вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2021 р. Справа№ 910/15056/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Кубей В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Гостищев Д.А.;
від відповідача: Пантєєв І.О.;
від третьої особи: не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року (повний текст рішення складено 11.01.2021)
у справі № 910/15056/20 (суддя: Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"
про зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Фінанс" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (далі - третя особа) про зобов'язання за свій рахунок вчинити дії з виконання зобов'язання та власними силами виконати роботи з адаптації орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Слобожанської селищної ради, комплекс будівель та споруд, №17, і перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди №ГД-02, посвідченого Рафалович-Полегойко В.Ф., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 10.03.2013 року за реєстровим №235, до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України шляхом виконання наступних дій:
- прорізи в протипожежних стінах (перегородках) Блок 3/1, що відділяють адміністративні, технічні, виробничі та складські приміщення від торгівельного залу, заповнити протипожежними вікнами, дверима, воротами, завісами (екранами) для обмеження поширення пожежі в будівлі ТРК;
- відновити працездатність протипожежної штори осі 22-23/р відм.0.00 (пекарня);
- заповнити протипожежними вікнами прорізи в протипожежних стінах, що відділяють м'ясний цех від торгівельної зали, осі 15-16/Р відм.0.00.;
- приміщення серверної в офісній частині, осі 22-23/С-Т відм.6.450 відділити від інших приміщень протипожежною перешкодою та обладнати системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння);
- встановити протипожежні перегородки між відділом гіпермаркету, в якому ведеться продаж горючих рідин та легкозаймистих рідин (розчинники, фарби) та іншими торгівельними відділами гіпермаркету (запропоновано до виконання у 2018 році);
- виконати круговий проїзд для пожежних автомобілів навколо ТРЦ (повинен бути не менше 4,2 м на відстані 5-8 м від зовнішніх стін ТРЦ), звільнити проїзд від продукції, матеріалів, демонтувати три металеві огорожі на проїзді, демонтувати троє металевих воріт, розташованих на задньому подвір'ї осі 13-26/Т;
- відокремити складські приміщення гіпермаркету від інших приміщень протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями 3 нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них п.п. 6.16, 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок планової та позапланової перевірок порушень щодо додержання (виконання) позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки в періоди з 03.04.2018 року по 17.04.2018 року та з 22.09.2020 року по 24.09.2020 року, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області виявлено перелік порушень в орендованому відповідачем приміщенні та згідно приписів №7 від 23.04.2018 року та №65 від 24.09.2020 зобов'язано ТзОВ "Метрополія" їх усунути. Проте, за твердженням позивача, ураховуючи, що сторони в п. 27-1.2. договору оренди в редакції від 09.08.2017 року погодили, що орендар за свій рахунок та власними силами зобов'язаний виконати роботи з адаптації приміщення до вимог діючих пожежних норм, відповідно саме на відповідача покладено обов'язок усунути порушення, виявлені при проведенні перевірок порушень щодо додержання (виконання) позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 рокуу задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 234 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник зазначив, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про суперечливість умов договору оренди щодо відповідальності позивача та відповідача у випадку порушення вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
При цьому, скаржник вказав, що в порушення зобов'язання, передбаченого п. 27-1.2 договору, відповідачем до цього часу не було адаптовано приміщення відповідно до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України.
Також, за твердженням скаржника останній постійно вимагав від орендаря виконати зазначені вимоги договору. Проте, окрім обіцянок усунути порушення, відповідач до справ не дійшов, що підтверджується дефектним актом від 14.09.2020 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15056/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі №910/15056/20 своєю ухвалою від 08.02.2021 року.
18.02.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до апеляційного суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі №910/15056/20 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" - без задоволення.
Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що первісно сторони в п. 18.1 договору оренди передбачили, що саме позивач бере на себе обов'язок відповідати за відповідність будівлі торгового центру вимогам пожежної безпеки. Також, за твердженням відповідача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на підтвердження наявності порушень у сфері пожежної безпеки торгового центру позивача, посилається на нормативно-правові акти, які не можуть бути застосовані до відповідача та спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору оренди майна.
