Ухвала від 18.05.2021 по справі 496/277/211-кп/496/334/21

Номер провадження: 11-кп/813/1424/21

Номер справи місцевого суду: 496/277/21 1-кп/496/334/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області, від 28 квітня 2021 року, якою був продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, в рамках кримінального № 12020160250000371, внесеного до ЄРДР 10 червня 2020 року,-

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області, від 28 квітня 2021 року, був продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, в рамках кримінального № 12020160250000371, внесеного до ЄРДР 10 червня 2020 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтовано, незаконною, ризики не доведені.

Посилаючись на викладене, обвинувачений просить скасувати оскаржену ухвалу Біляївського районного суду Одеської області, від 28 квітня 2021 року, та застосувати до нього запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання до апеляційного суду не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, із клопотанням про відкладення апеляційного розгляду до суду не звертався.

Оскільки прокурор належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомили, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без участі прокурора.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів провадження, на розгляді Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12020160250000371, внесене до ЄРДР 10 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.

Оскаржуваною ухвалою був продовжний строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки суд дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не зменшились, а будь-які інші підстави для зміни запобіжного заходу - відсутні.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд звертає увагу, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку що ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду не зменшився, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду про продовження існування ризику переховування від суду.

Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_7 перед загрозою суворого покарання може вчинити дії, спрямовані на залякування або погрози свідкам, з метою спотворення їх показань в суді, яких на теперішній час ще не було допитано.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно ч.4 ст.95 КПК передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано у порядку, передбаченому ст.225 цього кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, лише з моменту надання показань свідків у суді першої інстанції під час розгляду справи та їх повної фіксації на технічному носії такі показання з огляду на положення стст.84, 95 КПК, набувають ознак доказу в кримінальному провадженні.

За таких підстав ризик впливу на свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом не встановлено.

За таких умов, обрання обвинуваченому ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, є необґрунтованим та невиправданим.

З урахуванням обставин та характеру вчинених злочинів, ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання обвинуваченим іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, апеляційний суд- не знаходить.

Згідно з п.1) ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 370-372, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області, від 28 квітня 2021 року, якою був продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160250000371, внесеному до ЄРДР 10 червня 2020 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
97088451
Наступний документ
97088453
Інформація про рішення:
№ рішення: 97088452
№ справи: 496/277/211-кп/496/334/21
Дата рішення: 18.05.2021
Дата публікації: 30.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.05.2021)
Дата надходження: 07.05.2021
Розклад засідань:
18.05.2021 14:00 Одеський апеляційний суд