редакції: " договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".
01 листопада 2018 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПП "Теплоенергопостач" укладено додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018 р.
Згідно з п. 3 додаткової угоди № 3 п. 2.1 договору викладено в наступній редакції: "постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 року до 30 листопада 2018 року (включно) природний газ обсягом до 200 тис.куб. метрів".
Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 3 п. 5.2 договору викладено в наступній редакції: " ціна за 1000 куб. м газу з 01.11.2018 р. становить 7482,61 грн".
Згідно з п. 7 додаткової угоди № 3 п. 12.1 Договору викладено в наступній редакції: " договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 30 листопада 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".
23 листопада 2018 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПП "Теплоенергопостач" укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу № 2514/18-БО-17 від 03.10.2018 р.
Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 4 постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року до 30 квітня 2019 року (включно) природний газ обсягом 1317,644 тис.куб. метрів.
Відповідно до п. 5.1 додаткової угоди № 4 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 5.2 додаткової угоди № 4 встановлено, що оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положения в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; 2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору; з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; 4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків (п. 5.4 договору).
Відповідно до п. 3.13 додаткової угоди № 4, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору.
При цьому, розмір збитків визначається таким чином: пп. 3.13.1) якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; пп. 3.13.2) якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 додаткової угоди № 4 передбачено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до пп. 3.13.1 або пп. 3.13.2 п. 3.13 договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.2 додаткової угоди № 4 споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.
Згідно з пп. 4 п. 6.3 додаткової угоди № 3 постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору, у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Відповідно до п. 11.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється не електронну адресу споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.
Відповідно до п. 4.2 додаткової угоди № 4 ціна за 1000 куб.м газу становить 7482,61 грн.
Пунктом 5.1 додаткової угоди № 4 визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі прострочення споживачем оплати, згідно з пунктом 5.1 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 додаткової угоди № 4).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника, і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач, у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 11535036,11 грн.
Відповідачем частково оплачено поставлений НАК "Нафтогаз України" газ, внаслідок чого у КПП "Теплоенергопостач" утворилась заборгованість в сумі 4081421,00.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як місцевим господарським судом встановлено, відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4081421,00 грн, встановлено судом та підтверджено матеріалами справи.
Зазначені обставини підтверджено матеріалами справи та сторони не оспорюють.
Рішення місцевого господарського суду оскаржується позивачем в частині відмови у стягненні пені в розмірі 257839, 97 грн.
Як зазначає апелянт, місцевий господарський суд безпідставно дійшов до висновку про можливість зменшення розміру пені, в зв'язку з чим просить задовольнити вимоги про стягнення пені в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 231 Господарського кодексу України, які узгоджуються також з ч.2 ст. 343 цього Кодексу, встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін у Договорі, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з нормами ст. 233 ГК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, враховуючи при цьому: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, майно якого є комунальною власність. Підприємство створене для здійснення функцій, визначених законом, не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а отже надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати кінцевими споживачами на користь відповідача відповідних платежів.
Колегія суддів звертає увагу, що зменшуючи розмір пені Господарський суд міста Києва насамперед виходив із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.
Таке зменшення розміру штрафних санкцій суд апеляційної інстанції вважає розумним і оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для відповідача, так і для позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2021 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 у справі №911/49/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2021 у справі №911/49/21 залишити без змін.
3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2021.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В.Андрієнко