02.03.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до апеляційного суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній, зокрема зазначив, що 09.08.2017 року до договору було внесено зміни, відповідно до яких орендар за свій рахунок та власними силами зобов'язаний виконати роботи з адаптації приміщення до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням (при необхідності) протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України.
Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі 910/15056/20.
Представник відповідача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 13.05.2021 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.
Представник третьої особи у судове засідання 13.05.2021 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 року.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника третьої особи, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 10.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метрополія» (дорендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Фінанс» (орендар) було укладено договір оренди № ГД-02 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торговельно-розважального комплексу (перший пусковий комплекс), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель та споруд № 17 (далі - приміщення), а орендар зобов'язується прийняти, оплачувати користування і повернути приміщення орендодавцеві на умовах, визначених цим договором.
09.08.2017 року між сторонами було підписано договір про внесення змін до договору оренди № ГД-02.
Зокрема, сторони погодили доповнити пункт 18.2., а пункт 27.1. договору доповнити підпунктом 27.1.2.
Відповідно до п. 18.2. договору в редакції від 09.08.2017 року, розмежування відповідальності орендаря та орендодавця в приміщенні щодо пожежної безпеки визначено в додатку Е до цього договору.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги уваги твердження скаржника, що 09.08.2017 року до договору було внесено зміни, відповідно до яких орендар за свій рахунок та власними силами зобов'язаний виконати роботи з адаптації приміщення до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням (при необхідності) протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України.
Так, згідно п. 27.1.2. договору в редакції від 09.08.2017 року, орендар за свій рахунок та власними силами зобов'язаний виконати роботи з адаптації приміщення до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням (при необхідності) протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України. У зв'язку з цим орендар надає орендодавцеві проектну документацію щодо протипожежної безпеки в приміщенні, а також її погодження у встановленому чинним законодавством порядку, з урахуванням наданої проектної документації орендодавцем на торговий центр (при цьому ненадання орендодавцем проектної документації на торговий центр не звільняє орендаря від обов'язку надати орендодавцю проектну документацію щодо протипожежної безпеки в приміщенні).
Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, в додатку Е до договору оренди (в редакції договору від 09.08.2017 року) сторони погодили розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до п. 7 додатку Е до договору зоною відповідальності орендодавця є відповідність нормативно-правовим вимогами законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту торговому центрі, приміщень, конструкцій, конструктивних рішень, в тому числі в приміщенні, а також стоянки торгового центру, вогнегасних несучих металевих конструкцій, протипожежного резервуару, площа поверху в межах протипожежного відсіку, приміщення та обладнання носової станції, електрощити та групові електрощітки.
Згідно п. 9 додатку Е до договору зоною відповідальності орендаря є виконання вимог чинного законодавства України щодо дотримання протипожежного режиму роботи в приміщенні.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03.04.2018 року по 17.04.2018 року Головним управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку ТзОВ «Метрополія» (ТРЦ «Караван»), а саме територію, будівлі і приміщення ТзОВ «Метрополія», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17, в ході якої виявлено порушення ТзОВ «Метрополія» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами цієї перевірки 23.04.2018 року винесено припис №7 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з переліком порушень, які необхідно усунути.
Листами № 310 від 18.07.2018 року та № 414 від 10.09.2018 року позивач звертався до відповідача щодо усунення порушень, які були виявлені під час проведення перевірки Головним управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
21.09.2018 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням за вих. № 423 щодо порушень дотримання протипожежного режиму в орендованому приміщенні.
Відповідач в свою чергу 17.10.2018 року надав відповідь за вих. № 17/1 на звернення позивача, в якій зазначив, що позивачем зазначена загальна інформація про порушення протипожежних норм і правил.
27.11.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення за вих. № 521, в якому просив усунути порушення, викладені у цьому повідомленні щодо дотримання протипожежного режиму роботи в приміщенні.
Відповідач в свою чергу листом вих. № 22/01/19-01 від 22.01.2019 року повідомив позивача, що на 2019 рік було затверджено кошторис для здійснення всіх робіт, необхідних для виконання вимог, викладених у п. 1-7 повідомлення № 521 від 27.11.2018. ТзОВ «Атлант Фінанс» та ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» докладе максимальних зусиль для якнайшвидшого усунення вказаного порушення.
