вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" травня 2021 р. Справа№ 911/3573/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Гарник Л.Л.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
за участю представників сторін:
Сєрікова О.М. - особисто, паспорт НОМЕР_1 ;
представник ОСОБА_1 - Хавін В.О. на підставі ордеру АІ 1114524 від 18.05.2021;
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021
у справі № 911/3573/20 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області із заявою в системі "Електронний суд" від 11.12.2020 б/№ (вх. № 86/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020 № 911/3573/20 вказану заяву залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення виявлених недоліків заяви від 11.12.2020 б/№ (вх. № 86/20), шляхом надання Господарському суду Київської області всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві б/№ від 11.12.2020, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі 911/3573/20 заяву ОСОБА_1 від 11.12.2020 б/№ (вх. № 86/20) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто заявнику без розгляду.
Ключовим мотивом ухвали є:
- неусунення заявником недоліків заяви, які були встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через "Електронний суд" 09.03.2021, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20 скасувати, справу передати до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Ключовим аргументом скарги є:
- що заява містить в якості додатка - конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, загальної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань;
- вимога суду щодо зазначення суми неустойки (штрафу, пені), нарахованої заявнику по кожному кредитору окремо, свідчить про надмірний формалізм суду;
- ненадання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень не може бути підставою для обмеження доступу до правосуддя.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передана на розгляд складу колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі №911/3573/20 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20; апеляційну скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду на 06.04.2021; витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3573/20.
29.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог запиту від 25.03.2021 № 02-04/911/3573/20 (ухвала ПАГС від 15.03.2021) від Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/3573/20 в 1 томі.
У зв'язку із перебуванням судді Полякова Б.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, автоматизованою системою було здійснено заміну зазначеного судді.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021, здійсненого у зв'язку із перебуванням з 05.04.2021 судді Полякова Б.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №911/3573/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Верховця А.А., суддів Пантелієнка В.О., Гарник Л.Л.
У зв'язку із перебуванням з 06.04.2021 судді Пантелієнка В.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, прийняти до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 визначеним складом суду не вбачається за можливе.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 911/3573/20 у наступному складі: головуючий суддя: Верховець А.А., судді: Гарник Л.Л. , Сотніков С.В. у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід прийняти до провадження у новому складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20 до свого провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.05.2021.
В судовому засіданні 18.05.2021 ОСОБА_1 надала усні пояснення по апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 надав усні пояснення по суті спору. Просив суд задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20, ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20 скасувати, справу передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
18.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 113 КзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст.115 КзПБ).
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам КзПБ.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КзПБ визначено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додаються:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- та інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, заявником - ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, не додано:
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві б/№ від 11.12.2020, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог ( загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, у зв'язку з чим судом першої інстанції ухвалою від 21.12.2020 було залишено заяву без руху із надання заявнику строку на усунення недоліків.
У зв'язку зі спливом строку на усунення недоліків, місцевий господарський суд встановив, що боржником не виконано вимоги ухвали суду від 15.02.2021 року, що стало підставою для повернення без розгляду заяви про неплатоспроможність на підставі ч. 6 ст. 174 ГПК України.
Колегія суддів зазначає про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, ч. 6 ст. 174 ГПК України, оскільки скаржником в повному обсязі не виконано вимоги ухвали суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про передчасність висновків місцевого господарського суду про залишення заяви про неплатоспроможність без руху і, як наслідок, подальше її повернення, а також про те, що судом першої інстанції допущено надмірний формалізм під час дослідження матеріалів заяви, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 116 КзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Так, боржник вказує, що підставою для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність являється те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
В той же час, як вірно зазначено судом першої інстанції, будь-якого обґрунтування з посиланням на розмір місячних платежів, найменування кредиторів та дат останніх платежів, а також документів, які підтверджують відповідні обставини у заяві наведено не було, а було вказано лише про неможливість погасити вимоги кредиторів на загальну суму 248 001, 14 грн.
Окрім наведеного, пунктом 8 ч. 3 ст. 116 КзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
В порушення вказаних приписів КзПБ боржником не додано відповідних відомостей до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (зазначено лише, що боржник не має в банківських установах депозитних рахунків).
Проте, як зазначає апелянт що разом з заявою, боржником подано клопотання про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, яким боржник просить надіслати запити на юридичну адресу всіх діючих 75 банків України та зобов'язати останні надати запитувану інформацію.
В обґрунтування вказаного клопотання боржник зазначає, що ані Національним банком України, ані фіскальними службами України запитувана інформація за зверненням громадян не надається, оскільки "по їх критеріям такі дії не передбачені законодавством", яке суд першої інстанції проігнорував.
Твердження боржника про неможливість отримання цих доказів самостійно з посиланням на те, що ані Національним банком України, ані фіскальними службами України запитувана інформація за зверненням громадян не надається, оскільки "по їх критеріям такі дії не передбачені законодавством", являється необґрунтованим, адже не містить посилання на нормативно - правові акти, якими встановлена неможливість надання відповідної інформації.
При цьому, судова колегія зазначає, що КУзПБ не вимагається подання боржником довідок про наявні рахунки боржника з усіх банківських установ України.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Основним доводом апеляційної скарги є те, що фінансова неспроможність заявника внести на депозитний рахунок суду авансування боржником винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень позбавляє його права на доступ до судової процедури банкрутства. При цьому, скаржник вважає за можливе керуватися аналогією закону щодо звільнення заявника від сплати судового збору до обов'язку авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
Колегія суддів звертає увагу, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (головуючого - Пєскова В.Г.,суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й) у постанові від 24.09.2020 (справа № 910/2629/20) зазначив, що обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений КзПБ і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
У цій же постанові колегія суддів касаційної інстанції зазначала, що обов'язок заявника авансувати на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень однозначно врегульований положеннями КзПБ та до такого обов'язку не підлягають застосуванню положення Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення заявника від авансування.
Окрім наведеного, безпідставним є посилання скаржника на розподілення авансування винагороди керуючому реструктуризацією між кредиторами та створення кредиторами фонду для такого авансування винагороди, оскільки норми ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містять положення про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі та створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
В свою чергу, положеннями ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.
Зазначені вище обставини не позбавляють боржника (фізичної особи) можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020 року у справі №910/726/20.
Боржником до своєї апеляційної скарги та як вбачається з матеріалів справи до заяви про відкриття провадження у справі не додано такої заяви арбітражного керуючого про участь у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, якою надають згоду на призначення керуючим реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Слід також вказати, що посилання в апеляційній скарзі про можливість боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією, як то передбачено п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, згідно якої заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок заявника при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, авансувати на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень однозначно врегульований положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та до такого обов'язку не підлягають застосуванню положення Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення заявника від авансування.
У зв'язку з наведеним суд відхиляє посилання скаржника в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №686/114-16-ц, оскільки у справі №686/114-16-ц вирішувалося питання щодо зменшення розміру судового збору, що належав до сплати за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Тобто правовідносини у справі № 686/114-16-ц та у даній справі № 911/3573/20 не є подібними.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на надмірний формалізм суду першої інстанції відхиляється колегією суддів, оскільки вимога суду щодо зазначення суми неустойки (штрафу, пені), нарахованої заявнику по кожному кредитору окремо прямо передбачена п. 3 ч. 3 ст. 116 КзПБ.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду на підставі положень ч. 4 ст. 174 ГПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, з огляду на що, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного судового акту.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі №911/3573/20 постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270,271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі № 911/3573/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/3573/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст.9 КзПБ.
Повний текст постанови складено 21.05.2020.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді Л.Л. Гарник
С.В. Сотніков