10.07.2020 року позивач знову звернувся до відповідача з листом вих. № 298 щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планової перевірки ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у період з 03.04.2018 року по 17.04.2018 року. Також позивачем у цьому листі наведений перелік порушень, які необхідно усунути.
У період з 22.09.2020 року по 24.09.2020 року ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку ТзОВ «Метрополія», а саме територію, будівлі і приміщення ТзОВ «Метрополія», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17, в ході якої виявлено порушення ТзОВ «Метрополія» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами цієї перевірки 24.09.2020 року винесено припис № 65 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з переліком порушень, які вимагалось усунути.
Отже, ТзОВ «Метрополія» звернулося до суду з цим позовом до ТзОВ «Атлант Фінанс» про зобов'язання за свій рахунок вчинити дії з виконання зобов'язання та власними силами виконати роботи з адаптації орендованого приміщення до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України шляхом виконання перелічених у позовній заяві дій.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виник спір щодо відповідальної особи згідно з умовами договору оренду № ГД-02 в редакції від 09.08.2017 року, на яку покладено обов'язок усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в орендованому відповідачем приміщенні, виявлені ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області при здійсненні планової та позапланової перевірки ТзОВ «Метрополія», зокрема, території, будівлі і приміщення ТзОВ «Метрополія», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17.
За змістом ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, його ефективність з точки зору захисту порушеного права позивача та особи, яка його порушила, звернення до суду з вимогою про зобов'язання вчинити дії не має обґрунтовано визначеного механізму примусового виконання такої вимоги, у зв'язку з чим обраний позивачем спосіб захисту щодо виконання обов'язку в натурі з врахуванням спірності умов договору не є ефективним.
Щодо твердження скаржника, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про суперечливість умов договору оренди щодо відповідальності позивача та відповідача у випадку порушення вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів відзначає наступне.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Так, зокрема, відповідно до п. 27.1.2. договору оренди в редакції від 09.08.2017 року, відповідач за свій рахунок та власними силами зобов'язаний виконати роботи з адаптації приміщення до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України з відновленням (при необхідності) протипожежних систем і обладнання, проектних рішень або модернізації/адаптації відповідно до вимог діючих нормативних документів України. У зв'язку з цим відповідач надає позивачеві проектну документацію щодо протипожежної безпеки в приміщенні, а також її погодження у встановленому чинним законодавством порядку, з урахуванням наданої проектної документації позивачем на торговий центр (при цьому ненадання позивачем проектної документації на торговий центр не звільняє відповідача від обов'язку надати позивачу проектну документацію щодо протипожежної безпеки в приміщенні).
Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем в додатку Е до договору оренди в редакції від 09.08.2017 року сторони погодили розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін.
Так, в п. 7 додатку Е визначено, що зоною відповідальності позивача є відповідність нормативно-правовим вимогами законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту торговому центрі, приміщень, конструкцій, конструктивних рішень, в тому числі в приміщенні.
Разом з цим, відповідно до п. 9 додатку Е до договору зоною відповідальності відповідача є виконання вимог чинного законодавства України щодо дотримання протипожежного режиму роботи в приміщенні.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір містить суперечливі умови щодо відповідальності позивача та відповідача у випадку порушення вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує (ч.ч. 1-4 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей, в тому числі, забезпеченням необхідними технічними умовами для функціонування такого майна. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
З огляду на викладене та враховуючи, що сторонами в договорі оренди чітко не розмежовано відповідальність за недотримання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, більше того, умови договору в цих частинах викладено суперечливо та не встановлено чітких строків проведення відповідних робіт , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, як власник майна, згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, несе тягар утримання свого майна, зокрема, орендованого відповідачем приміщення та відповідно правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Водночас, твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що в порушення зобов'язання, передбаченого п. 27-1.2 договору, відповідачем до цього часу не було адаптовано приміщення відповідно до вимог діючих пожежних норм, встановлених чинним законодавством України не спростовує висновків суду.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі № 910/15056/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року у справі №910/15056/20 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/15056/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 24.05.2021 року у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці.